Ухвала суду № 22560474, 12.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року справа №2а-8429/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8429/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Барс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262320/0 від 07.09.2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

22.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Барс», звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262320/0 від 07.09.2011.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «Р» від 07.09.2011 № 0000262320/0 про визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 176501,25 грн., у тому числі за основаним платежем 141201,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 35300,25 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Барс» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.06.2003 року, присвоєно ідентифікаційний код 32538846, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 83-88, 95-96). Позивач перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 25.06.2003 року, відповідно до довідки №588 від 27.05.2010 року (а.с. 97). Згідно свідоцтва № 100285916 від 10.06.2010 року зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (а.с. 98).

Позивачем було подано до відповідача декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року (а.с. 99-100). Відповідно до рядку 17 зазначеної податкової декларації, позивачем визначено суму податкового кредиту на суму 178713,00 грн.. У додатку № 5 до декларації позивачем надано розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 103-106). Відповідно до декларації та додатку постачальником за ідентифікаційним кодом 372876612368 є ТОВ «ПКФ «Дельта».

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПКФ «Дельта» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 479/23-32538846 від 02.08.2011 року, яким встановлено порушення позивачемп. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, ст.. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «СБ «Барс» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 завищено податковий кредит по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у сумі 141201,00 грн. (а.с. 11-19).

Ленінська МДПІ у м. Луганську під час перевірки господарської діяльності позивача прийшла до висновку щодо відсутності реальних наслідків по господарським операціям між позивачем та ТОВ «ПКФ «Дельта» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року і як наслідок податковий орган вважає, що угода укладена між позивачем та вказаним контрагентом є нікчемною.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2011 року № 0000262320/0 про збільшення суми грошового зобовязання за основним платежем - 141201,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35300,25 грн. (а.с. 21).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Виконавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Замовник) було укладено договір № 011107 про надання послуг на обслуговування 190 радіопереговорних пристроїв (а.с. 22). На підтвердження реальності виконання вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 708 здачі-приймання робіт (надання послуг) на проведення роботи (надані такі послуги) по рахунку № 708 від 31.03.2011 року на суму 15960,00 грн., у тому числі ПДВ 2660,00 грн. (а.с. 23), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 24) .

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Сударендодавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Сударендатор) було укладено договір № 11109 про передачу у тимчасове користування радіо переговорних пристроїв 190 шт. (а.с. 25). На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 707 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 37050,00 грн., у тому числі ПДВ 6175,00 грн. (а.с. 26), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 27).

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Субарендодавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Субарендатор) було укладено договір № 11110 про передачу у тимчасове користування пристроїв: систем охранного відео спостереження «МСВН-3» під час супроводження вантажів (а.с. 28).На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 703 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 25200,00 грн., у тому числі ПДВ 4200,00 грн. (а.с. 29), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 30).

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Виконавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Замовник) було укладено договір № 011107 про надання послуг за здійсненням контролю під час несення служби ГБР ТОВ «СБ «Барс» (а.с. 31).На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 704 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 36000,00 грн., у тому числі ПДВ 6000,00 грн. (а.с. 32), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 33).

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Виконавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Замовник) було укладено договір № 11113 про надання послуг здійснювати миття шести автомобілей (а.с. 34).На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 710 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 7200 грн., у тому числі ПДВ 1200 грн. (а.с. 35), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 36).

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Виконавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Замовник) було укладено договір № 11114 про надання послуг щодо обслуговування 110 пневмоничних пістолетів (а.с. 37).На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 706 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 26400 грн., у тому числі ПДВ 4400 грн. (а.с. 38), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 39).

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Виконавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Замовник) було укладено договір № 11115 про надання послуг по технічному контролю за станом охраних бентежних сигналізацій на обєктах, охороняємих позивачем (а.с. 40).На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 705 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 143100 грн., у тому числі ПДВ 23850,00 грн. (а.с. 41), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 42).

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Виконавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Замовник) було укладено договір № 11116 про надання послуг по пранню бронежелетів (а.с. 43).На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 709 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 6360 грн., у тому числі ПДВ 1060 грн. (а.с. 44), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 45).

01.11.2010 року між ТОВ «ПКФ «Дельта» (Виконавець) та ТОВ «СБ «Барс» (Замовник) було укладено договір № 11117 про надання курєрських послуг (а.с. 46).На підтвердження вказаного договору між сторонами договору було складено акт № 711 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість 96660 грн., у тому числі ПДВ 16110 грн. (а.с. 47), та видано позивачеві податкову накладну (а.с. 48).

04.03.2011 року на підставі видаткової накладаної № 129 ТОВ «СБ «Барс» було отримано від ТОВ «ПКФ «Дельта» товари на загальну вартість 264411,60 грн., у тому числі ПДВ 44068,60 грн. (а.с. 49). На підтвердження факту отримання даного товару позивачем було отримано податкову накладну (а.с. 50).

04.03.2011 року на підставі видаткової накладної № 130 ТОВ «СБ «Барс» було отримано від ТОВ «ПКФ «Дельта» товари на загальну вартість 188865 грн., у тому числі ПДВ 31477,50 грн. (а.с. 51). На підтвердження факту отримання даного товару позивачем було отримано податкову накладну (а.с. 52). Сплата податку на додану вартість у ціні товару та послуг підтверджено виписками банку ( а.с. 123-126).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи зазначені норми Законів та Податкового кодексу колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що факт здійснення господарської операції повинен бути доведений первинними документами, що підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування, та підтверджують добросовісність дій платника податку, що полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальності усіх даних, наведених у документах, що дають право на податковий кредит, а тому наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Колегія суддів зазначає, що первинними документами наявними в матеріалах справи, які є документами первинного бухгалтерського обліку, підтверджено фактичне здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ «ПКФ «Дельта» у відповідіні періоди по вказаним договорам, а саме аналітичною відомостю по рах. 22 за березень 2011 року, журналом реєстрації довіреностей за 2003 р., актом приймання-передачі РПУ, актом приймання передачі, договорами позички транспортного засобу(а.с. 113-121), вищезазначеними податковими та видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, виписками банку. Таким чином позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту по декларації за березен 2011 року по контрагенту ТОВ «ПКФ «Дельта» у сумі 141201,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення відповідних господарських операцій контрагент ТОВ «ПКФ «Дельта був зареєстрований платником податку на додану вартість та мав відповідне свідоцтво платника ПДВ (а.с. 129), свідоцтво було анульоване рішенням податкового органу 01.09.2011 року (а.с. 127), тобто останній у період здійснення господарських операцій, був зареєстрований платником ПДВ, а тому у позивач були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським операціям ТОВ «ПКФ «Дельта».

Стосовно доводів відповідача про те, що у контрагента ТОВ «ПКФ «Дельта» відсутні господарські можливості щодо виконання умов договорів, укладених з позивачем у звязку з штатною чисельністю працюючих 4 особи, а тому підтвердити реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПКФ «Дельта» неможливо, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не поставлено в залежність формування податкового кредиту платником податку від численності робітників контрагента та наявністю у нього трудових умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про те, що актом перевірки встановлений факт відсутності поставок та товарів та з метою настання реальних наслідків, господарські операції за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, щодо придбання ТОВ «СБ «Барс» товару у контрагента- постачальника ТОВ «ПКФ «Дельта» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій не є свідченням порушення вимог податкового законодавства позивачем, а підставою для прийняття податковими органами заходів щодо розшуку контрагента та притягнення його до відповідальності..

Загальними вимогами чинного правочину є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про нікчемність вчинених позивачем правочинів та той факт що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не знайшло свого підтвердження доказами та матеріалами справи. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правильності визначення суми податкового кредиту за березень 2011 року.

На підставі викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення були прийняті не законно та не обґрунтовано.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8429/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8429/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва