Ухвала суду № 22560445, 20.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року справа №2а-7411/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Крамській С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугатоп” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугатоп” до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Лугатоп» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість від 16.06.2011 № 0000172320 та від 16.06.2011 № 0000162320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 в задоволені позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами, 09.01.2011 позивач надіслав до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 2072,00 грн.

Наказом № 417 від 25.05.2011 року відповідачем призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лугатоп». Підставою для проведення перевірки зазначено п.п.78.1.8 п.78.1, абз.2 п.200.11 статті 200 Податкового кодексу України з метою проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за грудень 2010р.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає про незаконність вказаного наказу на перевірку в звязку з порушенням строків його видання та відсутністю підстав для його прийняття.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з таких підстав. Наказом ДПА України прийнято наказ від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Позивач зазначає, що відповідно до п.п.5, 6 цього наказу строк на проведення перевірки встановлюється протягом 30 днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. На розсуд позивача, цей термін сплинув 20 лютого 2011 року.

Разом з тим, вказаний наказ набрав чинності лише 4 березня 2011 року після його офіційного опублікування, а тому не може застосовуватись до правовідносин, які склались між сторонами.

Відповідно до п.п.78.1.8 Податкового кодексу України, - документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п.п. 200.11. Податкового кодексу України, - За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку , встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З таких підстав, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про правомірність прийнятого наказу та дій щодо його видання.

На підставі вищезазначеного наказу, відповідачем в період з 26.05.2011 по 01.06.2011 проведено перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р., за результатами якої складено акт від 08.06.2011 року № 271/2320/36562481.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.06.2011 р. № 0000172320 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 6872,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1718,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.06.2011 р. № 0000162320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 2072,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 518,00 грн.

Правовою підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень зазначено п.п.54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, абз.2 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в звязку з порушенням п.п.1.8, п.п.7.4.1, 7.4.5, п.п.7.7.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки суть порушення зазначена в тому, що при виконані договору, укладеного позивачем з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» на поставку дизельного палива, податковому органу не надано в повному обсязі документи, які б підтверджувати реальність поставки товарів, а саме: товарно-транспортна накладна складена не на бланку суворої звітності, не має обовязкових реквізитів, а саме: відсутнє зазначення посади, ПІБ особи, яка здала вантаж з боку ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та особи, яка прийняла вантаж. Крім того, в журналах обліку нафти та нафтопродуктів по АЗС № 1, № 2, № 3, № 4 встановлено відсутність записів 20 грудня 2010 року щодо оприбуткування дизельного пального, отриманого від ПП «ВКБ «Укрпромснаб» та виправлення і підчистки, тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2010 позивач уклав із ПП «ВКФ «Укрпромснаб» договір купівлі-продажу № 06-ЛТ поставки дизельного палива. Згідно договору, поставка паливно-мастильних матеріалів здійснюється продавцем товару, а вартість транспортних послуг відноситься до вартості товару. Як вбачається з товарно-транспортної накладної від 20.12.2010 №317, складеної не на бланку суворої звітності, в ній відсутні обовязкові реквізити: посада, ПІБ особи, яка здала вантаж з боку ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та особи, яка прийняла вантаж від імені ТОВ «Лугатоп». Крім того, вона складена за формою № 1-ТН, всупереч вимогам Інструкції № 281/171/578/155 яка передбачає, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт).

Також, у матеріалах справи містяться копії журналів обліку нафти та нафтопродуктів по АЗС №№ 1, 2 3, 4, із яких вбачається відсутність записів від 20.12.2010 щодо оприбуткування дизельного пального, отриманого від ПП «ВКФ «Укрпромснаб» або виправлення. Вказане підтверджується актом огляду оригіналів журналів, який складено представниками податкової інспекції та ознайомлено головного бухгалтера ТОВ «Лугатоп». (а.с.102).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність податкової накладної не є єдиною та основною підставою для формування податкового кредиту. В даному спорі не підтверджено необхідними первинними документами фактичне здійснення господарської операції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугатоп” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 23 грудня 2011 року.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І. Старосуд

О.О.Чебанов