Ухвала суду № 22560299, 19.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року справа №2а-8175/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Юрко І.В. , Блохін А. А.

при секретарі судового засідання Діденко О.С., за участю представника позивача: ОСОБА_2, представника відповідача: ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а-8175/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Інвестор - 2007» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000352320 від 06.09.2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач з даним позовом звернувся до суду 15.09.2011 року, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення суперечить вимогам діючого законодавства України. Позивач вважає, що ним правомірно зараховано до складу податкового кредиту суми ПДВ, які сплачено при імпорті основних засобів, та при здійсненні інших витрат на придбання таких основних засобів та правомірно перенесено в червні 2011 року частину відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг та така частина підлягає бюджетному відшкодуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська форми «В3» № 0000352320 від 06.09.2011. на суму 977579 грн.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати повністю постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14, п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, ст.ст. 69, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надана належна правова оцінка всім обставинам, які мають значення для вирішення справи, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. Апелянт зазначає, що податковим органом правомірно зроблено висновок, що право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ повязано безпосередньо з фактом введення обладнання в експлуатацію та початком його використання у господарській діяльності.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників відповідача, заперечення представника позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 10.08.2011 по 16.08.2011 відповідачем Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2011 року, за результатами якої відповідачем 23.08.2011 складено акт за № 2121/23-217/35024266.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого відповідачем зроблено висновок про відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 977579 грн. А саме, перевіркою встановлено, що позивач протягом останніх 12 місяців з 01.06.2010 по 31.05.2011 мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 338665,00 грн., які менше заявленої суми бюджетного відшкодування, яка у червні 2011 року становить 977579,00 грн.

На підставі акту перевірки 06.09.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» № 0000352320 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією від 15.07.2011 за червень 2011 року в сумі 977579,00 грн.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки встановлено, що сума бюджетного відшкодування за червень 2011 року виникла у звязку з придбанням обладнання (екструзійної лінії для виробництва стрічки та шпулі з алюмінію). За даними бухгалтерського обліку основні засоби відносяться до необоротних активів та обліковуються по рахунку 10 «Основні засоби».

Перевіркою встановлено, що позивач за 2-й квартал 2011 року не зараховує на баланс (Д-т рах.10 «Основні засоби») екструзійну лінію для виробництва стрічки та шпулі з алюмінію, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за 2-й квартал 2011 року. Цю операцію відображено позивачем за 3-й квартал 2011 року (оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за 3-й квартал 2011 року. Придбану у травні 2011 року екструзійну лінію позивачем відображено по Д-т рах.152 «інвестиції», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 152 за 3-й квартал 2011 року.

Тобто, право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ відповідач повязує безпосередньо з фактом введення обладнання в експлуатацію та початком його використання у господарській діяльності, що підтверджено в судовому засіданні представниками відповідача.

Вимоги вказаних відповідачем нормативних актів не повязують віднесення обєкту до основних засобів з фактом введення обладнання в експлуатацію, але відсутність дій платника щодо введення в експлуатацію обладнання не змінює статусу обладнання як основного засобу.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки суперечать безпосередньо наведеним нормам ПК України, а саме, п.п.14.1.138 п.14.1 ст. 14, п.200.5 ст. 200 ПК України, які не ставлять право платника на бюджетне відшкодування в залежність від рахунку в бухгалтерському обліку, на якому відображено придбання основного засобу та від введення обладнання в експлуатацію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська у справі № 2а-8175/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а-8175/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Інвестор - 2007» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000352320 від 06.09.2011 року, - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 23 грудня 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.