Ухвала суду № 22559633, 12.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року справа №2а/0570/17196/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

., за участю секретаря судового засідання Белікова Д. Л., представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 27.05.2011 року, представників відповідача-1 ОСОБА_3, за довіреністю від 07.10.2011 року, ОСОБА_4, за довіреністю від 21.06.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/17196/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» 1263186,00 грн. бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України 1 452 672,00 грн. бюджетної заборгованості.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що відповідачем були здійснені перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами яких були складені відповідні акти та винесені податкові повідомлення-рішення, позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку, позовні вимоги були задоволені та повідомлення-рішення скасовані, рішення набрали законної сили. Проте податковим органом у встановлений законом строк не надано до органу державного казначейства висновки щодо відшкодування ПДВ з бюджету.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості в сумі 1 452 672,00 грн. роз'єднані у самостійні провадження. Предметом розгляду в даній справі є стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості в сум: 1 263 186,00 грн., що зменшена податковими повідомленнями-рішеннями № 0002082340/0 від 07.07.2009р. на суму 581 489,00 грн. по декларації з ПДВ за листопад 2007р., № 0002652340/0 від 04.08.2008р. на суму 66 620,00 грн. по декларації за жовтень 2007р., № 0002642340/0 від 26.01.2009р. на суму 434 269,00 грн. по декларації за березень, квітень, травень, жовтень 2008р., № 0001932340/0 від 19.06.2009р. на суму 180 808,00 грн. по декларації за травень, серпень, вересень 2008р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року позовні вимоги задоволені (а.с.117-121). Суд першої інстанції, стягнув з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» 1263186,00 грн. бюджетної заборгованості, присудив з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 478,25 грн.

В апеляційній скарзі, відповідач-1 просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, окрім того відповідно до пп. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III та п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Позивач з 2007р. не скористався своїм правом на бюджетне відшкодування заявленої в позові суми ПДВ за листопад - жовтень 2007р., 2008р., березень, квітень, травень, серпень 2008р.

Стосовно бюджетного відшкодування за листопад 2007р., яке зменшено податковим повідомленням-рішенням від 07.07.2009р. № 0002082340/0 у сумі 581 489,0 грн., Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька оскаржено рішення судів першої та другої інстанції до Вищого адміністративного суду України та остаточне рішення не прийнято. Також відповідачем оскаржені до Вищого адміністративного суду України рішення судів першої та другої інстанції, якими скасовані податкові повідомленням-рішенням від 04.08.2008р. № 0002652340/0 на суму 66620,0 грн. бюджетного відшкодування за жовтень 2007р. (справа № 2а-18079/08/0570), від 26.08.2009р. № 0002642340/0 на суму 434 269,0 грн. бюджетного відшкодування за березень, квітень, травень, жовтень 2008р. (справа № 2а-14811/09/0570), від 19.06.2009р. № 0001932340/0 у сумі 180 808,00 грн. бюджетного відшкодування за травень, серпень,

Окрім того апелянт зазначає, що обґрунтовуючи свою позицію на підставі п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1. п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок додану вартість» позивач вважає, що крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника податків права на податковий кредит, передбачена обов'язкова наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. При цьому визначає, що зараховані суми використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ. Однією із обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, в розумінні Закону України «Про податок додану вартість», є сплата цих сум до Державного бюджету України. А відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України. Тобто, встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою ПДВ до бюджету та його відшкодуванням.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції без зі скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до Статуту ПАТ «Донагроімпекс» та свідоцтва про державну реєстрацію від 21.04.2011 року, Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» змінило найменування з Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» 21.04.2011 року, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 25333903, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 19.02.1998р., є податником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100337154, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 27.02.1998р. (замінено 24.05.2011р.) (а.с. 19 - 23, том 2).

Відповідно до матеріалів справи 06.07.2009р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька була здійснена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку у банках за період жовтень - листопад 2007р. (по декларації з ПДВ за листопад 2007р.) з урахуванням отриманих відповідей по запитам щодо підтвердження правових відносин з контрагентами, спрямованими в попередніх перевірених податкових періодах, за результатами якої складено акт перевірки № 1033/23-3/25333903 від 06.07.2009р. (а.с.186-205 т.1, а.с.34-43 т.2). Висновками акту перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ за листопад 2007р. в сумі 581 489,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002082340/0 від 07.07.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 581 489,00 грн. (а.с. 185, том 1).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2009р. по справі № 2а-11962/09/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009р. позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002082340/0 від 07.07.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 581 489,00 грн. задоволені (а.с. 4-5, 27 - 29, том 2). ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька оскаржені рішення судів першої та другої інстанції до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010р. відкрито касаційне провадження, та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання рішень суду першої та другої інстанцій. (а.с. 31, том 2)

Податковим органом не наданий висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми що підлягає відшкодуванню, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька у період з 24.06.2008р. по 15.07.2008р. здійснено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку у банку за період січень - квітень 2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 1371/23-3/25333903 від 22.07.2009р. (а.с. 207 - 248, том 1). Висновками акту перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ за жовтень 2007р. в сумі 66 620,00 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002652340/0 від 04.08.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 66 620,00 грн. (а.с. 206, том 1).

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2008р. по справі № 2а-18079/08 (а.с. 17-21, том 1), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009р. (а.с. 24 - 26, том 2) позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення 0002652340/0 від 04.08.2008р. задоволені. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується доводами апеляційної скарги ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька оскаржені рішення судів першої та другої інстанції до Вищого адміністративного суду України, проте на теперішній час остаточне рішення не прийнято.

Податковим органом не наданий висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми що підлягає відшкодуванню, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 26.08.2009р. була здійснена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку у банках за період: березень, квітень, травень, жовтень 2008р., за результатам відповідей по запитам щодо підтвердження правовідносин з контрагентами, спрямованими у попередніх перевірених податкових періодах, за результатами якої складено акт перевірки № 1385/23-3/25333903 від 26.08.2009р. (а.с. 110 - 126, том 1). Висновками акту перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ в сумі 434 269,00 грн., у т.ч. за березень2008р. - 28 478,00 грн., квітень, 2008р. - 4 560,00 грн., травень 2008р. - 183 112,00 грн., жовтень 2008р. - 218 119,00 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення № 00026423240/0 від 26.08.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 434 269,00 грн. (а.с. 109, том 1).

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2009р. по справі № 2а-14811/09/0570 (а.с. 107 - 108, том 2) залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2010р. (арк. справи 14-16, том 1) позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00026423240/0 від 26.08.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 434 269,00 грн. задоволені. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується доводами апеляційної скарги ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька оскаржені рішення судів першої та другої інстанції до Вищого адміністративного суду України, проте на теперішній час остаточне рішення не прийнято.

Податковим органом не наданий висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми що підлягає відшкодуванню, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 19.06.2009р. була здійснена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку у банку за серпень, вересень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з квітня 2008р. по вересень 2008р., з урахуванням результатів відповідей по запитам щодо підтвердження правовідносин з контрагентами, спрямованими у попередніх перевірених податкових періодах, за результатами якої складено акт перевірки № 959/23-3/25333903 від 19.06.2009р. (а.с. 128 - 175, том 1). Висновками акту перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ в сумі 180 808,00 грн., у т.ч. за травень 2008р. - 14 980,00 грн., серпень 2008р. - 80 698,00 грн., вересень 2008р. - 85 130 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001932340/0 від 19.06.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 180 808,00 грн. (а.с. 127, том 1).

Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2010р. по справі № 2а-14824/09/0570 (а.с. 109 - 111, том 2) залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010р. (а.с. 28-31, том 1) позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001932340/0 від 19.06.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 180 808,00 грн. задоволені. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька оскаржені рішення судів першої та другої інстанції до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010р. відкрито касаційне провадження (арк. справи 32, том 2), та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання рішень суду першої та другої інстанцій.

Податковим органом не наданий висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми що підлягає відшкодуванню, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

Згідно із пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинний на момент подання заяв позивачем про бюджетне відшкодування, в редакції від 05.06.2007р.) (далі Закон №168), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону№168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до пп. 7.7.5., 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 Закону№168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та на підставі висновку податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно п. «б» пп. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач порушив строки на отримання бюджетного відшкодування заявленої в позові суми ПДВ за листопад - жовтень 2007р., 2008р., березень, квітень, травень, серпень 2008р., з наступних підстав.

Зі змісту ст.. 7 Закону України «По податок на додану вартість», вбачається, що право на отримання бюджетного відшкодування платник податків отримує у п'ятиденний термін після закінчення перевірки податковим органом.

Відповідно до пп. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181), (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Проте згідно ч. 2 пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до матеріалів справи позивач не скористався правом на відшкодування бюджетної заборгованості протягом 1095 днів, що передбачено Законом №2181, оскільки суми бюджетного відшкодування були зменшені відповідачем-1 податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до матеріалів справи позивач скористався своїм правом на оскарження в судовому порядку вищезазначених податкових повідомлень-рішень. За приписами ч.3 та ч.4 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що судові рішення яким скасовано податкові повідомлення-рішення набрали законної сили після набрання законної сили ухвал апеляційного суду про залишення апеляційних скарг без задоволення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином правомірність формування позивачем податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування підтверджена судовими рішеннями наявними в матеріалах справи, які набрали законної сили і мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору.

Відповідно до абз. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до викладеного податковим органом порушено право позивача на бюджетне відшкодування, оскільки в порушення вищезазначеної норми відповідач-1 протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання судових рішень, зобовязаний був надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до матеріалів справи та з врахуванням приписів пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, абз. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч. 3, ч. 4 ст. 254 КАС України, строк 1095 днів для звернення до суду з позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування повинен обчислюються з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Таким чином з врахуванням дати звернення позивача до суду 30 вересня 2011 року, позивачем строк звернення до суду не пропущений, оскільки як вбачається з матеріалів справи ухвали суду апеляційної інстанцій, якими залишені без змін постанови Донецького окружного адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень, набрали чинності в 2009-2010 роках.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, який був чинний на момент виникнення права на бюджетне відшкодування, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. Вищевикладене також передбачено пунктом 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Колегія судів не приймає посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», є підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника є помилковим.

Колегія суддів зазначає, що оскільки за вимогами законодавства чинного на момент виникнення правовідносин, невиконання своїх зобовязань контрагентом по сплаті податку до бюджету не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість

Окрім того відповідно до матеріалів справи зазначені обставини були предметом розгляду у вище зазначених справ не підлягають доказуванню, відповідно до ч. 1 ст.. 72 КАС України, згідно якої, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. не підлягають доказуванню.

На підставі вище значного колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене в даній ухвалі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та залишає постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 197, 198, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/17196/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/17196/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 16 грудня 2011 року

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді: В.Г. Яманко

І.А.Васильєва