Ухвала суду № 22557790, 08.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року справа №2а/0570/7640/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

при секретарі Крамській С.О. за участю представників сторін Коваленка А.О., Павенко Г.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 р. у справі № 2а/0570/7640/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янська солевидобувна компанія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000100707 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 972503,00грн та податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №00000907,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янська солевидобувна компанія" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000100707 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 972 503,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000090707 про збільшення суми податкових зобов*язань з податку на додану вартість у розмірі 656215,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 328 108,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що підприємством податковий кредит було сформовано за період січень-травень 2008 року правомірно. Після проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган вважає, що між позивачем та ТОВ "Компанія "Укргазпостач" була проведена безтоварна операція, ліміти природного газу ТОВ "Компанія "Укргазпостач" в січні-травні 2008 року для позивача не виділялися, однак дані доводи відповідача є безпідставними. Позивач вважає прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення незаконними, які не обґрунтовуються на нормах діючого податкового законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнані недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№0000100707 від 19 квітня 2011 року, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 972 503,00 грн.;

№0000090707 від 19 квітня 2011 року, відповідно до якого збільшено суму податкових зобов*язань з податку на додану вартість у розмірі 656215,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 328 108,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Слов*янська солевидобувна компанія» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, по яким сформовано податковий кредит за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої було складено акт від 31 березня 2011 року №784/07-032-30098637 /а.с. 19-26 Т.1/ та встановлено:

на порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством:

-завищено суму податкового кредиту за січень 2008 року в розмірі 291 975,00 грн., що призвело до завищення від*ємного значення з ПДВ за січень 2008 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 291 975,00 грн.;

-завищено суму податкового кредиту за лютий 2008р. в розмірі - 289 269,00 грн., що призвело до завищення від*ємного значення з ПДВ за лютий 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 289 269,00 грн.;

-завищено суму податкового кредиту за квітень 2008р. в розмірі - 390 450,00грн., що призвело до завищення від*ємного значення з ПДВ за квітень 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 390 450,00 грн.;

-завищено суму податкового кредиту за травень 2008р. в розмірі - 657 024,00грн., що призвело до завищення від*ємного значення з ПДВ за травень 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 657 024,00 грн.;

-на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, абзацу «б» підпункту 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) підприємством завищено суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 972 503,00 грн., в тому числі в періодах: лютий 2008 року-126 571,00 грн., березень 2008 року - 163 543, 00 грн., травень 2008 року-112 061,00 грн., червень 2008 року - 570 328,00 грн. На порушення п.п.7.3.1. п,7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством занижено суму податкових зобов*язань з ПДВ в розмірі - 656 215,00 грн., в тому числі по періодах:

-січень 2008 року -165 404,00 грн.,

-лютий 2008 року - 96 778,00 грн.,

-березень 2008 року - 28 948,00 грн.,

-квітень 2008 року - 278 389,00 грн., травень 2008 року - 86 696,00 грн.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000090707 від 19 квітня 2011 року, яким повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов»янська солевидобувна компанія» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 972503,00 грн. на підставі акту перевірки від 31 березня 2011 року №784/07-032-30098637 за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, абзацу «б» підпункту 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) /а.с. 28Т.1/. Основною причиною такого рішення був висновок податкового органу про нікчемність угод між позивачем та ТОВ «Компанія «Укргазпостач», крім того, це підприємство не мало можливості здійснювати господарські операції через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Слов»янська солевидобувна компанія».

Вислухавши думку представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача, який заперечував проти апеляційної скарги, доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

19 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000100707, яким повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов*янська солевидобувна компанія» про збільшення суми грошового зобов*язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем +656215 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 328108 грн. на підставі акту перевірки від 31 березня 2011 року №784/07-032-30098637 за порушення п.п.7.3.1. п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями /а.с. 29 Т.1/.

Як вбачається зі змісту акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що враховуючи факт неможливості реального здійснення ТОВ «Компанія «Укргазпостач» по договору №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року господарських операцій з ТОВ «Словенська солевидобувна компанія», укладений між ними правочин є нікчемним, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов*язані з його недійсністю. За змістом акту перевірки, порушення позивачем приписів Податкового кодексу України виразилося у тому, що позивач необгрунтовано сформував податковий кредит з ПДВ на суму - 1 628 718 грн., до якого були включені вартість ТМЦ по податковим накладним від ТОВ «Компанія «Укргазпостач».

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2007 року між ТОВ «Компанія «Укргазпостач» в особі директора ОСОБА_4 та Слов»янською філією ТОВ в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір №18/12/08-6 на постачання природного газу /а.с.30-31 Т.1/

29 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 та Слов*янською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов*янська солевидобувна компанія» (Споживач) в особі директора СФ ТОВ «ССВК» ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме ціна газу, без врахування вартості транспортування газу по території України з 01 січня 2008 року по 31 січня 2008 року та цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним трубопроводом без урахування ПДВ, розмір ПДВ та доповнено розділ 10 «Інші умови» /а.с.32 Т.1/.

28 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 та Слов'янською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Словенська солевидобувна компанія»

(Споживач) в особі директора СФ ТОВ «ССВК» ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме: ціна газу в квітні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним трубопроводом без урахування ПДВ, розмір ПДВ та змінено п.6.3. даного договору /а.с. 33Т.1/.

30 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 та Слов*янською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов*янська солевидобувна компанія» (Споживач) в особі директора СФ ТОВ «ССВК» ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №3 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме: ціна газу в травні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ, крім того транспортування розподільним та магістральним трубопроводом без урахування ПДВ, витрати на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України» без ПДВ, розмір ПДВ /а.с. 34 Т.1/.

26 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 та Слов*янською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов*янська солевидобувна компанія» '(Споживач4; в осОш директора 'С!^ Т'СЛЬ ч?1?У2Л&>, ОвиЯяь. Д^О. ^^^ ^ладапл ттоттр™-™^/ угоду №4 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме ціна газу, що постачається зв червні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним та магістральним трубопроводом без урахування ПДВ, витрати на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України», без ПДВ, розмір ПДВ та доповнено договір п.5.5. /а.с. 35 Т.1/.

Судом встановлено, що фактичне виконання умов даного договору підтверджено актами прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування, актами прийому передачі вартісних показників природного газу за січень, лютий, березень, квітень, травень 2008 р. /а.с. 36-46 Т.1/, податковими накладними /а.с. 47-50 Т.1/, платіжними дорученнями /а.с. 84-171 Т.1/.

Суму податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаної продукції та зазначену у податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «Укргазпостач» за наслідками господарських операцій поставки, позивач відніс до складу податкового кредиту, про що вказав у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до акту перевірки підставами для висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ Компанія «Укргазпостач» стала службова записка ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м.Києва щодо відпрацювання ТОВ «Укргазпостач», згідно з якою зазначене підприємство за юридичною адресою не знаходиться та відносно її посадових осіб порушено кримінальну справу № 49-2535 за ознаками злочину , передбаченого ст.205 КАС України. Крім того, в акті перевірки йде посилання на вищезазначену службову записку, в якій зазначається, що згідно відповіді Об'єднаного диспетчерського управління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Дочірньої компанії «Укртрансгаз» на запит ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Кієва, ТОВ Компанія «Укргазпостач» не надавала документи до ОДУ ДК «Укртрансгаз» щодо розподілу природного газу, та ТОВ «»Слов»янська соледобувна компанія» не отримувала природній газ від ТОВ «Компанія Укргазпостач». Також згідно відповіді ВАТ «Донецькоблгаз» природній газ ТОВ «Компанія Укргазпостач» в 2008році на ТОВ «»Слов»янська соледобувна компанія не поставляло.

Між тим, ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Суд першої інстанції правильно визначився, що відповідачем був зроблений висновок про нікчемність правочину на підставі службовій записки ГВПМ ДШ у Дніпровському районі м. Києва, та податкових декларацій позивача, будь які інші документи в ході перевірки ним не перевірялись.

Згідно довідки від 05.03.2010 р. ДПІ у м. Полтаві про результати документальної невиізної перевірки ТОВ «Компанія «Укргазпостач» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «Словенська солевидобувна компанія» за період січень-травень 2008р., яка була складена на запити ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від позивача та встановлено, що ТОВ «Компанія «Укргазпостач» не є виробником, постачальником реалізованої продукції є ВАТ «Полтаваголовпостач».

В матеріалах справи містяться лист Об'єднаного диспетчерського управління дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» № 64260/ч від 19.05.2011, в якому зазначені обсяги отримання газу в січні-травні 2008 р. позивачем від ТОВ «Компанія Укргазпостач».

Крім того, згідно листа № 4022/64-014 від 15.04.2011 Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» ТОВ «Компанія Укргазпостач» в січні-травні 2008 р. реатізовувала газ на території Донецької області.

На виконання ухвали суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблтаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» надало інформацію, що у січні, лютому, березні, квітні та травні 2008 року ТОВ «Укргазпостач» видавались ліміти природного газу для постачання позивачу, Крім цього, суду надані копії реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу для позивача мережами ПАТ «Донецькоблгаз», акти приймання - передачі природного газу і виконання послуг з транспортування.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вищезазначені докази, а також акти прийому передачі вартісних показників природного газу за січень, лютий, березень, квітень, травень 2008 р., податкові накладні, платіжні доручення суд приходить до висновку, що вони підтверджують фактичне виконання угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Компанія Укргазпостач» про постачання газу у січні-травні 2008 р.

У акті перевірки відповідачем не зазначено та не надано суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем з ТОВ «Компанія «Укргазпостач». Також, вказані правочини не визнані недійсними у судовому порядку.

Як зазначалося вище, за наслідками господарських операцій поставки по вказаному договору ТОВ «Компанія «Укргазпостач» були оформлені та видані позивачу податкові накладні. Контрагент позивача є платником податку на додану вартість. Таким чином, вказане підприємство мало право видавати податкові накладні позивачу.

Суму податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаної продукції та зазначену у податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «Укргазпостач» за наслідками господарських операцій поставки, позивач відніс до складу податкового кредиту, про що вказав у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

У відповідності до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необгрунтованим у даному випадку зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 972 503,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000100707 від 19 квітня 2011 року та збільшено суму податкових зобов*язань з податку на додану вартість у розмірі 656215,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 328 108,00 грн. за податковим повідомленням-рішення №0000090707 від 19 квітня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів не находить порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому залишає постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 24, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 р. у справі № 2а/0570/7640/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 р. у справі № 2а/0570/7640/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Повний текст виготовлено 13.12.2011 року

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко