Ухвала суду № 22557549, 12.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року справа №2а/0570/14244/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Сніжнеантрацит» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а-/0570/14244/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжному до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості у розмірі 4089975 гривень 64 копійки,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжному звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості за період з 25.05.2011 по 25.07.2011 року в сумі 4089975 гривні 64 копійки.

В обґрунтуванні зазначено, що відповідач повинен був відшкодувати до 25 числа щомісяця, місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства. Станом на день подання позову відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1. яка підтверджується відповідними розрахунками за період з 25.05.2011 по 25.07.2011 року у сумі 4089975 гривні 64 копійки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції стягнув з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжному заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.05.2011 по 25.07.2011 року в сумі 4089975 (чотири міліонна вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 64 копійки.

Відповідач Державне підприємство «Сніжнеантрацит», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідач Державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстровано як юридична особа та внесено до ЄДРПОУ за номером 31906124, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 2 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІУ(надалі Закон №1058) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-1V в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-1V. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів Україні, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) і видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Загоном, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків де 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак колегія суддів зазначає, що специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V у контексті положень статті 14 Закону № 1288-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 юку за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених 14 Закону № 1288-ХІІ.

Крім того зазначений висновок підтверджено постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року у справі № 21-62а11. Відповідно до ч.1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Вище викладене спростовує посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що фактичні витрати позивача виплати та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах робітникам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля за списком робіт і професій затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 16.01.2003 року № 36, не повинні відшкодовуватись за рахунок відповідача.

З огляду на викладене та беручи до уваги те що судами першої та апеляційної інстанції встановлено та апелянтом в апеляційній скарзі не заперечується, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених хоча і працівникам гірничорятувального загону, але відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам покладено законом на відповідача.

Відповідно до п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивачем на виконання вимог розділу 6 Інструкції позивачем направлені відповідачу повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерах, які працювали на структурних підрозділах відповідача, зазначених у розрахунку суми позову (а.с.4) за період з 25.05.2011 по 25.07.2011 року на загальну суму 4089975,64 гривень.

Відповідно до викладеного відповідач ДП «Сніжнеантрацит» згідно розрахунків за період з 25.05.2011 по 25.07.2011 року повинно відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій позивачу у розмірі 4089975 гривень 64 копійки.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сніжнеантрацит» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а-/0570/14244/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а-/0570/14244/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва