Ухвала суду № 22557431, 16.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року справа №2а-15106/08/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Білак С. В. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Варчук О.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 20.05.11р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 15.12.11р., ОСОБА_4 довіреність від 15.12.11р.

прокурор: Вартанова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011року по адміністративній справі № 2а/15106/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобовязання утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011року по адміністративній справі № 2а/15106/08 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобовязання утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем була проведена документальна невиїзна камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2007рік, за результатами якої складений акт від 17.06.2008р. № 1418/1540/31279540 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008р. № 0002461540/0, яким позивачеві згідно підпункту “в” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 833174,00 грн., у тому числі основний платіж 793499,00грн., штрафні (фінансові) санкції 39675,00грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підставою для донарахування наведеної суми податкового зобовязання послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.16.4, 16.15 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п.3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, а саме заповнення суми по коду рядка 10 «Прибуток звільнений від оподаткування» на підставі Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області».

Відповідно до п. 16.15 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

На виконання наведеної норми наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003р. за N 271/7592, затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, що додаються.

Згідно до п.3.1 наведеного Порядку в основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств" N 334 та Законом України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

За приписами наведеної норми при заповненні коду рядка 10 декларації слід керуватися п. 7.12, п. 7.13, п. 7.20 ст. 7, п. 18.1 ст. 18, ст. 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктами 7.12, 7.13, 7.20 статті 7 зазначеного Закону визначені особливості оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, окремих платників податку, до яких позивач не належить.

У п.18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" визначені спеціальні правила оподаткування, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом.

Стаття 19 цього Закону визначає усунення подвійного оподаткування сум податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел.

Суми податку на прибуток, відображені позивачем у рядку 10 спірної декларації, не відносяться до сум податку на прибуток з іноземних джерел.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з протокольним рішенням № 9 від 26.12.2003 року засідання Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційного діяльності в Донецькій області було погоджено інвестиційний проект ТОВ «Кнауф Гіпс Київ» - «Модернізація-існуючого та здійснення нових виробництв ЗАТ «Деконський гіпс» на суму - 36,32 млн. дол. США.

У зв'язку з перетворенням ЗАТ «Деконський гіпс» на ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас», що підтверджується п. 1.2 Статуту позивача, ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» відбулося правонаступництво з усіх прав та обов'язків до останнього, у тому числі і за інвестиційним проектом.

Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області на засіданні № 6 від 26 грудня 2003 року позивачу було видано Свідоцтво № 47/1-2003 від 26 грудня 2003 року про схвалення інвестиційного проекту та укладено з Артемівською міською радою Типовий договір від 26 грудня 2003 року на реалізацію інвестиційного проекту «Модернізація існуючого та створення нових виробництв на ЗАТ «Деконський гіпс» на території пріоритетного розвитку в спеціальній (вільній) економічній зоні.

Додатковим угодами №№ 1, 2 контракту, укладеними відповідно до протокольних рішень Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області № 10 від 12.08.2004 року та № 38 від 23.12.2004 року, сторони уточнили строки реалізації інвестиційного проекту в частині освоєння виробництва гіпсокартонних плит, а також об'єми та строки відрахувань до бюджету.

Відповідно до додаткових угод, позивач зобов'язувався на власний ризик та за власні кошти забезпечити реалізацію вищевказаного інвестиційного проекту, а Артемівська міська рада - утворити умови для реалізації інвестиційного проекту строком до 31.12.2012 року.

У пункті 2 зазначеного контракту для ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» були передбачені пільги, якими позивач мав право користуватися під час реалізації інвестиційного проекту, зокрема, звільнення від оподаткування прибутку на три роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, який одержано від реалізації інвестиційного проекту; оподаткування прибутку в наступні три роки за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування.

Наведені пільги були надані позивачу у відповідності з вимогами ст. 14 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» № 356-ХІУ в редакції від 07.02.2002р.

Право позивача на звільнення від оподаткування прибутку на три роки було передбачено також у абз.7 п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції 20.01.2005 року.

Однак, 25.03.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів", яким було внесено зміни до деяких законодавчих актів, якими встановлювались пільги зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) для окремих категорій суб'єктів господарської діяльності,зокрема, виключено статтю 14 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", та абз.7 п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року набрав чинності з 31.03.2005р. та не був визнаний неконституційним.

Наведеним Законом також були внесені зміни у Закон України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження", за приписами ст..2 якого підприємства, створені за участю іноземних інвестицій підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

У ст. 3 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" встановлено, що спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України .

Рішенням Конституційного Суду України від 29.01.2002 N 1-рп/2002 та ухвалою Конституційного Суду України від 14.03.2002 N 3-уп/2002 (справа про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями) роз'яснено, що положення частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна і коштів вітчизняного походження" є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

Аналіз змісту наведених нормативних актів дозволяє зробити висновок про їх системний зв'язок та про вирішення на законодавчому рівні припинення пільгового режиму оподаткування для підприємств, створених із залученням іноземних інвестицій, незалежно від форми та часу їх внесення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що у позивача були відсутні правові підстави для декларування у 2007 році пільги на підставі Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області», а тому податковим органом правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008р. № 0002461540/0.

Враховуючи, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. було припинено пільговий режим оподаткування, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні другої позовної вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на порушення прав позивача на звільнення від оподаткування податком на прибуток на суму прибутку, отриманого від реалізації інвестиційного проекту, які передбачені Свідоцтвом 347/1-2003 від 26.12.2003 р. про схвалення інвестиційного проекту, виданого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режимі інвестиційної діяльності в-Донецькій області та п. 2 Типового договору (контракту) від 26.12.2003 р. укладеного ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» з Артемівською міською радою Донецької області відповідно до вимог Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» в редакції від 07.02.2002 року.

Колегія суддів також вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, і також не може бути умовним. Розглядати справу і приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявності не існуючі порушення, суперечить вимогам законодавства України.

Посилання позивача на положення ст. 58 Конституції України в частині того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки спірним податковим повідомлення-рішенням позивачеві було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток за 2007рік, тобто за період після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів".

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не було прийнято до уваги висновок №285/24 судово-економічної експертизи по цій справі, оскільки цей висновок був зроблений з урахуванням встановлених під час проведення експертизи фактів формування позивачем валових витрат не за правилами першої події, а по даті отримання товарів (робіт,послуг), в наслідок чого позивачем у податковій звітності задекларовано валових витрат менш ніж сума витрат на придбання товарів, робіт та послуг.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що підставою для прийняття спірного рішення був встановлений актом камеральної перевірки факт порушення позивачем вимог п.16.4, 16.15 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п.3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затв. наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, щодо заповнення суми по коду рядка 10 «Прибуток звільнений від оподаткування» на підставі Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області».

Правильність формування позивачем валових витрат не було, та не могло бути предметом дослідження, оскільки за приписами п.п. 4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” камеральна перевірка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011року по адміністративній справі № 2а/15106/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011року по адміністративній справі № 2а/15106/08 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 грудня 2011року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 грудня 2011року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок