Ухвала суду № 22557414, 12.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року справа №2а/0570/15096/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

за участю секретаря судового засідання Белікова Д. Л., представника відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 06.01.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/15096/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Панацея» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Панацея» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 березня 2011 року № 0000171520 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на 8516,25 грн., з яких за основним платежем 6813,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1703,25 грн. та від 30 березня 2011 року № 0000161520 про зменшення бюджетного відшкодування на 127229,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 76,82 грн.

В обґрунтуванні зазначено, що в акті перевірки про завищення податкового кредиту листопада 2010 року на 132197,27 грн. податковою інспекцією викладені неправомірні висновки. Позивачем зазначено, що у наданій до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року було відображено коригування податкового кредиту грудня 2007 року на підставі податкових накладних, отриманих у грудні 2007 року від ТОВ «Сінєргія-КН» та Управління комунального майна. Позивач посилається на невідповідність посилань в акті перевірки на наявність в платника права включати податок на додану вартість на підставі податкових накладних виключно в періоді їх виписки з положенням Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що передбачають право платника податків виправити самостійно виявлені ним помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку або включення уточнених показників до складу декларації в будь-якому іншому звітному податковому періоді у межах строків давності. На думку позивача виявлені податковою інспекцією порушення заповнення податкових накладних, виданих ТОВ «Сінєргія-КН» у грудні 2007 року, не можуть мати своїм наслідком визнання їх недійсними. Так посилаючись на те, що зазначені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вважає що відсутні законодавчо визначені перешкоди щодо формування на підставі них податкового кредиту.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року позовні вимоги задоволені частково (а.с.96-100). Суд першої інстанції, визнав недійсним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000171520 від 30 березня 2011 року про збільшення грошових зобовязань з податку на додану вартість на 8516,25 грн., з яких за основним платежем 6813,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями в сумі 1703,25 грн, визнати недійсним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000161520 від 30 березня 2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 125 366,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 76,82 грн.

В апеляційній скарзі, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не зявися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Панацея» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за ідентифікаційним кодом 23173559(т. 1 а.с. 39-47, 48), знаходиться на обліку в ДПІ як платник податків , що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 1110 від 30 серпня 2001 року (т. 1 а.с. 49), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с. 50).

Відповідно до матеріалів справи, 17 січня 2011 рок позивачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року (т. 1 а.с. 51-53). Рядком 25 наданої декларації позивач визначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 127229,00 грн. Згідно додатку № 2 до декларації сума відємного значення податку складається з відємного значення податку вересня 2010 року в сумі 1863,00 грн., листопада 2010 року 125366,00 грн. (т.1, а.с. 55)

В період з 25 лютого 2011 року по 9 березня 2011 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя на підставі наказу № 364 від 24 лютого 2011 року (т.1 а.с. 165) та направлень на перевірку № 193 від 24 лютого 2011 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Панацея» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за грудень 2010 року, що декларувалося в період з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року.

За наслідками проведеної перевірки податковою інспекцією складений акт первірки № 575/07-2/23173559 від 06 березня 2011 року (т. 1 а.с. 9-14). Відповідно до висновку акту податковою інспекцією встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1 та 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення бюджетного відшкодування на 127229,00 грн. у грудні 2010 року та заниження податку до сплати в сумі 6813,00 грн., з яких у листопаді 2010 року на 512,00 грн., у грудні 2010 року на 6301,00 грн.

В ході перевірки податковим органом встановлено неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту листопада 2010 року податку на додану вартість в сумі 132179,00 грн. на підставі податкових накладних № 28 від 13 грудня 2007 року, № 30 від 18 грудня 2007 року, № 29 від 17 грудня 2007 року, № 31 від 19 грудня 2007 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінєргія-КН» (ІПН 338521505817) та на підставі податкової накладної № 357 від 24 грудня 2007 року, виданою Управлінням міського майна (ІПН 235990405811). Відповідно до акту перевірки податкові накладні, видані ТОВ «Сінєргія-КН» заповнені із порушеннями вимог чинного законодавства (містять невірний номер свідоцтва платника податку на додану вартість) та згідно пункту 7.2.1. пункту 7.2. статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не можуть бути підставою включення визначеного в них податку до податкового кредиту. Зазначене порушення призвело до заниження податку на додану вартість до сплати за листопад 2010 року на суму 6301,00 грн. та завищення відємного значення податку звітного періоду на суму 125 878,00 грн. В подальшому зазначене порушення призвело до завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на 125 366,00 грн. та заниження податку до сплати за грудень 2010 року на 512,00 грн. Актом встановлено порушення порядку заповнення декларацій з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року, внаслідок включення до рядку 23.3. декларації за грудень 2010 року ПДВ в сумі 1863,00 грн., а саме до складу рядку 23.3. декларації звітного періоду включається значення рядків 8.5. та 8.6. додатку № 5 попереднього звітного періоду. Неподання позивачем додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість у листопаді 2010 року, свідчить про неправомірність включення цієї суми податку до рядку 23.3. декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року. Відповідно до акту перевірки зазначене порушення призвело до завищення значення рядку 23 декларації за грудень 2010 року та завищення бюджетного відшкодування зазначеного періоду на 1836,00 грн.

30 березня 2011 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000171520 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на 8516,25 грн., з яких за основним платежем 6813,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 703,25 грн. та № 0000161520 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 127 229,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 76,82 грн. (т. 1 а.с. 15, 16).

Позивачем зазначені повідомлення-рішення були оскарженні в порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду скарг були прийняті рішення Державної податкової адміністрації України в Донецькій області № 9921/10/25-113-1 від 26 травня 2011 року та рішення Державної податкової адміністрації України № 14337/6/25-0115 від 08 серпня 2011 року, якими скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т.1 а.с. 17-19, 20-22).

Відповідно до податкової декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2010 року, позитивне значення податку звітного податкового періоду складає 512,00 грн. (рядок 20) (т. 1 а.с. 51-52). Рядком 23.1 податкової декларації визначений залишок відємного значення податку попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 127 741,00 грн. Залишок відємного значення податку попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті в звітному податковому періоді (рядок 24) складає 127 229,00 грн. (127 741,00 грн. - 512,00 грн.). Рядком 25.2. позивач визначив суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів в сумі 127 229,00 грн. Сума залишку відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 декларації) сформовано за рахунок відємного значення податку вересня 2009 року - 1863,00 грн., листопада 2010 року - 125 366 грн.

Відповідно до матеріалів справи, відємне значення податку листопада 2010 року увійшло до рядку 23.1. податкової декларації за грудень 2010 року та через включення відємного значення до рядку 22.2 декларації звітного податкового періоду листопада 2010 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлений підпунктами 7.7.2 та 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що зазначеними нормами не встановлено втрату платником податків права на формування податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних, у разі не включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту у періоді виписки податкових накладних., оскільки відповідно до законодавства формування податкового кредиту є правом платника податків, що реалізується ним шляхом відображення відповідних показників у документах податкової звітності в порядку, визначеному чинним законодавством.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі за тексом Закон № 2181) визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених цим законом

Пунктом 5.1. статті 5 Закону 2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Частиною 2 цього підпункту передбачено право платника податків не подавати уточнюючий розрахунок, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2010 року, наданої позивачем до податкової інспекції у грудні 2010 року (т. 1 а.с. 132-133) відємне значення податку за рядком 21 декларації, дорівнює 125 878,00 грн. Відємне значення цього періоду включено до рядку 23.1. декларації за грудень 2010 року та враховуючи зміст додатку № 2 до декларації за грудень 2010 року (визначено, що відємне значення листопада 2011 року складає 125 366,00 грн.) зараховано в рахунок погашення позитивного значення податку грудня 2010 року в сумі 512,00 грн.. Згідно рядку 9 податкової декларації за листопад 2010 року податкові зобовязання звітного періоду визначені в сумі 8162,00 грн., податковий кредит звітного періоду складає 134040 грн. (рядок 17), у тому числі 132179,00 грн. за рядком 16.4. декларації (коригування податкового кредиту).

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України N 166 від 30 травня 1997 року, (чинний в період виникнення спірних правовідносин), а саме пункту 5.8., коригування податкового кредиту відображається у рядку 16 декларації, при заповненні якого є обов'язковим подання додатку 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації; у рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону; у рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших; у рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені норми підтверджують правомірність здійснення позивачем коригування податкового кредиту грудня 2007 року,шляхом включення уточнених показників до складу податкової декларації листопада 2010 року.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції. Відсутність реального виконання господарської операції свідчить про відсутність підстав для відображення її наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах, а у разі встановлення відсутності реального виконання операцій визначення податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до матеріалів справи, 12 грудня 2007 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Панацея» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сінєргія КН» (підрядник) укладений договір підряду (т.1 а.с.148-149).

Відповідно до бази даних податкової та матеріалів справи ТОВ «Сінєргія КН» на момент укладення договору та його виконання було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідно до п.1 зазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Сінєргія-КН» зобовязалося за замовленням позивача виконати роботи з виготовлення та монтажу металоконструкції будівлі магазину по реалізації готових лікарських засобів за адресою: м. Маріуполь, бул. Шевченка, 287 (т.1 арк. справи 148-149). Відповідно до п.2 договору, ціна договору складає 1106000,00грн. з ПДВ. Пунктом 3 договору визначено, що замовник (позивач) здійснює оплату підряднику у сумі 700000,00грн. на протязі 5 днів з моменту підписання договору, наступні 206000,00грн. після 25 січня 2008 року згідно з розрахунку. Остаточний розрахунок у сумі 200000,00грн. замовник перераховує на протязі 5 днів з моменту підписання обома сторонами акту виконання всього обсягу робіт.

На виконання умов договору підряду від 12 грудня 2007 року, ТОВ «Панацея» перераховані кошти в загальній сумі 700000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 116666,67 грн. за платіжними дорученнями № 1216 від 13 грудня 2006 року (сума з ПДВ 190 000,00 грн.), № 1217 від 17 грудня 207 року (сума з ПДВ 190 000,00 грн.), № 1219 від 18 грудня 2007 року (сума з ПДВ 180000,00 грн.), № 1220 від 19 грудня 2007 року (сума з ПДВ 140000,00 грн.) (арк. справи 151-154). Виконання обумовлених умовами договору від 12 грудня 2007 року підтверджено наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт за вересень 2008 року (т.1 арк. справи 159-161).

За фактом отримання передплати підрядником ТОВ «Сінєргія-КН» виписані податкові накладні № 31 від 19 грудня 2007 року, № 28 від 13 грудня 2007 року, № 29 від 17 грудня 2007 року, № 30 від 18 грудня 2007 року (т. 1 арк. справи 155-158).

Крім того 30 листопада 2007 року між ТОВ «Панацея» та Управлінням міського майна (код ЄДРПОУ 23599040) укладений договір купівлі продажу нежитлового приміщення №1121 (т. 1 арк. справи 141-145). За умовами зазначеного договору Управління міського майна зобовязалося передати у власність покупця (позивача) нежитлове приміщення загальною площею 1711,6 кв.м., розташованого за адресою: 87517, м. Маріуполь, п-т. Нахімова, 82. Згідно пункту 2.1. зазначеного договору вартість обєкту нерухомості складає 93075,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15512,60 грн. Передача придбаного обєкту нерухомості підтверджено наявною в матеріалах справи копією Акту приймання передачі комунальної власності нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Маріуполь, пр-т Нахімова, буд. 82 від 24 грудня 2007 року (т. 1 арк. справи 146). Сплата позивачем вартості придбаного приміщення підтверджено платіжним дорученням № 1210 від 20 грудня 2007 року (т. 2 арк. справи 92).

За фактом виконання умов укладеного договору, Управлінням міського майна виписано податкову накладну № 357 від 24 грудня 2007 року (т. 1 арк. справи 147).

Як зазначалось вище, декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, було надано із приміткою про включення в неї уточнених показників грудня 2007 року. Розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року (Додаток № 1) визначено, що податковий кредит звітного податкового періоду листопада 2010 року відкоригований в сторону збільшення на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Сінєргія КН» (ІПН 338521505817) № 31 від 19 грудня 2007 року (ПДВ в сумі 23333,33 грн.), № 28 від 13 грудня 2007 року (ПДВ в сумі 31666,67 грн.), № 29 від 17 грудня 2007 року (ПДВ в сумі 31 666,67 грн.), № 30 від 18 грудня 2007 року (ПДВ в сумі 30000,00 грн.) та податкової накладної, виданої Управлінням комунальних ресурсів (ІПН № 235990405811) № 357 від 24 грудня 2007 року (ПДВ в сумі 15512,60 грн.).

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що до підтвердження позивачем реальності вчинених господарських операцій первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме актами виконаних робіт за вересень 2008 року, податковими накладними, платіжними дорученнями, договорами, актом приймання передачі комунальної власності нежитлового приміщення та наявність підстав для відображення їх наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача, на те що формування позивачем податкового кредиту здійснено на підставі податкових накладних, які є недійсними, оскільки в них зазначено інший номер ніж індивідуальний податковий номер, згідно Свідоцтва платника ПДВ.

Згідно підпункту 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обовязковими реквізитами податкових накладних є: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочену назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціна поставки без врахування податку; ставка податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037 (далі Порядок №165) податкову накладну виписує особа, яка зареєстрована в якості платника податку на додану вартість в податковому органі і якому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж зазначеною у пункті 2 даного Порядку.

Колегія суддів зазначає, що видані Товариством з обережною відповідальністю «Сінєргія-КН» податкові накладні містять всі обовязкові реквізити, визначені підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», посилання відповідача на пункт 2 Порядку є не змістовними, оскільки зазначений пунктом не передбачено обовязковість зазначення та наявність номеру платника податку на додану вартість в податковій накладній, зазначеним пунктом передбачено лише обовязковість наявності такого номеру у особи, яка виписує податкову накладну. Документи, які б свідчили про наявність передбачених пунктом 5 Порядку № 165 підстав для визнання податкової накладною недійсною відсутні.

Окрім того, невірне визначення номеру свідоцтва платника податку на додану вартість у податкових накладних, не може тягнути за собою визнання таких податкових накладних недійсними та не може бути перешкодою для формування на підставі них податкового кредиту. В даному випадку вбачається технічна помилка при заповненні накладних ТОВ «Сінєргія-КН», оскільки інші реквізити зазначені вірно.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту звітного періоду листопада 2010 року податку в сумі 132179,00 грн. та відповідно правомірність визначення показника рядку 22.2. декларації звітного періоду на рівні 125878,00 грн., та відповідно про правомірність визначеної позивачем суми бюджетного відшкодування у грудні 2010 року в сумі 1253 66,00 грн.

З огляду на викладене в даній ухвалі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та залишає постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 197, 198, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/15096/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року по справі № 2а-0570/15096/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 16 грудня 2011 року

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді: В.Г. Яманко

І.А.Васильєва