Ухвала суду № 22556898, 16.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року справа №2а/0570/11105/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

при секретарі Турко І.Б.

за участю сторін: представник відповідача Сулімов О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезi Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/11105/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглересурс" до Державної податкової інспекції у м. Торезi Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/11105/2011 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглересурс» до Державної податкової інспекції в м. Торезі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.06.2011 року № 0000152310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року у розмірі 711708,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. - задоволено повністю.

Визнано неправомірним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Торезі від 24.06.2011 року № 0000152310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року у розмірі 711708,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглересурс» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм процесуального та матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглересурс» свою діяльність здійснює на підставі статуту та згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 490542 зареєстровано Виконавчим комітетом Торезької міської ради 28.01.2002 року за № 1 264 105 0001 000036, перебуває на обліку у ДШ м. Тореза з 01.02.2002 року за № 3888, що підтверджує довідка про взяття на облік платника податків 30.09.2010 року № 440/29-014-1.

Відповідно до свідоцтва № 06707735, виданого 18.05.2005 року позивач є платником податку на додану вартість видами діяльності якого за КВЕД є добування та збагачення кам'яного вугілля, агломерація кам'яного вугілля, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.

На підставі Наказів ДШ у м. Торезі від 30.05.2011 року № 447, від 08.06.2011 року № 97в, згідно з пп. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вуглересурс» з питань непідтвердження даних обліку ТОВ «Вуглересурс» при проведенні господарських операцій по ланцюгам ТОВ «Вуглересурс» - ТОВ «Агрозахідтехніка» - ТОВ «Імексгруп Менеджмент»; ТОВ «Вуглересурс» - ПП НВФ «Пальмира» - ТОВ «Феррус», ДП «Укрвуглеперспектива», ТОВ «Компанія промислових деталей», ПП «Товар-Сістем», АТЗТ «Луганський завод «Сантехдеталь», ТОВ «Монтаж-демонтаж проект», ТОВ «Магнітні технології», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Метсо (Україна)» по декларації за лютий 2011 року за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувався за період січень 2011 року, про що було складено акт від 14.06.2011 року № 467/23-2/31843321.

Зазначеним актом перевірки податковим органом були встановлені порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 198.1 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, тобто завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 711708,00 грн.

На підставах визначених в акті перевірки, податковим органом було винесене податкове повідомлення - рішення від 24.06.2011 року № 0000152310 форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 711708,00 грн. (без урахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн.).

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період знаходився у правових відносинах з ПП «Науково - виробнича фірма «Пальміра» та ТОВ «Агрозахідтехніка».

Взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахідтехніка» відбувалися на підставі договору постачання за № 18/3-1 від 25.08.2010 року, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ «Агрозахідтехніка» зобов'язується поставити в умовлений строк покупцю - ТОВ «Вуглересурс», а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар: бульдозер марки Т-170 в кількості одна одиниця за ціною 314000,00 грн. без урахування ПДВ у розмірі 52333,33 грн. Відповідно до п. 2.3 договору, датою виконання сплати за товар вважалась дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Замовнику була виставлена довідка-рахунок серії ТН № 136000, надані видаткова накладна № РН-01010 від 26.11.2010 року на суму 314000,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 52333,33 грн., податкова накладна від 20.10.2010 року № 8637 року на суму 314000,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 52333,33 грн., складений акт прийому-передачі товару за № 18/3 від 30.11.2010 року у зв'язку із чим позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Агрозахідтехніка» були перераховані грошові кошик у розмірі 314000,00 грн. платіжним дорученням № 1745 від 20.10.2010 року.

Окрім того з ТОВ «Агрозахідтехніка» був укладений договір постачання № 18/3 від 25.08.2010 року, відповідно до умов якого позивач придбав автокран марки БТ-1025 у кількості одна одиниця. Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна автокрану складає 1252000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 208666,66 грн. Відповідно до п.3.1 постачання товару визначені у відповідності до правил «Інкотермс-2000», СРТ -майданчик покупця у м. Торезі на вул. Піонерська,2.

На виконання умов договору покупцю була виставлена довідка-рахунок серії КІМ № 1897-5, надані видаткова накладна № РН-01016 від 30.11.2010 року на суму 1252000,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 20866667 грн., податкова накладна від 20.10.2010 року № 8638 року на суму 1252000,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 20866667 грн., складений акт прийому-передачі товару за № 18/3-1 від 30.11.2010 року у зв'язку із чим позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Агрозахідтехніка» були перераховані грошові кошти у розмірі 1252000,00 грн. платіжним дорученням № 1744 від 20.10.2010 року.

Факт приймання товару відображений у журналі реєстрації довіреностей.

Взаємовідносини між Приватним підприємством «Науково - виробнича фірма «Пальміра» відбувалися на підставі договору зберігання № 165 від 30.11.2010 року, відповідно до умов якого зберігач - ПП «Науково - виробнича фірма «Пальміра» зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання обладнання та матеріали відповідно до договору постачання № 01 від 16.08.2010 року від ТОВ «Вуглересурс» - поклажодавця. Пунктом 1.2 зазначеного договору передбачено, що право власності на майно до зберігача не переходить та не може бути використано у господарському обороті зберігача. Договором постачання за № 01 від 16.08.2010 року було передбачено постачання ПП «Науково - виробнича фірма «Пальміра» комплексу обладнання «Модульне збагачувальне устаткування», яке замовник - ТОВ «Вуглересурс» зобов'язується прийняти та сплатити. Пунктом 1.2 договору постачання № 01 від 16.08.2010 року визначено, що постачальник гарантує, що модульний комплекс, що поставлявся замовнику, відповідає вимогам Технічного завдання на Модульний комплекс та етапами календарного плану монтажу Модульного комплексу. Відповідно п. 2.1 договору договірна ціна складала 7050800,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1175133,33 грн.

На виконання умов зазначеного договору позивачу були видані акти виконаних робіт від 01.11.2010 року та від 23.11.2010 року, від 17.12.2010 року, видаткові накладні № РН-0000024 від 30.11.2010 року на суму 4299011,73 з урахуванням ПДВ у розмірі 716501,96 грн., № РН-0000028 від 30.12.2010 року на суму 760000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 126666,66 грн., податкові накладні від 21.08.2010 року № 16 на суму 800000.00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 133333,33 грн., від 26.08.2010 року № 17 на суму 800000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 133333,33 грн., від 31.08.2010 року № 18 на суму 515240,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 85873,33 грн., від 26.10.2010 року № 23 на суму 2109688,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 351614,67 грн., від 27.10.2010 року № 24 на суму 5552,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 925,33 грн., від 23.10.2010 року № 28 на суму 760000,00 грн. з рахуванням ПДВ у розмірі 126666,67 грн., від 30.12.2010 року № 31 на суму 68531,73 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 11421,96 грн., акти приймання-передачі обладнання модульного комплексу на відповідальне зберігання за договором № 165 від 30.11.2010 року - 30.11.2010 року та 30.12.2010 року.

У зв'язку із виконанням умов договору позивачем на розрахункові рахунки ПП «Науково - виробнича фірма «Пальміра» були перераховані грошові кошти, що підтверджують виписки по особовим рахункам ТОВ «Вуглересурс», а також самі платіжні доручення за № 1542 від 21.08.2011 року на суму 800000,00 грн., № 1552 від 26.08.2010 року на суму 800000,00 грн., № 1561 від 31.08.2010 року на суму 515240,00 грн., № П75 від 26.10.2010 року на суму 2109688,00 грн., № 1781 від 27.10.2010 року на суму 5552,00 грн., № 1855 від 23.12.2010 року на суму 760000,00 грн.

Перевезення товару здійснювалось на підставі договору на надання послуг по перевезенню техніки за № 1/12 від 01.12.2010 року, укладеного з ТОВ «Вуглересурс» (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець). Відповідно до частини другої договору, вартість послуг (трейлера) складала 12,50 грн. за 1 км.

На виконання умов зазначеного договору ОСОБА_3 позивачу було виписано рахунок - фактуру за № 1/2 від 01.12.2010 року на суму 10000,00 грн. та акт здачі-приймання послуг від 10.12.2010 року за № 1/12.

Відповідач, встановлюючи факт порушення ТОВ «Вуглересурс» пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 ооку № 168/97-ЯР, п. 198.1 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, тобто завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 711708,00 грн., посилався на акти зустрічних перевірок по ланцюгу постачання в тому числі:

-По ланцюгу ТОВ «Вуглересурс» - ТОВ «Агрозахідтехніка» (запит до ДПІ м. Рівне від 06.04.2011 року № 283/7/23-013) - ТОВ «Імексгруп Менеджмент» (запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.04.2011 року) відповідно до яких ТОВ «Агрозахідтехніка» не є виробником отриманого ТОВ «Вуглересурс» товару, його джерело походження невідомо, товар був придбаний у ТОВ «Імексгруп Менеджмент», у зв'язку із чим податковий орган вважає, що позивач не міг отримати бульдозер Т-170 вартістю 314000,00 грн. та автокран LТ - 1025 вартістю 1252000,00 грн., крім того ТОВ «Імексгруп Менеджмент» згідно бази АІС «РПП» не знаходиться за юридичною адресою; -По ланцюгу ТОВ «Вуглересурс» - ПП НВФ «Пальміра» (запит до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 06.04.2011 року № 266/7/23-013) - ТОВ «Феррус» (запит до Алчевської ОДПІ Луганської області від 25.05.2011 року № 380/7/23-013), ДП «Укрвуглеперспектива» (запит до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 25.05.2011 року № 386/7/23-013), ТОВ «Компанія промислових деталей», ПП «Товар - Сістем» (запит до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 25.05.2011 року № 384/7/23-013), АТЗТ «Луганський завод «Сантехдеталь» (запит до СДШ по роботі з ВПП у м. Луганську від 25.05.2011 року № 383/7/23-013), ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» (запит до Ленінської МДШ у м. Луганську від 25.05.2011 року № 382/7/23-013), ТОВ «Магнітні технології» (запит до Долинської МДПІ від 27.07.2011 року № 390/7/23-013), ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (запит до Ленінської МДПІ у м. Луганську від 25.05.2011 року № 385/7/23-013), ТОВ «Метсо (Україна)» (запит до Південної МДПІ м. Кривий ріг від 25.05.2011 року № 381/7/23-013), відповідно до яких податковим органом було зроблено висновок, що реалізований позивачем товар ПП НВФ «Пальміра» придбало у ТОВ «Феррус», ДП «Укрвуглеперспектива», ТОВ «Компанія промислових деталей», ПП «Товар - Сістем», АТЗТ «Луганський завод «Сантехдеталь», ТОВ «Монтаж-демонтаж проект», ТОВ «Магнітні технології», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Метсо (Україна)», проте на другій ланці постачання ланцюг переривається, відсутні відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок, у зв'язку із чим неможливо підтвердити отримання товарно-матеріальних цінностей, а джерело походження основних фондів невідомо.

Із вказаними висновками суд не може погодитися з наступних підстав. ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який кореспондується із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому пп.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вказані норми кореспондуються із п. 198.3 ст. 198 та п. 193.1 ст. 193, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, який слід застосовувати у період формування позивачем податку на додану вартість за січень 2011 року.

Аналізуючи зазначені норми, слід прийти до висновку, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на їх вимогу отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, посилання податкового органу на той факт, що ТОВ «Агрозахідтехніка» не є виробником бульдозеру Т-170 вартістю 314000,00 грн. та автокрану ЬТ - 1025 вартістю 1252000,00 грн. не може свідчити на факт неотримання позивачем товару та як наслідок не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи і чинне законодавство не містить такої підстави для відмови у формуванні податкового кредиту платника податків.

Факт отримання бульдозеру Т-170 та автокрану LТ - 1025, окрім того підтверджується самим фактом реєстрації зазначених машин в Інспекції державного технічного надзору Донецької області Шахтарського району та Відділі реєстраційної екзаменаційної роботи у м. Торезі (ВРЕР) при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області, яка станом на теперішній час є дійсною та не скасованою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, що не заперечувалось відповідачем ані під час розгляду справи, ані відображено в спірному акті перевірки 14.06.2011 року № 467/23-2/31843321.

У разі випадку, коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, крім того в спірному акті перевірки, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення від 24.06.2011 року № 0000152310, відповідач посилається на не встановлення у зустрічних звірках розбіжностей між відомостями, отриманими від контрагентів відносно декларування податку на додану вартість за перевіряємий період.

Отже позивачем підтверджено факт правомірності віднесених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Суд зазначає, що відсутність відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок, у зв'язку із чим неможливо підтвердити отримання товарно-матеріальних цінностей, є в даному випадку фактором, який залежить виключно від податкових органів, а тому зобов'язання позивача щодо правильності визначення сум податку на додану вартість до сплати в бюджет або до відшкодування, покладені на позивача згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.

З урахуванням зазначеного суд дійшов до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем податкового законодавства та про безпідставність при зменшенні суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 711708,00 грн.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, суд вважає, що дії податкового органу порушують права та законні інтереси суб'єкту господарювання ТОВ «Вуглересурс», у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.06.2011 року № 0000152310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2011 року у розмірі 711708,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезi Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі № 2а/0570/11105/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглересурс" до Державної податкової інспекції у м. Торезi Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 21.12.2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П.Лях

К.П. Горбенко