Постанова № 22556698, 10.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 5023/6172/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Вороні В.С.,

за участю представників:

прокурора –Василець Ю.О.

позивача - не з’явився

відповідача –не з’явився

третьої особи –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 946 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2011 року у справі № 5023/6172/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Образ", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Образ" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради (далі - відповідач), в якій після зменшення позовних вимог, просило визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 186,7 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Рибалко, 51-А.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору оренди від 11.08.2009 р., укладеного на підставі рішення відповідача № 239/07 від 21.11.2007 р., у його користуванні перебуває земельна ділянка загальною площею 0,09797 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Другої П'ятирічки, ріг вул. Рибалко. За власні кошти позивачем самовільно здійснено будівництво нежитлової будівлі загальною площею 186,7 кв.м., право власності на яку, на його думку, виникло з моменту завершення будівництва, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 8 серпня 2011 року у справі № 5023/6172/11 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю та визнано за позивачем право власності на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 186,7 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Рибалко, 51-А.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2011 року у справі №5023/6172/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Образ" відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора посилається на те, що рішення суду першої інстанції є ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки порушує встановлений порядок державного управління у сфері містобудування та архітектури, а також посягає на встановлений порядок та основні засади регулювання відносин права власності та забезпечення безпеки сторонніх осіб у процесі використання нерухомого майна за цільовим призначенням, а визнання права власності цим рішенням є безпідставним та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства України. Крім того, зазначає, що приймаючи рішення про визнання права власності на самочинне збудоване майно без наявності у позивача наданої уповноваженим органом територіальної громади, а саме Харківською міською радою дозволу на збереження об'єкту самочинного будівництва, суд фактично взяв на себе обов'язки та повноваження територіальної громади в особі Харківської міської ради, вийшовши за свої повноваження при прийнятті судового рішення, які визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Позивач, відповідач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу заступника прокурора не надали, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи не була визнана обов’язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи заступника прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідно до договору оренди землі від 11.08.2009 р., укладеного на підставі рішення Харківської міської ради № 239/07 від 21.11.2007 р., у користуванні позивача перебуває земельна ділянка загальною площею 0,09797 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Другої П'ятирічки, ріг вул. Рибалко. Даний договір зареєстрований у Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»в державному реєстрі земель від 18.08.2009 р. за № 840966800101.

В подальшому позивачем на орендованій земельній ділянці було побудовано нежитлову будівлю літ. А-1 по вул. Рибалко за № 51-А, загальна площа якої згідно з технічним паспортом комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" складає 186,7 кв.м.

Як зазначає позивач, будівництво зазначеної нежитлової будівлі здійснено на підставі отриманого 17.05.2010р. в Інспекції ДАБК у Харківській області відповідного дозволу на виконання будівельних робіт за № 109/10, а в 2011 році завершено усі будівельні роботи.

Згідно з технічним висновком про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації самовільно збудованої нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Другої П'ятирічки, ріг вул. Рибалко в м. Харкові, виконаного на замовлення позивача ТОВ "НТК Енерго-Тайм", технічний стан будівельних конструкцій на момент обстеження забезпечує несучу здатність, достатню для їх експлуатації.

Як стверджує позивач, у зв'язку з завершенням будівельних робіт він звертався до відповідача з проханням збереження здійсненого будівництва та видачі позивачу правовстановлюючих документів на здійснене будівництво. Однак, по теперішній час рішення не прийнято, документів які б посвідчували за позивачем право власності відповідачем не видано, що є підставою для захисту його прав в судовому порядку.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення про визнання за позивачем права власності на вищезазначене нежитлове приміщення з урахуванням приписів статей 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. 95 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", дійшов висновку, що договором оренди землі, технічним паспортом БТІ, технічним висновком ТОВ "НТК Енерго-Тайм" та наданим дозволом Інспекції ДАБК підтверджується факт знаходження нежитлового приміщення у власності позивача та задовольнив позовні вимоги.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Слід зазначити, що на момент здійснення позивачем будівництва нежитлової будівлі, а саме автомийки та кафе з літнім майданчиком, законодавством України була встановлена процедура будівництва об'єктів нерухомого майна, яка регулювалась Законами України "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", а також регіональними й місцевими правилами забудови, державними будівельними нормами й правилами і передбачала наступні основні етапи:

1. Оформлення права на об’єкт нерухомого майна й отримання правовстановлюючого документа.

2. Отримання дозволу на будівництво об'єкту містобудування (видається місцевими радами або їх виконавчими органами.

3. Отримання вихідних даних на проектування, до яких відносять: архітектурно-планувальне завдання, технічні умови щодо інженерного забезпечення, завдання на проектування (стаття 5 Закону України “Про архітектурну діяльність”).

4. Пошук архітектурного рішення, розробка, погодження і затвердження проекту (регулюється ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування, склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затвердженими наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004 року № 8).

5. Виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням.

6. Отримання дозволу на виконання будівельних робіт в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

7. Будівництво об'єкта (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт), яке відповідно до статті 9 Закону України “Про архітектурну діяльність” здійснюється на підставі затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

8. Прийняття завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію державною приймальною комісією, яка утворюється відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, як це було врегульовано Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923.

9. Реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна в органах БТІ на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

З огляду на ці приписи законодавчих актів та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області визнав право власності за позивачем на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 186,7 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Рибалко, 51-А, без врахування процедури будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомого майна, без відповідних документів на об'єкт нерухомого майна, наявність яких необхідна для визнання права власності в установленому законом порядку.

Так, відповідно до статті 23 Закону України “Про планування і забудову територій”, що діяв на момент здійснення позивачем будівництва об’єкту, забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Крім того, згідно зі статтею 29 зазначеного Закону Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю повинен надаватися дозвіл на виконання будівельних робіт. Відсутність відповідного дозволу Інспекції ДАБК не дає права на початок виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації на будівництво об’єкту, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством.

Позивачем не надана належним чином розроблена та затверджена відповідно до вимог чинного законодавства проектна документація на будівництво об’єкту, а також архітектурно-планувальне завдання, отримання якого є обов'язковою умовою розроблення проектної документації.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В матеріалах справи відсутні висновки державних служб нагляду відносно відповідності об'єкту вимогам санітарних, пожежних та екологічних норм і правил.

Наданий позивачем технічний висновок про стан будівельних конструкцій, виконаний ТОВ "НТК Енерго-Тайм", в якому зазначено, що технічний стан будівельних конструкцій самовільно збудованої нежитлової будівлі задовільний та на момент обстеження забезпечує несучу здатність, достатню для їх експлуатації, колегія суддів не приймає до уваги як доказ відповідності об’єкта нерухомого майна відповідним державним будівельним нормам і правилам, оскільки із даного висновку не вбачається яким саме державним будівельним, санітарним, екологічним та протипожежним нормам відповідає об'єкт нерухомого майна.

Крім того, у спірних відносинах відповідність збудованої будівлі певним нормам і правилам встановлюється виключно компетентним державним органом, яким є Інспекція ДАБК, і інші підприємства, установи, організації, у тому числі які і мають певні ліцензії, не мають права брати на себе функції зазначеного органу.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

Прийняття завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію державною приймальною комісією, яка утворюється відповідним органом місцевого самоврядування, на той час здійснювалось у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за встановленою формою.

В матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено складання акту готовності об'єкта до експлуатації, який за письмовим зверненням замовника підлягає погодженню протягом 10 робочих днів з виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно з законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

Компетенція виконавчих органів міської ради полягає у погодженні акта готовності об'єкта до експлуатації.

Акт готовності об’єкта до експлуатації складається у разі наявності затвердженої проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт тощо.

Позивачем в порушення цих приписів законодавства не наданий до суду відповідний акт готовності об’єкта до експлуатації, в матеріалах справі він також не міститься. Наданий позивачем висновок про стан будівельних конструкцій, виконаний ТОВ "НТК Енерго-Тайм", також не може замінити Акт про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкта.

Таким чином, здійснюючи будівництво об’єкту, позивачем не дотримано вимоги Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Наданий позивачем технічний паспорт, складений КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” є лише етапом процедури будівництва об'єкту нерухомого майна, а не підтверджує право власності на збудований об’єкт у встановленому порядку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 186,7 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 51-А, не врахував вимоги Цивільного кодексу України, Законів України "Про основи містобудування", "Про планування та забудову територій", що діяв на момент здійснення будівництва, "Про архітектурну діяльність" стосовно того, що будівництво об’єкту нерухомого майна вимагало розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проектної документації на будівництво об’єкту і прийняття об'єкту нерухомості в експлуатацію. Крім того, суд першої інстанції не з’ясував наявність відповідних висновків державних служб нагляду відносно відповідності побудованої нежитлової будівлі вимогам санітарних, пожежних та екологічних норм і правил, не надав їм належну правову оцінку відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2011 року у справі №5023/6172/11 про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга заступника прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 8 серпня 2011 року у справі № 5023/6172/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст постанови по справі підписаний 9 квітня 2012 року.