Постанова № 22556665, 09.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р. Справа № 5023/1616/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

прокурора Василець Ю.О., посвідчення НОМЕР_1 від 23.02.2009 р.;

позивача ОСОБА_1, довіреність № 478 від 02.04.2012 р.; ОСОБА_2, довіреність № 477 від 02.04.2012 р.;

відповідача не зявився;

третьої особи - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (вх. № 914Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2011 року у справі

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Харківський жировий комбінат", м. Харків,

до Харківської міської ради, м. Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківської області,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2011 року АТЗТ "Харківський жировий комбінат" звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради про визнання за ним права власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі: літ. Л'-1 загальною площею 935,7 кв.м.; літ. А/2-1 загальною площею 32,9 кв.м.; літ. А/1-1 загальною площею 106,9 кв.м.; літ. Б/2-1 загальною площею 11,5 кв.м.; літ. Г/1-1 загальною площею 26,0 кв.м.; літ. О/1-1 загальною площею 5,2 кв.м.; літ. Ф-1 загальною площею 260,0 кв.м.; літ. Ц-1 загальною площею 59,4 кв.м.; літ. Щ-1 загальною площею 21,4 кв.м.; літ. Щ/1-1 загальною площею 9,1 кв.м.; літ. Я-1 загальною площею 146,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120 та про визнання за позивачем права власності в цілому на земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля літ. Л-1, Л'-1 загальною площею 1839,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги з посиланням на відмову відповідача видати правовстановлюючі документи на здійснену ним реконструкцію будівлі літ. Л-1 та будівництва нових будівель літ. Л'-1, літ. А/2-1, літ. А/1-1, літ. Б/2-1 літ. Г/1-1, літ. О/1-1, літ. Ф-1, літ. Ц-1, літ. Щ-1, літ. Щ/1-1, літ. Я-1.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2011 року у справі № 5023/1616/11 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю; визнано за позивачем право власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі: літ. Л'-1 загальною площею 935,7 кв.м.; літ. А/2-1 загальною площею 32,9 кв.м.; літ. А/1-1 загальною площею 106,9 кв.м.; літ. Б/2-1 загальною площею 11,5 кв.м.; літ. Г/1-1 загальною площею 26,0 кв.м.; літ. О/1-1 загальною площею 5,2 кв.м.; літ. Ф-1 загальною площею 260,0 кв.м.; літ. Ц-1 загальною площею 59,4 кв.м.; літ. Щ-1 загальною площею 21,4 кв.м.; літ. Щ/1-1 загальною площею 9,1 кв.м.; літ. Я-1 загальною площею 146,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120; визнано за позивачем право власності в цілому на нежитлову будівлю літ. Л-1, Л'-1 загальною площею 1839,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120.

29.03.2011 року до суду першої інстанції звернувся представник позивача із заявою (вх. № 7255) про виправлення описки у рішенні суду, в якій просив виправити описку в рішенні Господарського суду Харківської області від 18.03.2011 року у справі № 5023/1616/11, видаливши зі змісту резолютивної частини цього рішення наступне словосполучення: «земельну ділянку на якій розташовані».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2011 року у справі № 5023/1616/11 з посиланням на статтю 89 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання позивача про виправлення описки в рішенні Господарського суду Харківської області від 30.03.2011 року у справі № 5023/1616/11 та викладено резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Акціонерним товариством закритого типу "Харківський жировий комбінат" (ідентифікаційний код 00333612) право власності на нежитлові будівлі: літ. Л'-1 загальною площею 935,7 кв.м.; літ. А/2-1 загальною площею 32,9 кв.м.; літ. А/1-1 загальною площею 106,9 кв.м.; літ. Б/2-1 загальною площею 11,5 кв.м.; літ. Г/1-1 загальною площею 26,0 кв.м.; літ. О/1-1 загальною площею 5,2 кв.м.; літ. Ф-1 загальною площею 260,0 кв.м.; літ. Ц-1 загальною площею 59,4 кв.м.; літ. Щ-1 загальною площею 21,4 кв.м.; літ. Щ/1-1 загальною площею 9,1 кв.м.; літ. Я-1 загальною площею 146,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120.

3. Визнати за Акціонерним товариством закритого типу "Харківський жировий комбінат" (ідентифікаційний код 00333612) право власності в цілому на нежитлову будівлю літ. Л-1, Л'-1 загальною площею 1839,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120.»

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2011 року у справі № 5023/1616/11, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги прокурор посилається на те, що оскаржуване рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального права, оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних про оспорювання права власності відповідачем або невизнання цього права іншими особами, вважає, що рішення господарського суду та матеріали справи свідчать про відсутність предмета спору про право власності, а сам позов направлений не на визнання права як такого, а на узаконення самочинно збудованого майна, що не відповідає порядку, встановленому чинним законодавством України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства України на підставі всебічного, повного та обєктивного вивчення всіх обставин справи, вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, оскільки визнання права власності позивача на належні йому нежитлові будівлі не порушує державних інтересів, просить залишити вказане рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання 03.04.2012 р. своїх представників не направили, про причину відсутності їх представників у вказаному судовому засіданні суд не повідомили, хоча про місце і час розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення № 003775/2 від 15.03.2012 р. та № 003775/3 від 19.03.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у позові було заявлено дві вимоги, а саме: 1) визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі: літ. Л'-1, літ. А/2-1, літ. А/1-1, літ. Б/2-1 літ. Г/1-1, літ. О/1-1, літ. Ф-1, літ. Ц-1, літ. Щ-1, літ. Щ/1-1, літ. Я-1, які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120; 2) про визнання за позивачем права власності в цілому на земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля літ. Л-1, Л'-1 , яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Ілліча, 120.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позовні вимоги позивачем не змінювались.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції від 18.03.2011 р. першу позовну вимогу було задоволено у відповідності до заявленої в позові, тобто визнано за позивачем право власності на земельну ділянку, на якій розташовані вищевказані нежитлові будівлі. Другу позовну вимогу суд першої інстанції також задовольнив, при цьому змінивши та виклавши її у іншій редакції, а саме: визнав за позивачем право власності в цілому на нежитлову будівлю, а не право власності в цілому на земельну ділянку, як було зазначено у позовній заяві.

Ухвалою від 30.03.2011 року суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача про виправлення описки у вищезазначеному рішенні в порядку ст. 89 Господарського кодексу України, та видалив зі змісту резолютивної частини цього рішення наступне словосполучення: «земельну ділянку на якій розташовані», тим самим змінив та виклав у іншій редакції й першу позовну вимогу.

Згідно ст. 89 Господарського кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця розяснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачипаючи суті рішення.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо.

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачипається суть рішення, ухвали.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було подано жодного клопотання або заяви щодо зміни предмету позову, тобто позовні вимоги позивачем не змінювались.

Таким чином, суд, змінивши другу позовну вимогу в рішення від 18.03.2011 р., та видаливши ухвалою від 30.03.2011 р. зі змісту резолютивної частини оскаржуваного рішення словосполучення «земельну ділянку на якій розташовані», задовольнив інші вимоги, на відміну від тих, що були заявлені у позові, а отже вийшов за межі позовних вимог та фактично змінив їх зміст, що є порушенням вимог ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 28.12.1993 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (продавець) та організацією орендарів «Харківський жировий комбінат»(покупець) було укладено Договір купівлі-продажу державного майна орендного підприємства «Харківський жировий комбінат»№ 159, згідно якого покупець придбав у власність державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Харківський жировий комбінат»в частині майна, що підлягає приватизації, та яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120, на земельній ділянці площею 12,6 га (а.с. 22-27), що також підтверджується наявними у матеріалах справи Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Харківський жировий комбінат" від 03.11.1994 р. (а.с. 28), Свідоцтвом про право власності від 17.05.1994 р. № 83 (а.с.13) та Реєстраційним посвідченням на обєкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданим КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 17.04.2002 р.

Згідно вказаного реєстраційного посвідченням на обєкти нерухомого майна, АТЗТ "Харківський жировий комбінат" є власником нежитлових будівель літ. А-4, Б/1-1, В-1, В/1-2, Г-1, Д-1, Д/1-1, Е-2, Е/1-1, Ж-1, Ж/1-1, З-2, З/1-1, И-2, И/1-1, К-2, К/1-1, нежитлових приміщень першого поверху №12, 13, 15, 16, 17 літ. Л-1, М-1, М/1-1, Н-2, О-2, П-3, П/1-1, Р-2, Р/1-1, С-2, С/1-1, Т-2, Т/1-1, У-1, Ф/1-1, Х-1, Х/1-1, Ч-1, Ч/1-1, Ю-1, Я/1-1, розташовані в місті Харкові по пр. Ілліча за № 120 (а.с. 29).

25.09.2001 року між Виконавчим комітетом Харківської міської ради та АТЗТ "Харківський жировий комбінат" (землекористувачем) на підставі рішень Харківської міської ради № 746 від 14.12.1994 року, № 241 від 10.03.1999 року, № 959 від 13.06.2001 року, укладено Договір на право тимчасового користування землею № 2539, відповідно до умов якого землекористувач прийняв у тимчасове користування до 14.12.2019 р. земельну ділянку загальною площею 11,4010 га, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120,.для експлуатації виробничих будівель та споруд, обслуговування підїзної залізничної колії та влаштування додаткового вїзду автотранспорту (а.с. 30-31).

В розділі «Особливі умови»вищезазначеного договору на право тимчасового користування землею сторонами передбачено, зокрема, що будь-яке будівництво, а також реконструкція існуючих будівель і споруд на даній земельній ділянці без відповідного рішення міськвиконкому заборонено.

Позивач, маючи намір збільшити площу та покращити умови здійснення господарської діяльності шляхом використання належних йому нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 120, за власні кошти здійснив реконструкцію нежитлової будівлі літ Л-1 та будівництво нових будівель літ. Л-1, А/2-1, А/1-1, Б/2-1, Г/1-1, О/1-1, Ф-1, Ц-1, Щ-1, Щ/1-1, Я-1.

Технічним висновком про стан будівельних конструкцій і можливості експлуатації самовільно реконструйованої з улаштуванням прибудови літ. Л-1 нежитлової будівлі літ. Л-1 і самовільно збудованих нежитлових будівель літ. А/2-1, А/1-1, Б/2-1, Г/1-1, 0/1-1, Ф-1, Ц-1, Щ-1, Щ/1-1, Я-1 по пр. Ілліча, 120 в м. Харкові, виконаного на замовлення позивача ТОВ «НТК Енерго-Тайм»(ліцензія АВ № 458970) визначено, що: технічний стан будівничих конструкцій забезпечує несучу здатність, достатню для їх експлуатації; конструктивні елементи та планування обєкту в цілому не суперечить будівничо-технічним, протипожежним, та санітарно-гігієнічним вимогам; інженерно-технічне забезпечення обєкту необхідними для його функціонування ресурсами; всі інженерні комунікації обєкту підключені до джерел живлення та знаходяться в робочих режимах експлуатації (а.с. 79-93).

Але вищезазначеним технічним висновком визначено, що для забезпечення нормальної експлуатації обєкту рекомендовано провести наступні заходи:

- виконати ремонт відмістки по периметру будівлі;

- забезпечити водовідвід з крівлі будівель;

- забезпечити гідроізоляцію у місці приєднання прибудови літ. Л-1 до основної будівлі;

- контролювати наявність евакуаційних проходів у нежитлових будівлях складів;

- максимально забезпечити санітарно-охоронні заходи щодо захисту джерела водопостачання;

- цільове призначення та інженерне забезпечення приміщень повинні відповідати санітарним та протипожежним вимогам.

Крім того, у вказаному технічному висновку зазначено, що в разі виявлення на стадії експлуатації будь-яких дефектів або пошкоджень будівничих конструкцій, які здатні привести до небезпечної експлуатації будівлі або сприяти аварійних ситуацій необхідно миттєво повідомити відповідну спеціалізовану організацію з метою приймання відповідних заходів. Виконавець не несе відповідальності за стан конструкцій, який неможливо оцінити без проведення спеціальних досліджень (а.с. 92).

На замовлення позивача КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»у відповідності до "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої наказом № 127 від 24.05.2001 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України здійснило обстеження здійсненого будівництва та реконструкції і виготовило технічні паспорти на побудовані позивачем приміщення, з яких вбачається, що позивач здійснив реконструкцію належної йому нежитлової будівлі літ. Л-1 та побудував будівлі літ. Л'-1, літ. А/2-1, літ. А/1-1, літ. Б/2-1, літ. Г/1-1, літ. О/1-1, літ. Ф-1, літ. Ц-1, літ. Щ-1, літ. Щ/1-1, літ. Я-1, розташовані в місті Харкові по пр. Ілліча за №120 (а.с. 32-77).

Обґрунтовуючи свої вимог позивач посилається на те, що він, у зв'язку з завершенням будівельних робіт, 24.06.2010 р. звернувся до відповідача з листом, в якому просив про збереження здійсненої реконструкції і будівництва та видачі йому правовстановлюючих документів на здійснене будівництво, але відповідачем по теперішній час рішення не прийнято, документів які б посвідчували за позивачем право власності відповідачем не видано.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначений лист не являється належним доказом в розумінні вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що цей лист направлявся відповідачеві та був ним отриманий.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за позивачем право власності на спірну земельну ділянку, судом першої інстанції не було встановлено наявність факту щодо прийняття спірного нерухомого майна в експлуатацію, що є передумовою для набуття, а отже і для визнання права власності на новостворене нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

В частині 2 зазначеної статті вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що закінчені будівництвом обєкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р.№ 1243, яка була чинною до 01.01.2009 р. та аналогічним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923, яка була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації обєктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

За приписами п. б ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»на виконавчі комітети місцевих рад було покладено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів у порядку, встановленому законодавством, затвердження містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій.

На даний час такий обовязок покладено на Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, які встановлюють факт готовності обєкту до експлуатації шляхом з видачею акту відповідності збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Суд не може брати на себе повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності обєкту до експлуатації.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо прийняття закінчених будівництвом обєктів в експлуатацію, що є обовязковою передумовою набуття права власності позивачем на спірні будівлі.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що які-небудь дії відповідача порушували права або інтереси позивача, що могло зумовити права позивача на звернення до господарського суду згідно ст. 1 ГПК України.

Зазначені факти судом першої інстанції встановлені не були, що є порушенням встановленого порядку державного управління у сфері містобудування та архітектури, а також порядку та основних засад регулювання відносин права власності та забезпечення безпеки сторонніх осіб у процесі використання нерухомого майна за цільовим призначенням.

Апеляційним судом додатково встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу "Харківський жировий комбінат" (ідентифікаційний код 00333612) змінило організаційно правову форму юридичної особи та перетворилось у Приватне акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат" (ідентифікаційний код 00333612).

Таким чином, визнання судом Харківської області за позивачем права власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові будівлі, є безпідставним, та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2011 року у справі № 5023/1616/11 підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суд, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2011 року у справі № 5023/1616/11 скасувати.

Прийняти нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови підписаний 05.04.2012 р.