Постанова № 22556659, 09.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2012 р. Справа № 5023/6567/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

позивача - Казека Е.В.

третіх осіб - 1. Котовчихіна О.В.

2. Казека Е.В.

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4112 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 5 вересня 2011 року у справі № 5023/6567/11

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до акціонерного товариства "Готельний комплекс "Славія", м. Харків

про виселення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року Харківська міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила виселити акціонерне товариство "Готельний комплекс "Славія" (далі - відповідач) з нежитлових приміщень підвалу № 184-201, І-V, 1-го поверху № 202-280, 2-го поверху № 281-347, 3-го поверху № 348-356 в літ. "Р-3" площею 3 133,8 кв. м. по вул. Полтавський шлях, 52 в м. Харкові та передати зазначені нежитлові приміщення позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неправомірне користування відповідачем зазначеними нежитловими приміщеннями, порушуючи ст. ст. 10, 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 327 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 5 вересня 2011 року у справі № 5023/6567/11 (суддя Погорелова О.В.) позовні вимоги позивача задоволено повністю. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2011 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним, прийнятим в наслідок неповного дослідження обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач правомірно користується спірним приміщенням на підставі охоронно-орендного договору № 70 від 09.08.1996 р., укладеному між ним та Управлінням містобудування і архітектури Харківської обласної державної адміністрації, терміном на 20 років та додаткової угоди до нього від 26.11.2009 р.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому заперечує проти її доводів, посилаючись на те, що договір, на який відповідач посилається як на підставу правомірного користування нежитловими приміщеннями, є охоронним договором, а не договором оренди. Просить рішення господарського суду Харківської області від 5 вересня 2011 року у справі № 5023/6567/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Треті особи письмових відзивів на апеляційну скаргу відповідача не надали.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2011 року провадження у даній справі зупинялось до вирішення господарським судом Харківської області пов’язаної з нею справи № 5023/9732/11.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року провадження у даній справі поновлено.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, не реалізував своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку свого представника у судове засідання.

Враховуючи те, що явка відповідача не була визнана обов’язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні представники позивача та третіх осіб, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та третіх осіб, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.12.1989 р. між Харківським виробничим об'єднанням готельного господарства (орендодавець) та трудовим колективом готелю "Першотравневий" (орендар) був укладений договір № 118 орендного підряду, відповідно до умов якого орендодавець від імені держави передав, а орендар прийняв в оренду основні виробничі та невиробничі фонди, оборотні засоби готелю згідно з актом приймання-передачі. Строк дії договору був встановлений з 01.01.1990 р. по 31.12.1995 р. За умовами договору орендар зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату у вигляді фіксованих платежів та не передбачав ні права викупу орендованого майна, ні переходу права власності на орендоване майно від держави - СРСР - до орендаря - трудового колективу.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів №365 від 26.12.1990 р. "Про створення самостійного госпрозрахункового готелю" надано згоду на відокремлення готелю "Першотравневий" від ХВО ГХ на правах самостійної юридичної особи, надавши йому назву "Травневий" та підпорядковано готель "Травневий" відділу комунального господарства виконкому Харківської міської Ради народних депутатів.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів № 68 від 12.03.1992 р. "Про розмежування комунальної власності між адміністративно-територіальними одиницями Харківської області" готель "Першотравневий" передано до комунальної власності Харківської міської ради народних депутатів.

Рішенням XII сесії XXI скликання Харківської міської ради народних депутатів від 28.09.1992 р. "Про комунальну власність міста" прийнято у комунальну власність міста Харкова об'єкти згідно з переліком (додаток 1) та затверджений перелік об'єктів комунальної власності, в якому в п. 13 зазначено "готель Травневий", розташований за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52.

Зазначені рішення ніким не оскаржувались, судові рішення щодо визнання їх недійсними відсутні.

Рішенням Харківського облвиконкому від 30.04.1980 р. № 334 затверджено список пам'яток архітектури, до якого включено будівлю за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52, як пам'ятку архітектури місцевого значення.

Розпорядженням Представника Президента України від 18.08.1992 р. "Про передачу на баланс управління архітектури Харківської обласної державної адміністрації пам'яток архітектури" на баланс управління передані пам'ятки архітектури з територією, що їм належить згідно з додатком, в якому зазначено будівля "Мебліровані кімнати" по вул. Свердлова, 52 в м. Харкові. На цю будівлю КП "ХМБТІ" було видано реєстраційне посвідчення від 10.11.1992 р., згідно з яким будинок в цілому, розташований за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52 є пам'яткою архітектури, має охоронний номер 377, зареєстрований за Головним управлінням архітектури та містобудування на підставі розпорядження Представника Президента України № 293 від 18.08.1992 р., та внесений в книгу нежитлового фонду.

02.02.1993 р. Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів прийняте розпорядження № 106 «Про укладання договору оренди на цілісний майновий комплекс організації орендарів - готель «Травнева», згідно з яким організації орендарів - готель «Травнева»передавався в оренду цілісний майновий комплекс на загальну суму 5 738,1 тис. грн. за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52.

На виконання зазначеного розпорядження 02.02.1993 р. між Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів (орендодавець) та організацією орендарів готелю «Травнева»(орендар), що діяла на підставі Положення про організацію орендарів, був укладений договір оренди № 118 на цілісний майновий комплекс, строком оренди на три роки.

29 червня 1994 року між організацією орендарів готелю «Травнева»та Фондом міського майна укладено додаткову угоду до договору оренди цілісного майнового комплексу № 118 від 02.02.1993 р. щодо умов викупу. Угодою визначено, що викуп цілісного майнового комплексу (без приміщення) проводиться згідно наступного порядку: вартість ЦМК, що викуповується, складає згідно акту оцінки майна готелю «Травнева»від 20.12.1993 р., затвердженого наказом директора Фонду міського майна № 168 від 29.06.1994 р., 228 366 тис. укр. крб. Засобами платежу є приватизаційні майнові сертифікати членів організації орендарів готелю «Травнева», особисті кошти учасників викупу та інші кошти. Ці умови конкретизуються в договорі купівлі-продажу, який підлягає укладанню сторонами не пізніше 06.07.1994 р. Крім того, встановлено, що договір оренди ЦМК №118 від 02.02.1993 р. втрачає чинність в частині оренди майна з часу проведення покупцем повної оплати вартості ЦМК.

Розпорядженням Фонду міського майна від 30.06.1994 р. № 845/1 "Про укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (без приміщення), орендованого організацією орендарів готелю "Травневий", юридичний відділ Фонду міського майна був зобов'язаний підготувати та подати на підпис директору Фонду міського майна договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (без приміщення), орендованого організацією орендарів готелю "Травневий". Пунктом 3 цього розпорядження встановлено, що з моменту повної сплати орендарем вартості ЦМК (згідно з договором купівлі-продажу) договір оренди цілісного майнового комплексу № 118 від 02.02.1993 р. втрачає чинність в частині оренди майна.

13.09.1994 р. Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів укладений нотаріально посвідчений договір № 184-В купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів готелю «Травневий», згідно з п. 1 якого продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс (без приміщення), який знаходиться в оренді організації орендарів готелю «Травневий»згідно з договором оренди цілісного майнового комплексу № 118, укладений сторонами 02.02.1993 р., розташований за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52, оціночною вартістю 228 366,0 тис. укр. крб. Пунктом 5 договору визначено, що договір оренди цілісного майнового комплексу № 118 від 02.02.1993 р. втрачає чинність в частині оренди майна.

Згідно з актом № 184-В прийому-передачі цілісного майнового комплексу (без приміщення), який знаходився в оренді організації орендарів готелю «Травневий», складеного 15.11.1994 р., Фонд міського майна м. Харкова (продавець) передав, а організація орендарів готелю «Травневий»(покупець) прийняла проданий 13 вересня 1994 року шляхом викупу цілісний майновий комплекс (без приміщення) готелю «Травневий»за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52 згідно договору купівлі-продажу від 13.09.1994 р., нотаріально посвідченого в другій Харківській державній нотаріальній конторі за реєстраційним номером 4-5327.

Свідоцтвом № 184-В про право власності на цілісний майновий комплекс (без приміщення) готелю «Травневий»за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52 виданим Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів та внесеним до реєстраційної книги за № 184-В від 15.11.1994 р. підтверджується, що організація орендарів готелю «Травневий»є власником цілісного майнового комплексу (без приміщення) готелю «Травневий», усього обладнання та майна, зазначеного у договорі купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2009 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2009 р. у справі № 35/400-08 визнано право комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлові приміщення літ "Р-3" підвал № 184-201, перший поверх № 202-280, другий поверх № 281-347, третій поверх № 348 -356 площею 3 133,8 кв. м., які розташовані в будівлі № 52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові.

Зазначеним рішенням встановлено, що після викупу ЦМК відповідач продовжував користуватись приміщеннями по вул. Свердлова, 52 на умовах договору № 118 від 02.02.1993 р., оскільки в частині оренди приміщень він зберігав свою чинність до 03.02.1996 р.

9 серпня 1996 року між Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та відповідачем був укладений охоронно-орендний договір №70 на використання нерухомої пам'ятки історії та культури, відповідно до умов якого Управління здало, а відповідач прийняв в орендне користування будинок "Мебльовані кімнати" охор. № 377 для використання під готель із строком оренди з 09.08.1996 р. по 01.01.2020 р.

Відповідач вважає, що він правомірно користується спірним приміщенням на підставі зазначеного охоронно-орендного договору № 70 від 09.08.1996 р. та додаткової угоди до нього від 26.11.2009 р., а тому позовні вимоги позивача про його виселення та передачу вищезазначених нежитлових приміщень вважає неправомірними.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, вважає їх такими, що суперечать нормам чинного законодавства та не ґрунтуються на матеріалах справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами охоронно-орендного договору №70 від 09.08.1996 р. колегія суддів вважає, що зазначений договір не є змішаним, оскільки він не містить всіх необхідних істотних умов договору оренди, визначених нормами чинного законодавства.

Так, аналізуючи правову природу укладеного між сторонами договору, зокрема, чи є такий договір за своєю правовою природою договором який містить зобов’язання сторін з оренди приміщення або є змішаним договором, що містить елементи декількох угод, які зобов’язання виникли у сторін в силу факту укладення такого договору, колегія суддів встановила наступне.

Із змісту охоронно-орендного договору № 70 від 09.08.1996 р. вбачається, що сторони при його укладанні керувались Законом України «Про охорону та використання пам’яток історії та культури», проте, визначаючи у договорі строк оренди, розмір орендної плати, та зобов’язання орендаря з оренди приміщення, не врахували, що правові відносини з оренди повинні регулюватися нормами глави 25 "Майновий найом" ЦК УРСР, що діяв на момент його укладення, а також спеціальним Законом України "Про оренду державного і комунального майна", що регулює відносини щодо оренди державного майна, яке перебуває в комунальній власності.

До спірних правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення сторонами охоронно-орендного договору №70 від 09.08.1996 р.

Відповідно до статті 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", в редакції, що діяла на момент укладення сторонами договору, істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Виходячи з положень зазначеного Закону, колегія суддів вбачає, що, укладаючи вищевказаний договір та додаткові угоди до нього, сторонами не було досягнуто згоди з усіх визначених законом істотних умов договору оренди, що не може розцінюватись як укладення охоронно-орендного договору № 70 від 09.08.1996 р. в якості змішаного, тобто такого, який містить елементи договору оренди.

Крім того, відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендодавцями державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, яке їм відповідно належить або перебуває у комунальній власності.

Як було зазначено вище, цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52, з 1992 року є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що також встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2009 р.

Зазначене рішення переглядалось за нововиявленими обставинами, за результатами перегляду якого ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2011 р. рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2009 р. залишено без змін. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р. ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Проте, в охоронно-орендному договорі № 70 від 09.08.1996 р. орендодавцем виступає Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, тоді як власником майна є територіальна громада в особі Харківської міської ради. Доказів того, що міська рада надавала згоду на укладення зазначеного договору або уповноважувала Управління на його укладення, в матеріалах справи не міститься та сторонами не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у охоронно-орендному договорі № 70 від 09.08.1996 р. орендодавцем виступає не та, особа, яка наділена законом повноваженнями на укладання договорів оренди комунального майна м. Харкова.

Такі обставини справи дають підстави колегії суддів дійти висновку, що в даному випадку сторонами було укладено договір охорони на використання нерухомої пам’ятки історії та культури на підставі Закону України «Про охорону та використання пам’яток історії та культури», який не є змішаним договором, оскільки не містить тих вимог та умов, необхідних для укладення договору оренди у встановленому законом порядку. При цьому, зазначений договір не є підтвердженням права власності на приміщення цілісного майнового комплексу організації орендарів готелю "Травневий" за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на теперішній час приміщення по вул. Полтавський шлях, 52 безпідставно використовує відповідач. При цьому, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради неодноразово зверталось до відповідача стосовно питання упорядкування договірних відносин щодо використання нежитлових приміщень по вул. Полтавський шлях, 52 в м.Харкові.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору купівлі-продажу № 184-В від 13.09.1994 р. відповідачу передано у власність цілісний майновий за адресою: м. Харків, вул. Свердлова, 52, але без приміщень готелю "Травневий". Таким чином, відповідач був обізнаний зі складом майна, що було предметом викупу.

Зокрема, рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2009 р. визнано право комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлові приміщення літ "Р-3" підвал № 184-201, перший поверх № 202-280, другий поверх № 281-347, третій поверх № 348 -356 площею 3 133,8 кв. м., які розташовані в будівлі № 52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові.

Таким чином, вимоги позивача про виселення відповідача із спірних нежитлових приміщень та передання їх позивачу, обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Харківської області від 5 вересня 2011 року у справі № 5023/6567/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі підписаний 4 квітня 2012 року.