Постанова № 22556510, 10.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012                                                                                           № 55/52

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Пашкіної С.А.

за участю представників сторін:

від позивача – Кропот О.О.

від відповідача – не з’явився

від третьої особи-1 – Федь В.П.

від третьої особи-2 – Максименко Ю.Й.

від прокуратури – Вакулюк Д.С.

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства України у справах сім’ї, молоді

та спорту та Заступника прокурора міста Києва

на рішення господарського суду м. Києва від 28.04.2011 року

у справі № 55/52 (Ягічева Н.І.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України

до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод"

треті особи

1 Фонд Державного майна України

2 Міністерство України у справах сім’ї молоді та спорту

про виключення майна з ліквідаційної маси

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.2011 року в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України відмовлено повністю. В задоволенні самостійних вимог на предмет спору третьої особи - Міністерство України у справах сім’ї молоді та спорту відмовлено повністю.

                    Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.2011 року Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2011 року у справі № 55/52 та винести нове рішення яким задовольнити вимоги Мінсім'ямолодьспорту. Покласти всі судові витрати пов'язані з розглядом справи на Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 55/52.

Заступник прокурора м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 28.04.2011 року у справі № 55/52 в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокуратури м. Києва та прийняти нове рішення, яким позов прокуратури м. Києва задовольнити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 55/52.

До канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Заступника прокурора м. Києва до Вищого господарського суду України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року зупинено апеляційне провадження у справі № 55/52 до повернення матеріалів справи № 55/52 з Вищого господарського суду України. Матеріали справи № 55/52 надіслано до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 року касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва повернуто без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 року поновлено апеляційне провадження у справі № 55/52. Розгляд апеляційної скарги у справі № 55/52 призначити на 29.11.2011 року.

В судовому засіданні 29.11.2011 року представником третьої особи 1 подано клопотання, в якому останній просить зупинити провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею справою № 4/440 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" про визнання права державної власності, яка розглядається господарським судом м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року апеляційне провадження у справі №55/52 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" треті особи: Фонд Державного майна України, Міністерство України у справах сім’ї молоді та спорту про виключення майна з ліквідаційної маси зупинено до вирішення справи № 4/440 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" про визнання права державної власності.

21.03.2012 року від Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року рішення господарського суду м. Києва від 06.12.2011 року по справі № 4/440 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" без задоволення.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року поновлено апеляційне провадження у справі № 55/52. Розгляд апеляційної скарги у справі № 55/52 призначити на 10.14.2012 року.

В судове засідання 10.14.2012 року представник відповідача не з’явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 29.05.1996 року «Про реорганізацію державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України доручено провести в установленому порядку реорганізацію Київського радіозаводу шляхом поділу його цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств.

На виконання вказаної Постанови Кабінету Міністрів України Мінмашпром України видано наказ № 129Д від 04.07.1996 р., яким створено 22 нових підприємства на базі цехів і відділів.

Ухвалою арбітражного суду міста Києва від 12.07.1996р. порушено провадження у справі № 15/81 про банкрутство ДП «ВО «Київський радіозавод». Постановою арбітражного суду м. Києва від 01.10.1997 року № 15/81 ДП «ВО «Київський радіозавод» визнано банкрутом відповідно до норм Закону України «Про банкрутство» від 14.05.1992 р. та введено щодо нього ліквідаційну процедуру, яка триває до цього часу.

Згідно Протоколу № 6 засідання галузевої комісії Мінмашпрому України з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємств від 27.03.1997 р. затверджено акт приймання ДП ВО «Київський радіозавод» майна, яке залишилось після виділення новостворених підприємств, в тому числі спірні об’єкти.

У ході ліквідаційної процедури до ліквідаційної маси банкрута, зокрема включені наступні спірні об’єкти: будинок культури «Дніпро», розташований по вул. Бориспільській, 10 у м. Києві, загальною площею 4301,4 кв.м., спортивний комплекс «Схід», розташований у м. Києві на вул. Бориспільській, 8, загальною площею 5089,5 кв.м., до складу якого входять: закритий стрілецький тир, загальною площею 1716,6 кв.м., закритий пневматичний стрілецький тир, загальною площею 264,8 кв.м., фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 264,8 кв.м. павільйон (КПП) загальною площею 31,3 кв.м., павільйон (адміністративний та побутові приміщення) загальною площею 45 кв.м.

На думку Прокуратури та Позивача зазначені об’єкти включені до ліквідаційної маси боржника –ДП «ВО «Київський радіозавод» незаконно та без достатніх на те підстав, з огляду на висновки викладені в рішеннях суду, які надані в матеріали справи.

На думку третьої особи 2 зазначені об’єкти також включені до ліквідаційної маси боржника – ДП «ВО «Київський радіозавод» незаконно, враховуючи висновки викладені в рішеннях суду які надані також і прокуратурою, та належать передати третій особі 2 з огляду на розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.1996 р. № 210-р, відповідно до якого вирішено Мінмашпрому разом з Мінмолодьспортом вирішити у встановленому порядку питання про передачу до сфери управління Мінмолодьспорту для створення Українського молодіжного центу будинку культури і техніки «Дніпро» та спортивного комплексу «Восход», що закріплені на праві повного господарського володіння за виробничим об’єднанням «Київський радіозавод»

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року апеляційне провадження у справі №55/52 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" треті особи: Фонд Державного майна України, Міністерство України у справах сім’ї молоді та спорту про виключення майна з ліквідаційної маси зупинено до вирішення справи № 4/440 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" про визнання права державної власності.

З матеріалів справи вбачається, Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання права власності держави в особі Міністерства промислової політики України на наступні об’єкти: будинок культури «Дніпро», що розташований на вул. Бориспільській, 10 у м. Києві, загальною площею 4301, 4 кв. м., спортивний комплекс «Схід», що розташований у м. Києві на вул. Бориспільській, 8, загальною площею 5089, 5 кв. м., до складу якого входять: закритий стрілецькій тир, загальною площею 1 716, 6 кв. м., закритий пневматичний стрілецький тир, загальною площею 264, 8 кв. м., фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 264, 8 кв. м., павільйон (КПП) загальною площею 31, 3 кв. м., павільйон (адміністративний та побутові приміщення) загальною площею 45 кв. м.

          21 листопада 2011 року через канцелярію суду представником відповідача була подана зустрічна позовна заява про визнання за Державним підприємством «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод»права повного господарського відання на наступні об’єкти: будинок культури «Дніпро», що розташований на вул. Бориспільській, 10 у м. Києві, загальною площею 4301, 4 кв. м., спортивний комплекс «Схід», що розташований у м. Києві на вул. Бориспільській, 8, загальною площею 5089, 5 кв. м. та стадіон «Схід», що розташований у м. Києві на вул. Привокзальній, 12-а, загальною площею 3491, 7 кв. м.

          Судом першої інстанції, в ході розгляду справи № 4/440 встановлено наступне.

          Постанова Кабінету міністрів України від 29.05.1996р. за № 569 та наказ від 04.07.1996 р. за №129Д не передбачали залишення Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» як юридичної особи та, відповідно, залишення або подальшого закріплення за відповідачем по справі будь-якого майна на праві повного господарського відання.

          Норми Закону України «Про банкрутство», який діяв на час реорганізації Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод», не передбачали припинення дії актів уповноважених державних органів про реорганізацію підприємства, прийнятих до порушення провадження у справі про банкрутство.

          Таким чином, вище зазначені Постанова Кабінету Міністрів України та Наказ Мінмашпрому підлягали обов’язковому виконанню в повному обсязі, оскільки були прийняті до порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод».

          Матеріалами перевірки законності розпорядження Державним підприємством «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» спортивним комплексом «Схід» та будинком культури «Дніпро», які є державною власністю, проведеною прокуратурою м. Києва встановлено, що реорганізація Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» була проведена у 1996-1997 роках.

          Судом першої інстанції встановлено, що реорганізація Відповідача була проведена безпосередньо на виконання та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 р. та Наказу Мінмашпрому від 04.07.1996р. за № 129Д, а відтак вона була проведена саме шляхом поділу цілісного майнового комплексу Відповідача, тобто відбувся розподіл всього майна Відповідача уповноваженим органом управлінням майном, без залишення за Відповідачем будь-якого майна на праві повного господарського відання.

          За результатами розподілу всього майна Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» між ним та Мінмашпромом 18.04.1997 р. складено та підписано Акт приймання майна, яке не увійшло до новостворених підприємств, в якому також не зазначено інформації щодо передачі спірного майна Державному підприємству «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» на праві повного господарського відання.

          Так, Постановами Вищого господарського суду України від 16.06.2005 року у справі № 30/438-2/344 та від 22.07.2007 року у справі №13/468 встановлено, що майно передане Державному підприємству «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» на підставі розподільчого балансу від 01.01.1997 року та акту приймання майна від 18.04.1997 року, не належить вказаному підприємству на праві повного господарського відання.

          Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 р. № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, було покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

          Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» суб’єктами управління об’єктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади.

          Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

          Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.1996р. № 210-р зобов’язано Мінмашпром, правонаступником якого є Міністерство промислової політики України, разом з Мінмолодьспортом, правонаступником якого є Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, вирішити питання про передачу до сфери управління Мінмолодьспорту для створення Українського молодіжного центру будинку культури та техніки «Дніпро» та спортивного комплексу «Схід».

          Проте, у зв'язку із включенням спірного майна до ліквідаційної маси Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» та не визнання останнім права державної власності на спірне майно, вище вказане розпорядження Кабінету Міністрів України на сьогоднішній день не виконано.

          Таким чином, спірне майно безпідставно та незаконно включено до ліквідаційної маси Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод», що призводить до порушення інтересів держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

          Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Статтею 121 Конституції України передбачено, що представництво громадян або держави в суді покладено на органи прокуратури, які самостійно визначають у чому порушені інтереси держави.

          Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 29 ГПК України прокурор самостійно визначає підстави представництва інтересів держави в суді.

          Згідно зі ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          Таким чином, заступник прокурора міста Києва керуючись передбаченим порядком зверненням до суду правомірно та підставно звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту про визнання права державної власності.

          З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо визнання права державної власності та витребування на користь держави України спірне майно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

02.10.2002 р. Рішенням Господарського суду по справі № 30/438 позов Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» задоволено та визнано права власності на спірні об’єкти.

Рішенням Господарського суду по справі №30/438-2/344, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005р., вказаний позов задоволено частково визнано за Державним підприємством «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» право власності на спірні об’єкти та зобов’язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» провести реєстрацію права власності на спірні об’єкти.

Проте, Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2005 р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2004р. та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005р. у справі № 30/438-2/344 скасовані та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, постановляючи рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що спірне майно, яке знаходиться на балансі Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод» передано йому у господарське відання та підприємство не є власником майна, а відтак спірні об’єкти є державною власністю та не правомірно включені до ліквідаційної маси Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Київський радіозавод».

У подальшому, ДП «ВО «Київський радіозавод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" повернути майно - корпус № 2, площею 7 886,0 кв. м., кімнати корпусу № 9 на вул. Бориспільській, 9 у м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2007 у справі № 13/468, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2007 та Вищого господарського суду України від 22.11.2007, у задоволенні вказаного позову відмовлено.

При цьому суди виходили з того, що підставою для відмови у позові є відсутність доказів прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про залишення ДП «ВО «Київський радіозавод» як юридичної особи та виділення йому майна до статутного фонду, тобто про зміну рішення щодо реорганізації ДП «ВО «Київський радіозавод» не шляхом поділу, а шляхом виділу майна для новостворених підприємств.

Рішеннями судів встановлено, що майно, яке знаходилося на балансі ДП «ВО «Київський радіозавод» не передано йому у повне господарське відання та відповідач не є власником майна, а тому спірні об'єкти на цей час є державною власністю та неправомірно включені до ліквідаційної маси відповідача.

Також, внаслідок неправомірного включення спірних об'єктів до ліквідаційної маси відповідача в рамках провадження справи про банкрутство, виникла загроза можливості неправомірної реалізації державного майна в обхід встановленої законодавством процедури.

Так, згідно вимог ч. 1 ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 Господарського кодексу України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону (ч. 3 ст. 145 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, такі висновки суду першої інстанції підтримав Київський апеляційний господарський суд Постанові від 28.02.2012 року у справі № 4/440

          Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

          Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Представником позивача було заявлено клопотання про здійснення правонаступництва та надано документи (витяги з ЄДРПОУ), які підтверджують, що Державне агентство України з управління державними корпоративними правами є правонаступником Міністерства промислової політики України.

          Указом Президента України від 13.04.2011 року № 451/2011 затверджено положення про Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном.

          Ст. 25 ГПК України передбачено у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

          Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового процесу, розглянувши подані позивачем документи, вирішила задовольнити подане клопотання та здійснити правонаступництво.

З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, про те, що позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном підлягає задоволенню повністю. Позов Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" підлягає задоволенню частково.

Виключити з ліквідаційної маси Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" наступні об’єкти: будинок культури «Дніпро», що розташований на вул. Бориспільській, 10 у м. Києві, загальною площею 4301, 4 кв. м., спортивний комплекс «Схід», що розташований у м. Києві на вул. Бориспільській, 8, загальною площею 5089, 5 кв. м., до складу якого входять: закритий стрілецькій тир, загальною площею 1 716, 6 кв. м., закритий пневматичний тир, загальною площею 264, 8 кв. м., фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 264, 8 кв. м., павільйон (КПП) загальною площею 31, 3 кв. м., павільйон (адміністративний та побутові приміщення) загальною площею 45 кв. м.

В задоволені іншої частини позову Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" відмовити.

          Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Право на захист розглядається як суб’єктивне цивільне право, яке виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього права або оспорювання цивільного права

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, положення ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що чинним законодавством України не передбачений такий спосіб захисту цивільного права та інтересу як визнання факту, що майно перебуває у сфері управління. Вказана вимога позивача за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Така вимога є предметом доказування та не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі.

Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин.

Щодо вимоги Третьої особи 2 про зобов’язання Міністерством політики України передати до сфери управління Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту спірні нерухомі об’єкти, суд також відмовляє у їх задоволенні в зв’язку з наступним:

Як вже зазначалося судом, за змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб’єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

          Проте, в матеріали справи не надано доказів порушення прав Третьої особи 2 з боку Міністерства промислової політики України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2011 року у справі № 55/52 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном задовольнити. Позов Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" задовольнити частково.

Виключити з ліквідаційної маси Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" наступні об’єкти: будинок культури «Дніпро», що розташований на вул. Бориспільській, 10 у м. Києві, загальною площею 4301, 4 кв. м., спортивний комплекс «Схід», що розташований у м. Києві на вул. Бориспільській, 8, загальною площею 5089,5 кв.м., до складу якого входять: закритий стрілецькій тир, загальною площею 1716,6 кв.м., закритий пневматичний тир, загальною площею 264, 8 кв. м., фізкультурно-оздоровчий комплекс загальною площею 264, 8 кв. м., павільйон (КПП) загальною площею 31,3 кв.м., павільйон (адміністративний та побутові приміщення) загальною площею 45 кв. м.

В задоволені іншої частини позову Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту до Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" відмовити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" (02099, м. Київ, вул.. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 14308210) в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 55/52 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Копію постанови надіслати сторонам, третім особам та прокуратурі.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Пашкіна С.А.

11.04.12 (відправлено)