Рішення № 22553951, 10.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.12р.Справа № 7/5005/2389/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 12 775, 00 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: юрисконсульт 2 категорії ОСОБА_1., дов. № 643 від 10.01.2012р.;

від відповідача: провідний юрисконсульт ОСОБА_2., дов. б/н від 10.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення з останнього на свою користь штрафу за невірно зазначену масу вантажу у сумі 12 775, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно накладної № 45182664 відповідачу, як відправнику вантажу, надані послуги по перевезенню камяного вугілля у вагонах № 56597081, № 56290885 від станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Новогродовка Донецької залізниці. На проміжній станції Павлоград-1 позивачем проведене контрольне зважування спірних вагонів, при переважуванні виявлено, що відправник вантажу у перевізних документах невірно вказав масу вантажу у цих вагонах. Так, у накладній № 45182664 відправником зазначено, що у вагоні № 56597081 маса вантажу "нетто" складає 56 300 кг, при зважуванні вагону встановлено, що фактично маса "нетто" становить 47 500 кг, що на 8 800 кг менше маси, зазначеної у накладній. Також, у накладній щодо вагону № 56290885 вказана маса вантажу "нетто" 57 800 кг, при зважуванні вагону встановлено, що фактично маса "нетто" становить 47 500 кг, що на 10 300 кг менше маси, зазначеної відправником у перевізному документі. У звязку з виявленими порушеннями на станції Павлоград-1 складено акти загальної форми №№ 6820, 6823 від 14.09.2011р., №№ 812, 813 від 15.09.2011р. та комерційний акт АА № 040284/44 від 15.09.2011р. По прибуттю спірних вагонів на станцію призначення Новогродовка Донецької залізниці також проведено перевірку маси вантажу у цих вагонах та підтверджено дані виявлені на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці, про що проставлена відповідна відмітка на примірнику комерційного акту АА № 040284/44/6 від 15.09.2011р. Відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за невірно визначену масу вантажу з відправника стягується штраф у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення. Вартість перевезення вантажу у вагоні № 56597081 складає 1 270, 00 грн., а у вагоні № 56290885 1 285, 00 грн., відповідно, розмір штрафу становить 12 775, 00 грн., який у звязку з наведеним вище позивач вбачає підстави стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач посилається на ті обставини, що відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України та п.п. 1, 2 Правил складання актів обставини невідповідності, у тому числі, маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності відправника, засвідчуються виключно комерційними актами, які складають станції залізниць. Комерційні акти складаються: у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, - в день зважування вагона з вантажем; на вантаж, що перебуває у дорозі у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. Із акту загальної форми № 6820 від 14.09.2011р., на думку відповідача, можна зробити висновок, що перевізник встановив факт невідповідності маси вантажу, який перебував у дорозі, 14.09.2011р. та провів відповідне зважування вагону на тензометричних вагах, проте склав комерційний акт лише 15.09.2011р., що є грубим порушенням строків складання відповідних актів, встановлених законодавством. Відповідач зазначає, що акт загальної форми не може слугувати підставою для відповідальності відправника за невірно зазначену масу вантажу, а комерційний акт складений з грубим порушенням діючого законодавства, відповідно, не може бути прийнятий судом в якості належного і допустимого доказу.

Також, з посиланням на ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України відповідач заявив клопотання (подав відповідне письмове клопотання) про зменшення розміру штрафу, яке мотивоване тим, що відповідач своїми діями не спричинив позивачу будь-яких збитків, як не спричинив збитків і іншим учасникам господарських відносин.

У судовому засіданні 03.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011р. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здало для перевезення на станції Ароматна Придніпровської залізниці у власних вагонах, у тому числі, № 56597081 та № 56290885 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий для доставки його одержувачу - ЗАТ "ЦЗФ Селидівська", станція і залізниця призначення Новогродовка Донецької залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 45182664.

Відповідно до наведеної залізничної накладної маса вантажу, визначена відправником, у вагоні № 56597081 становить 56 300 кг, у вагоні № 56290885 - 57 800 кг, спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т).

Також, відповідно до внесених до залізничної накладної даних вантаж завантажений навалом, навантаження "холмообразное" нижче бортів, вантаж розміщено і закріплено згідно з п. 1-6,9 гл. 2; вантаж завантажено відправником.

14.09.2011р. вагони № 56597081 та № 56290885 прибули на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці. В наведену дату на станції складено акти загальної форми № 6820 та № 6823.

В акті № 6820 зазначено, що при зважуванні на тензометричних вагах виявилась невідповідність маси вантажу масі, зазначеній в перевізному документі.

Відповідно до акту загальної форми № 6823 від 14.09.2011р., складеному при комерційному огляді вагонів на неелектрифікованому шляху, вагони подаються на статичні ваги для переважування.

15.09.2011р. проведено контрольне переважування спірних вагонів. В результаті переважування встановлено масу вантажу у вагоні № 56597081: брутто 69 700 кг, тара вагона 22 200 кг, нетто за документами 56 300 кг, нетто фактично 47 500 кг. Відповідно, виявлено, що фактична маса вантажу складає менше, ніж зазначено у залізничній накладній, на 8 800 кг. Також встановлено, що маса вантажу у вагоні № 56290885: брутто 70 000 кг, тара вагона 22 500 кг, нетто за документами 57 800 кг, нетто фактично 47 500 кг. Відповідно, виявлено, що фактична маса вантажу складає менше, ніж зазначено у залізничній накладній, на 10 300 кг.

У цю ж дату за наслідками переважування вагонів внесено відповідні записи до Книги обліку контрольних зважувань та перевірок кількості вантажу у вагонах (ф. ГУ-78).

Зазначені невідповідності маси вантажу відображені також у актах загальної форми № 812, № 813 від 15.09.2011р., складених на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці.

15.09.2011р. на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА № 040284/44.

В акті зазначено, що на підставі актів загальної форми № 6820 та № 6823 від 14.09.2011р. ст. Павлоград-1 проведене комісійне переважування вагонів №№ 56597081, 56290885. По документу значиться вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий, навантаження "холмообразное", нижче бортів, вагон 56597081 нетто 56 300 кг, тара 22 200 кг (спосіб визначення не зазначений), вагон 56290885 нетто 57 800 кг, тара 22 000 кг (спосіб визначення не зазначений). В дійсності виявилося: вантаж - вугілля кам'яне, вагон 56597081 брутто 69 700 кг, тара з брусу 22 200 кг, нетто 47 500 кг, що менше ваги за документом на 8 800 кг, вагон 56290885 брутто 70 000 кг, тара з брусу 22 500 кг, нетто 47 500 кг, що менше за документом на 10 300 кг. Переважування проводилось на справних, перевірених 150 т вагонних вагах № 7 станції Павлоград-1 (держповірка ваг 20.04.2011р.). Перевантажування проводилося двічі, вага брутто у вагоні 56597081 69 700 кг, у вагоні 56290885 70 000 кг, не змінилася. Навантаження у вагонах "холмообразное", у вагоні 56597081 над 1-3 люками нижче бортів на 0,6-0,8 м, 4-7 люками нижче бортів на 0,5-1,0 м, з правої сторони на 4-му вивантажувальному люку відсутня одна люкова закидка, люк закритий і увязаний 6-ти мм дротом в 2 нитки, з лівої сторони відсутня підніжка зіставника, двері і люки щільно закриті; у вагоні 56290885 навантаження над 1-2 і 6-7 люками нижче бортів на 0,5-0,8 м, над 3-5-ми люками нижче бортів на 0,8-1,0 м, бездверний, люки щільно закриті. Вантаж у вагонах марковано, маркування не порушене. Вагони у технічному відношенні справні, течі вантажу і слідів течі вантажу немає.

Згідно технічного паспорту ваг № 7 станції Павлоград-1 (вагонні) 20.06.2011р. проведено контроль їх придатності.

По прибуттю вагонів № 56597081 та № 56290885 на станцію призначення - Новогродовка Донецької залізниці було проведено перевірку маси вантажу у спірних вагонах та підтверджено дані, виявлені на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці, про що проставлена відповідна відмітка у примірнику комерційного акту АА № 040284/44/6 від 15.09.2011р. у розділі Є.

Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній, та виявленою і засвідченою комерційним актом масою вантажу, яка перевищує норму природної втрати і граничного розходження у визначенні маси вантажу нетто, позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізному документі масу вантажу у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 12 775, 00 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст. 23 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником (ст. 37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч. 4 ст. 52 Статуту залізниць України).

Відповідно до вимог п. 27 Правил видачі вантажу та ст. 52 Статуту залізниць України норма природної втрати і граничного розходження у визначенні маси вантажу нетто - 0,5% від маси нетто.

Як встановлено вище, в результаті комісійного переважування вантажу залізницею перевірена маса вантажу, що перевозився за залізничною накладною № 45182664 у вагонах №№ 56597081, 56290885, відправником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

В результаті проведених перевірок виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

За обставинами виявленої у спірних правовідносинах невідповідності маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці складено акти загальної форми №№ 6820, 6823 від 14.09.2011р., №№ 812, 813 від 15.09.2011р., комерційний акт АА № 040284/44 від 15.09.2011р. Ця ж обставина підтверджена станцією призначення - Новогродовка Донецької залізниці.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. № 138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011р. за № 765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата визначена позивачем на підстав даних Тарифного керівництва № 1 (схема №1) щодо складових плати (тарифу) в залежності від відстані перевезення, розрахункової маси вантажу та приналежності вагонів та підвищуючого коефіцієнту (наказ Міністерства інфраструктури України від 25.02.2011р., телеграма № 000313/ЦМ від 28.02.2011р.) для вагону № 56597081 1 270, 00 грн. (1 948 х 0,652), для вагону № 56290885 1 285, 00 грн. (1 971 х 0,652), відповідно, пятикратний розмір провізної плати для вагону № 56597081 становить 6 350, 00 грн. (1 270, 00 грн. х 5), для вагону № 56290885 6 425, 00 грн. (1 285, 00 грн. х 5), а разом - 12 775, 00 грн. (6 350, 00 грн. + 6 425, 00 грн.).

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги по стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 12 775, 00 грн.

Позов підлягає задоволенню повністю.

Також, з огляду на встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача у справі.

Наявними у справі матеріалами, які є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, підтверджується наявність підстав для застосування у спірних правовідносинах відповідальності відповідача, передбаченої ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України.

Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень проти позову, спростовуються фактичними встановленими обставинами справи та положеннями законодавства, що регулюють правовідносини перевезення вантажів залізничним транспортом.

Так, відповідно до п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, з подальшими змінами, на вантаж, що перебуває у дорозі, комерційні акти складаються у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. Разом з тим, у разі неможливості скласти комерційний акт в указаний термін він складається у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу, про що просить відповідач.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК України надає суду право, приймаючи рішення, у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з наведеного, суд має право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 6.2. роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", з подальшими змінами, у застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків, інші обставини, та об'єктивно оцінити наявність виняткового випадку, як підставу для зменшення розміру штрафу.

Разом з тим, у спірних правовідносинах винятковості випадку для застосування п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд не вбачає.

Матеріалами справи підтверджено той факт, що у перевізному документі відповідачем невірно зазначено масу вантажу, отже наявна вина відповідача.

Та обставина, що розмір штрафу, передбачений законодавством, є занадто великим, не свідчить про винятковість випадку в розумінні закону.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 01-08/71.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828) штраф у сумі 12 775 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 00 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 09.04.2012р.