Ухвала суду № 22552854, 13.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року справа №2а-6986/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

при секретарі Крамській С.О. за участю представників сторін Некрасенко Т.Є., Калашнікова Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 р. у справі № 2а-6986/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукра" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000592300 від 04.08.2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганську про визнання неправомірними дій ДПІ в Артемівському районі м. Луганську щодо встановлення завищення податкового кредиту за квітень 2011 року у сумі 234400,00 грн., визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2011 року № 0000592300, яким визначено суму грошового зобовязання ТОВ «Лукра» на суму 1667,00 грн. за основним платежем, та 417 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукра» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганську були задоволені у повному обсязі, визнані неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 07.06.2011 року № 0000482310/0 та податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року №00004923110/0.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства, а тому застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача підтримав доводи наданого заперечення на апеляційну скаргу, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши судді-доповідача, пояснення апелянта, заперечення представника позивача, перевіривши матеріалами справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом під час розгляду спору встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукра» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.06.2000 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 488486, перебуває на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська з 25.07.2000 року, що підтверджується довідкою за формою 4-ОПП.

На підставі акту від 21.07.2011 року документальної позапланової документальної перевірки з питань взаємовідносин з ПП «Альянсмашагротранс» за листопад 2010 року по № 334/23-0/30996264, державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська було винесено повідомлення-рішення від 04.08.2011 року № 0000592300, яким визначено суму грошового зобовязання ТОВ «Лукра» на суму 1667,00 грн. за основним платежем, та 417,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі поданої заявки позивача ПП «Альянсмашагротранс» було виписано рахунок-фактуру № 496 від 02.11.2010 року, на підставі чого 10.11.2010 року ТОВ «Лукра» та ПП «Альянсмашагротранс» уклали договір купівлі-продажу комплектуючих для компютеру.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, яким встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, договір, за загальним правилом, викладається в формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограми тощо, а також шляхом прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного овиду договору.

Враховуючи те, що вимог до форми та порядку укладання договорів купівлі-продажу компютерних комплектуючих між ТОВ «Лукра» та ПП «Альянсмашагротранс» діючим законодавством не встановлено, факт виписки рахунку-фактури раніше за укладання господарського договору не є порушенням.

На підтвердження правомірності зазначеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукра» була надана видаткова накладна від 10.11.2010 року № 10111 з печатками постачальника та отримувача, в якій зазначено найменування, кількість та одиниця виміру товару. Також позивачем була надана податкова накладна від 10.11.2010 року № 10111 з відображенням проведеної господарської операції.

Суд не враховує посилання представника відповідача на невідповідність форми податкової накладної встановленій Законом України «Про податок на додану вартість» у звязку з тим, що виявлені у формі податкової накладної недоліки не тягнуть за собою визнання податкової накладної недійсною.

Висновки відповідача про неправомірність господарських операцій ТОВ «Лукра» та ПП «Альянсмашагротранс» є безпідставними та спростовуються постановою Луганського оружного адміністративного суду від 30.05.2011 року по справі № 2а-3313/111270, яким підтверджено правомірність зазначениї операцій.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2011 року вищезазначену постанову було залишено без змін, у звязку з чим вона набрала законної сили.

Стосовно висновків акту позапланової невиїзної перевірки від 21.07.2011 року, проведеної ДПІ в Артемівському районі, з питань повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Альянсмашагротранс» за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року, про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукра» податку на додану вартість на загальну суму 1667 грн., апеляційний суд також погоджується з висновками Луганського оружного адміністративного суду від 17.10.2011 року про їх безпідставність з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі за текстом Закон № 168) платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачуються покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню)у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до п.7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону № 168 у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукра» на підтвердження правомірності господарських операцій з ПП «Альянсмашагротранс» надано договір № 10/11 від 10.11.2010 року, податкова накладна та видаткова накладна.

При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового стану інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та надав необхідне документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин позиція ДПІ в Артемівському районі м. Луганська суперечить вимогам Закону № 168, п.7.3.1 якого передбачає, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській уставові, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до статті 1 Закону № 168 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю,копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні податкових зобовязань.

Статтею 7 Закону № 168 передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п.7.4.5 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту,не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.

Таким чином, лише відсутність податкової накладної або її складання з суттєвим порушенням вимог діючого законодавства позбавляє платника податку прав а на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 зазначеного Закону.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені підстави звільнення від доказування.

Відповідно п.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд 1- ї інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що правомірність прийнятого податковим органом повідомлення-рішення є недоведеною.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України N 2747-IV, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При прийнятті постанови Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 року у справі №2а-6986/11/1270 судом були повно зясовані всі обставини справи та їм була надана належна правова оцінка, тобто рішення суду було прийнято законно та обґрунтовано.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 р. у справі № 2а-6986/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 р. у справі № 2а-6986/11/1270- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Повний текст виготовлено 16.12.2011 року

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко