Ухвала суду № 22550271, 28.03.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 1/214/7/12

Провадження №11/0290/276/2012 Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Білик Н.В.

Доповідач : Дедик

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого-судді: Дедик В.П.

суддів: Нешик Р.І., Старинця Ю.В.

прокурора: Миколайчука Д.Г.

захисника: ОСОБА_2

засудженого: ОСОБА_3

представника потерпілого: ОСОБА_4

розглянула 28 березня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції зі змінами до апеляції та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 з доповненням до апеляції на вирок Літинського райсуду Вінницької області від 10 січня 2012 року, яким засуджено

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого;

- за ст. 286 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання в звязку із закінченням строку давності.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 181070,91 грн. матеріальної шкоди та 25000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз в сумі 1116,72 грн. одержувач платежу ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, рахунок 35223002000663, банк одержувач ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, в сумі 1520,21 грн. одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області, код ЗКПО-24525055, рахунок 31250277210172, банк ГУДАКУ у Вінницькій області МФО 802015.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він, 13.01.2008р., близько 10:45 год. на 80 кілометрі автошляху сполученням Бердичів М.Подільський на території Літинського району Вінницької області, керуючи власним автомобілем «Шевролет Каптіва», державний номер НОМЕР_1 рухаючись в напрямку м. Бердичева допустив порушення вимоги п.п. 10.1, 11.1, 11.2, 11,3 Правил дорожнього руху України, а саме п. 10.1 передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 11.1 кількість смуг на проїжджій частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2 або за їх відсутності самими водіями з врахуванням ширини проїжджої частини відповідно напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними, п. 11.2 нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини, п. 11.3 на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїжджої частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення правою боковою стороною з автомобілем «Тайота Прадо» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 Після чого, автомобіль «Тайота Прадо» державний номер НОМЕР_2 зїхав з проїжджої частини дороги в кювет, де здійснив наїзд на дерево внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Тайота Прадо», державний номер НОМЕР_2. ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у причинному звязку з наслідками.

Прокурор в апеляції зі змінами просить вирок змінити через неправильне застосування кримінального закону, та доповнити резолютивну частину вироку вказівкою, що ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання у звязку зі спливом строків давності на підставі ч. 5 ст. 74 КК України. В решті вирок залишити без змін.

Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляції з доповненням просить вирок скасувати, а справу повернути прокурору Літинського району для організації додаткового розслідування або на новий судовий розгляд, та зобовязати орган досудового слідства під час проведення розслідування встановити конкретний механізм зіткнення двох зазначених в обвинувальному висновку автомобілів підсудного та потерпілого з описом цього механізму в постанові про притягнення як обвинуваченого та в обвинувальному висновку, оскільки обвинувачення носить суперечливий характер, показам експертів у вироку не дано правової оцінки, що свідчить про неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення норм КПК.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію зі змінами та просить доповнити резолютивну частину вироку про звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, а апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, оскільки судом не допущено істотних порушень норм КПК, повно досліджені докази по справі, а тому немає підстав для повернення справи на додаткове розслідування, представника потерпілого ОСОБА_4, який заперечує проти повернення справи на додаткове розслідування, оскільки вважає, що це зроблено з метою і дальше зволікати з виконанням рішення щодо відшкодування коштів, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали подану апеляцію з доповненнями з мотивів, наведених в ній, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія не вбачає підстав для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування.

В апеляції захисник ОСОБА_2 зазначає, що ним було отримано висновки фахівців в яких зазначено, що за кермом автомобіля знаходився не ОСОБА_5, а ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 427-433), ці висновки суперечать висновкам суд-медичних експертиз та обвинуваченню, яке стверджує, що за кермом був ОСОБА_5, що свідчить про неповноту досудового слідства.

Суд дав належну оцінку даному дослідженню, виконавши таким чином вказівки апеляційного суду, зазначивши, що спеціалісти не мали у своєму розпорядженні матеріали кримінальної справи, що не дало змогу повно і обєктивно провести дослідження.

У висновку фахівців зазначено, що водій … тримаючись за кермо автомобіля, є більш фіксованим, а тому відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 дають підстави вважати, що за кермом автомобіля в момент наїзду на дерево знаходився ОСОБА_7, хоча у справі не виявлено обєктивних даних, що водій тримався за кермо і був більш фіксованим, а тому це є припущенням фахівців.

Крім того, всі висновки експертиз та досліджень оцінюються у сукупності з усіма зібраними доказами, а це і з показами ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які з самого початку давали послідовні покази щодо того, хто де сидів в автомобілі, і судова колегія не знаходить підстав вважати, що такі покази є необєктивними. Не було і підстав давати неправдиві покази з цього приводу, оскільки у ОСОБА_5 і ОСОБА_7 не виявлено ознак спяніння і відповідальність за спричинення тілесних ушкоджень наступає, незалежно, від місця розташування в автомобілі.

Судом вірно взято до уваги висновок комплексної судово-криміналістичної експертизи відповідно до якого, причиною ДТП стала невідповідність дій водія ОСОБА_3 технічним нормам вимог ПДР (т. 1 а. с. 115-145), оскільки вони відповідають обставинам справи, зокрема узгоджуються з показами, в першу чергу, потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 Підстав для оговору ОСОБА_3 судом не встановлено.

В апеляції захисника також зазначається, що немає доказів зіткнення автомобілів засудженого і потерпілого.

Проте дана обставина підтверджується показами потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що коли відстань між автомобілями скоротилась до 30 метрів, автомобіль «Шевролет Каптіва» несподівано виїхав на його смугу руху. Гальмуючи та уникаючи лобового зіткнення, він вивернув кермо вліво, виїхав на зустрічну смугу. Під час зустрічного розїзду автомобілі правими сторонами зачепили один одного.

Дані обставини підтвердив свідок ОСОБА_7

Щодо того, що за висновком судово-хімічної експертизи, нашарувань сторонніх полімерних матеріалів не виявлено на деталях автомобіля «Шевролет Каптіва», а тому і не було зіткнення, як про це стверджується в апеляції, то в цій же експертизі в п. 4 зазначено, що другий із наданих на експертизу фрагментів полімерних матеріалів, вилучених із місця події, має спільну родову належність за матеріалом виготовлення наданими на експертизу полімерними деталями автомобіля «Шевролет Каптіва» (а. с. 107 т. 1).

Також на місці події були вилучені інші фрагменти полімерних матеріалів, які мають спільну родову належність за матеріалом виготовлення із деталлю бампера, вилученою із автомобіля «Тайота Прадо».

Тобто їх поява на місці події не виключається в результаті ДТП.

Не погоджуючись з висновками комплексної судово-криміналістичної експертизи в якій зазначено, що фрагмент полімерного матеріалу, який був вилучений при огляді місця ДТП, до розділення являвся складовою частиною деталі автомобіля «Шевролет Каптіва», захист в доповненнях до апеляції зазначив, що під час огляду речових доказів, деталей, знятих з автомобіля засудженого, було встановлено, що зазначений фрагмент зламано з певної деталі цього автомобіля, із застосуванням навмисної фізичної сили, і не могло утворитися під час незначного контакту цих автомобілів.

Проте дане твердження є голослівним, оскільки не підтверджене належними висновками і не може бути прийнято до уваги.

У висновку цієї ж експертизи також зазначено, що слідова інформація, яка містилась на деталях автомобіля «Тайота» і дозволила б встановити кут взаємного розташування транспортних засобів в момент контакту, була повністю знищена.

В апеляції захисник зазначає, що мали місце певні розбіжності або ж неточності в показах окремих свідків, але вони не є суттєвими або ж із-за недотримання процедури перевірки на факт спяніння ОСОБА_3, не були прийняті до уваги.

Щодо того, що покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слід було оцінити критично, то у висновку комплексної судово-криміналістичної експертизи зазначено, що їхні покази є технічно достовірні і немає підстав не приймати їх до уваги.

Не є порушенням Закону і та обставина, що матеріали по яким проводились дослідження були вилучені в ході додаткового огляду.

Оскільки в протоколі огляду місця події від 13.01.2008 року зазначено про наявність на певній відстані залишків пластмаси і скла (т. 1 а. с. 6-8).

Також в ході судового розгляду не знайшла підтвердження версія засудженого ОСОБА_3, про те, що його зупинили безпідставно працівники міліції, і через його відмову від проходження контролю на стан спяніння, виник конфлікт з працівниками міліції, після чого його зробили причетним до ДТП в якій є потерпілим ОСОБА_5

В апеляції захисника також зазначено, що вирок суду підлягає скасуванню із-за істотних порушень норм КПК, а саме, що суддя під головуванням якої проголошено вирок не задовольнила клопотання про її відвід, оскільки вона розглянула адмінматеріал відносно ОСОБА_3, який постановою Літинського райсуду від 14.01.2008 року був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 185 КпАП України, тобто здійснив злісну непокору вимозі працівника міліції при здійсненні ним службових обовязків.

В даному випадку не встановлено порушень норм КПК. Зокрема, дана постанова суду не скасована.

Законодавство не передбачає прямої заборони для розгляду кримінальної справи, якщо суддя брав участь у розгляді адміністративної справи. Крім того, обставини, викладені в адміністративному протоколі не стали підставою для кримінальної відповідальності ОСОБА_3, за результатами оцінки доказів факт перебування у стані спяніння судом виключений, як недоведений на законних підставах.

Не встановлено порушень при вирішенні питання щодо речового доказу автомобіля, за вироком суду, оскільки вирішувати питання, щодо повернення речового доказу в ході судового слідства, це право суду, а не обовязок.

За таких обставин не встановлено істотних порушень норм КПК України, які б стали підставою для скасування вироку.

Судом наведено обґрунтовані мотиви прийнятого рішення про звільнення ОСОБА_3 від покарання у звязку із закінченням строку давності та про задоволення цивільного позову ОСОБА_5

На підставі викладеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію з доповненням захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляцію зі змінами прокурора задовольнити.

Доповнити резолютивну частину вироку вказівкою, що ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання у звязку зі спливом строків давності на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

В решті вирок Літинського райсуду від 10.01.2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Судді: