Ухвала суду № 22548956, 09.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року справа №2а-19220/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Юрко І.В. , Блохін А. А.

при секретарі судового засідання Щербюк Ю.В., за участю представника позивача: Веселовської А.В., представника відповідача: Лісневського С.О., за участю прокурора Профатило О.П., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-19220/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Донецьк” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька за участю у справі прокуратури Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 29.07.2010 року звернувся до суду з позовом до податкового органу, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000942341/0 від 16.07.2010 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422139 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що він мав право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування у квітні 2010 року, яким він скористався, задекларувавши суму податку на додану вартість 1422139 грн. у зменшення податкових зобовязань з цього податку у наступних звітних періодах. Вважає, що ним були дотримані положення п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька № 0000942341/0 від 16.07.2010 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422 139 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі сто тридцять девять) грн. 00 коп.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати повністю постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції при постановленні рішення у справі порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт, посилаючись на пп.7.7.1. п.7.7 ст.7, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7, пп.7.7.3. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказує, що, на його думку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відємне значення, за яким проведено розрахунки з постачальниками, може бути заявлено до відшкодування у будь якому періоді. Порушення судом норм процесуального права, на думку апелянта, полягає у необґрунтованості судового рішення належними нормами права та висновками, зробленими на підставі досліджених обставин справи.

Представник відповідача і прокурор, який приєднався до апеляційної скарги, у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника відповідача, заперечення представника позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька була подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року, в якій позивач у рядку 24 задекларував залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 1992211 грн. Таку ж суму позивач відобразив у рядку 26 декларації як залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

У червні 2010 р. позивач подав до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за квітень 2010 р., в якому збільшив суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів на 1422139 грн.

У період з 21.06.2010 року по 05.07.2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Автоцентр Донецьк» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з серпня 2007 року по червень 2009 року, за наслідками якої складено акт від 12.07.2010 року № /23-3/32788948.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 та п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Автоцентр Донецьк» завищено бюджетне відшкодування, заявлене у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів по податковій декларації за квітень 2010 року у розмірі 1422139 грн.

16.07.2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000942341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1422139 грн., заявлену у квітні 2010 р.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

-залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно з п.п. 7.7.3 цього пункту, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Отже, положення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах.

Порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування, встановлений пп.7.7.5 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону, не передбачає можливості погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Зазначене стосується також і залишків відємного значення між сумою податкових зобовязань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та в яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у тих наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, тобто не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. Єдиною підставою для отримання бюджетного відшкодування згідно зазначеного пп.7.7.2 п.7.7 вказаної статті є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг), яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та контрагентами такими, як ЗАТ «Автотрейдінг інвест», ТОВ «Топ Лак Україна», ВАТ «Донецькміськгаз», ДП «Карсістем Україна», КП «Донецькміськводоканал», ВАТ «Донецькобленерго», АТ «Техніка», ВКП «Оргтех», КП «Управління генерального плану м. Донецька», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс», ПП «Сервіс Пульс», КП «БТІ м. Донецька», ЗАТ «Український мобільний зв'язок», ТОВ фірма «МАХА», ЗАТ «Енран», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс», були укладені договори, що підтверджується реєстром договорів, а також наданими суду копіями договорів на надання послуг, договорів купівлі-продажу та ін. (т. 2 а.с. 3)

Позивачем у податкових періодах, що передують квітню 2010 року, було сплачено зазначеним контрагентам податок на додану вартість. Розмір та їх фактична сплата постачальникам товарів (послуг) підтверджуються наступними документами: податковими накладними, довідками про вартість виконаних робіт, відомостями, розрахунками поточної вартості матеріалів, виробів і конструкцій, актами прийому-передачі, виписками по рахункам та ін.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правильно визначив коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

За тих підстав, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а також враховуючи наявність документального підтвердження факту сплати позивачем ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг) у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), суд вважає, що в позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422139 грн. у квітні 2010 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є протиправним зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування на 1422139 грн., заявленого позивачем у квітні 2010 р.

Крім того, за ініціативою суду в адміністративній справі № 2а-19220/10/0570 було призначено судову економічну експертизу та на вирішення експерта було поставлено питання: чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Донецьк” висновки акту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька від 12.07.2010 року № /23-3/32788948, який було складено за результатами планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Донецьк” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з серпня 2007 року по червень 2009 року.

Відповідно до висновку експерта № 240/24-6308/25, складеного 25.11.2011 року, зазначено, що висновки акту перевірки податкового органу в частині завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1422319 грн. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Донецьк”.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Стосовно питання про відшкодування вартості проведення судової економічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі того, що судову економічну експертизу в адміністративній справі № 2а-19220/10/0570 було призначено за ініціативою суду та апеляційним судом не спростовано висновків суду першої інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 92 Кодексу адміністративного судочинства України, вартість витрат на проведення судової економічної експертизи компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька у справі № 2а-19220/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-19220/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоцентр Донецьк” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька за участю у справі прокуратури Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без змін.

Стягнути на підставі рахунку № 1372 від 10.10.2011 року з Державного бюджету України на користь Донецького НДІ судових експертиз, (ЄДРПОУ 02883147, МФО 834016, р/рахунок 31254272210005 в ГУДКУ у Донецькій області, адреса: 83087, м. Донецьк, вул. Дубравна, 1б, індивідуальний податковий номер 28831405665, свідоцтво про реєстрацію платника податку 100284510) вартість проведеної судової економічної експертизи № 240/24 у сумі 10998,00 грн. (десять тисяч девятсот девяносто вісім гривень, 00 коп.)

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 15 грудня 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.