Рішення № 22528342, 09.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 22/5025/156/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Груп-А", м.Хмельницький

про стягнення 31 910,04 грн. з яких 22861,36 грн. - борг, 1757,19 грн. - пеня, 6148,43 грн. - 23% річних, 1143,06 грн. - інфляційне збільшення

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.2012р.

відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 30.03.2012 р.090412

Повне рішення складено та підписано 09.04.2012р.

Суть спору: позивач ТОВ "Асканія-Пак" звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ТОВ "Кофе Груп-А" 40557,60 грн. з яких 22861,36 грн. - борг, 4622,83 грн. - пеня, 10032,95 грн. - 23%річних, 3040,46 грн. - інфляційне збільшення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Договору №197 п від 02.07.2010р. позивач передав відповідачу, а останній отримав товар на загальну суму 98 687,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №4611 від 26.08.2010р., №№5526, 5527, 5528 від 29.09.2010р., №№6371, 6372, 6373 від 29.10.2010р., №№7735, 7736 від 24.12.2010р.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару та з порушенням строків, встановлених Договором, що підтверджується виписками по рахунках та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р.

Таким чином, позивач стверджує, що борг відповідача складає 22 681,36 грн.

Крім того, позивачем нараховано в порядку ст. 625 ЦК України індекс інфляції в розмірі 3040,46 грн., 23% річних в сумі 10 032,95 грн., а також пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 4 622,83 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх підтвердженими поданими доказами.

Представник позивача подав 12.03.2012 р. заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 22 861,36 грн. основного боргу, 1757,19 грн. пені, 6148,43 грн. річних, 1143,06 грн. інфляційних втрат, загалом 31 910,04 грн.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечило законодавству, не порушувало чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом прийняті.

Представник відповідача в судовому засіданні проти стягнення основної суми боргу не заперечив, про що надав письмову заву, проти стягнення пені річних та інфляційних втрат заперечив та просив суд застосувати спеціальний строк позовної давності.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.02.2012р. позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 23 км, буд. 4, код 32157382.

Згідно спеціального витягу з ЄДР станом на 21.02.2012 р. відповідач зареєстрований за юридичною адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 51, кв. 33, код 36952861.

02.07.2010р. між ТОВ "Асканія-Пак" (Постачальник) та ТзОВ "Кофе Груп А" (Покупець) був укладений договір поставки №197п, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених даним договором продукцію в асортименті відповідно специфікації, що оформлюється у вигляді додатку до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Покупець зобов'язується викупити Продукцію у кількості та в асортименті згідно специфікації протягом дванадцяти місяців (п. 2.1. Договору).

Згідно з п.п. 3.3., 3.6. Договору на момент підписання договору ціна сировини (цукру білого кристалічного) складає 7,40 грн. за 1 кг. Вартість договору складає сума вартостей видаткових накладних, за якими постачається Продукція на підставі цього договору.

Постачання продукції відбувається за взаємною домовленістю відповідно до вимог ІНКОТЕРМС (ред. 2000р.). Датою поставки продукції вважається дата вказана у видатковій накладній. Графік поставок узгоджується та підписується Сторонами у вигляді додатка до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.п. 4.1., 4.2., 4.5. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Постачальник передає Покупцю разом із продукцією, що поставляється наступні документи: - рахунок-фактуру; - видаткову накладну; - податкову накладну (у випадку, якщо Покупець є платником податку на додану вартість); - якісне посвідчення.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Покупець сплачує вартість Продукції, згідно відповідної накладної за даним Договором по факту поставки кожної окремої партії продукції протягом 14-ти календарних днів на підставі виставленого Постачальником рахунку.

В п. 8.2. Договору зазначено, що у випадку несвоєчасної оплати Продукції Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України.

Даний договір діє з 02 липня 2010р. до 31 липня 2011р. але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 11.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно з Специфікацією до договору сторони погодили технічні характеристики та якість упаковки, ціну та кількість продукції та графік поставок продукції в кг. Так, цікур-пісок фасований "Ессерре" (кількість 2000 шт. в ящику) кількістю 24 000 кг ціною з ПДВ 12,30 грн. на суму 295200,00 грн., з поставкою протягом липня-червня по 2000 кг. в місяць.

Додатком №2 до договору сторони погодили, що під поняттям "Товар" або "Продукція" вони розуміють вироблені Постачальником за власний рахунок сошети у формі: стік, квадрат, діп з продуктами харчування, що розфасовуються в одноразову порційну упаковку, згідно затвердженого асортиментного переліку:

- цукор-пісок, сіль, перець, вершки сухі, фруктоза, кава;

- кетчуп "Лагідний", кетчуп "Гострий";

- гірчиця "Російська";

- майонез "Провансаль 67%";

- мед "Квітковий";

- олія рослинна;

- джем "Чорниця", джем "Малина", джем "Абрикос", джем "Полуниця";

- джем "Вишня, джем "Апельсин";

- полива десертна "Шоколад", полива десертна "Карамель";

- соус "Каррі", соус "Барбекю", спред "Солодковершковий".

Позивачем - ТОВ "Асканія-Пак" на адресу відповідача - ТОВ "Кофе Груп-А", у відповідності до умов договору поставки від 02.07.2010р. було здійснено поставку товару на суму 118457,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №3929 від 23.07.2010 р. на суму 15696 грн., №3930 від 23.07.2010 р. на суму 3924 грн., №3931 від 23.07.2010 р. на суму 6540 грн., №4611 від 26.08.2010р. на суму 12882,24 грн., №5526 від 29.09.2010р. на суму 6637,68грн., №5527 від 29.09.2010р. на суму 6637,68 грн., №5528 від 29.09.2010р. на суму 13275,36грн., №6371 від 29.10.2010р. на суму 13 156,84 грн., №6372 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №6373 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №7735 від 24.12.2010р. на суму 6 637,68 грн., №7736 від 24.12.2010р. на суму 19 794,52 грн. Товар прийнято представником відповідача без зауважень та застережень, про що свідчать підписи та відтиски печатки на вказаних видаткових накладних.

Факт поставки відповідачу товару також підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними №3929 від 23.07.2010 р., №3930 від 23.07.2010 р., №3931 від 23.07.2010р., №5000 від 26.08.2010р., №6030 від 29.09.2010р., №6031 від 29.09.2010р., №6032 від 29.09.2010р., №7000 від 29.10.2010р., №7001 від 29.10.2010р., №7002 від 29.10.2010р., №8625 від 24.12.2010р., №8626 від 24.12.2010р., а також виставленими до оплати рахунками №6362 від 26.08.2010р. на суму 12 882,24 грн., №7608 від 29.09.2010р. на суму 6 637,68 грн., 37609 від 29.09.2010р. на суму 6 637,68 грн., № 7610 від 29.09.2010р. на суму 13 275,36 грн., №8766 від 29.10.2010р. на суму 13 156,84 грн., №8767 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №8768 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №10621 від 24.12.2010р. на суму 6 637,68 грн., 310623 від 24.12.2010р. на суму 19 794,52 грн.

Крім того в підтвердження наявної заборгованості позивач надав суду акт звірки підписаний представниками сторін та скріплений печатками за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. відповідно до якого борг відповідача складає 29 861,36 грн.

Листом без номера та дати відповідач повідомив позивача про те, що дійсно станом на 30.06.2011р. його заборгованість складає 29 861,36 грн., та зобов'язався в строк до 30 вересня 2011р. розрахуватися в повному об'ємі, а саме: липень - 10 000,00 грн., серпень 10 000,00 грн., вересень 9861,36 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, лише частково оплатив вартість поставленого товару в сумі 95596,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку за період з 22.09.2010р. по 01.12.2010р., від 30.12.2010р., за період з 22.03.2011р. по 21.09.2011р., у зв'язку з чим позивач звернувся до ТОВ "Кофе Груп-А" з претензією на суму 24861,36 грн., відповідно до якої вимагав повної оплати товару, однак відповідач залишив цю претензію без відповіді та задоволення.

Разом з цим приймається до уваги те, що проведена відповідачем оплата зараховувалась позивачем в рахунок погашення заборгованості, яка виникла раніше, ніж здійснено оплату, оскільки відповідачем в призначенні платежу не зазначалось на підставі якої накладної чи рахунку проведена оплата.

На підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 23% річних у розмірі 6148,43 грн. та індекс інфляції в розмірі 1143,06 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1757,19 грн.

За таких обставин, позивач звернувся із позовом, згідно якого (відповідно до зменшених позовних вимог) просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 31 910,04 грн., з яких 22861,36 грн. основного боргу, 1757,19 грн. пені, 6148,43 грн. річних, 1143,06 грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару згідно договору поставки №197п від 02.07.2010р. за накладними №3929 від 23.07.2010 р. на суму 15696 грн., №3930 від 23.07.2010 р. на суму 3924 грн., №3931 від 23.07.2010 р. на суму 6540 грн., №4611 від 26.08.2010р. на суму 12882,24 грн., №5526 від 29.09.2010р. на суму 6637,68грн., №5527 від 29.09.2010р. на суму 6637,68 грн., №5528 від 29.09.2010р. на суму 13275,36грн., №6371 від 29.10.2010р. на суму 13 156,84 грн., №6372 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №6373 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №7735 від 24.12.2010р. на суму 6 637,68 грн., №7736 від 24.12.2010р. на суму 19 794,52 грн.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 6.1. договору сторони узгодили, що Покупець сплачує вартість Продукції, згідно відповідної накладної за даним Договором по факту поставки кожної окремої партії продукції протягом 14-ти календарних днів на підставі виставленого Постачальником рахунку.

Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 22861,36 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №197 п від 02.07.2010р., видатковими накладними №3929 від 23.07.2010 р. на суму 15696 грн., №3930 від 23.07.2010 р. на суму 3924 грн., №3931 від 23.07.2010 р. на суму 6540 грн., №4611 від 26.08.2010р. на суму 12882,24 грн., №5526 від 29.09.2010р. на суму 6637,68грн., №5527 від 29.09.2010р. на суму 6637,68 грн., №5528 від 29.09.2010р. на суму 13275,36грн., №6371 від 29.10.2010р. на суму 13 156,84 грн., №6372 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №6373 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №7735 від 24.12.2010р. на суму 6 637,68 грн., №7736 від 24.12.2010р. на суму 19 794,52 грн., податковими накладними №5000 від 26.08.2010р., №6030 від 29.09.2010р., №6031 від 29.09.2010р., №6032 від 29.09.2010р., №7000 від 29.10.2010р., №7001 від 29.10.2010р., №7002 від 29.10.2010р., №8625 від 24.12.2010р., №8626 від 24.12.2010р., виставленими до оплати рахунками №6362 від 26.08.2010р. на суму 12 882,24 грн., №7608 від 29.09.2010р. на суму 6 637,68 грн., 37609 від 29.09.2010р. на суму 6 637,68 грн., № 7610 від 29.09.2010р. на суму 13 275,36 грн., №8766 від 29.10.2010р. на суму 13 156,84 грн., №8767 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №8768 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №10621 від 24.12.2010р. на суму 6 637,68 грн., 310623 від 24.12.2010р. на суму 19 794,52 грн., виписками по рахунку щодо часткової оплати вартості товару, актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

При цьому враховується, що частково неоплаченими є накладні №№ 7735, 7736 від 24.12.2010р. в сумі 22861,36 грн., а накладні №4611 від 26.08.2010р. на суму 12882,24 грн., №5526 від 29.09.2010р. на суму 6637,68грн., №5527 від 29.09.2010р. на суму 6637,68 грн., №5528 від 29.09.2010р. на суму 13275,36грн., №6371 від 29.10.2010р. на суму 13 156,84 грн., №6372 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн., №6373 від 29.10.2010р. на суму 6 637,68 грн. сплачені відповідачем в повному обсязі, що вбачається зі змісту банківських виписок та не суперечить ст.534 ЦК України (черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями). Протилежного в процесі розгляду справи сторонами не спростовано. Приймається до уваги, що у всіх банківських виписках вказано призначення платежу рахунок №5438 (однак вказаного рахунку не існує) та не вказувались інші виставлені позивачем рахунки (накладні), а тому є правомірним доводи позивача про черговість погашення відповідачем грошового зобов'язання.

Також, наявний в матеріалах справи лист відповідача про погашення заборгованості не погоджувався позивачем, а тому не може розцінюватись судом як додаток до договору.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 22 861,36 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23% річних (з врахуванням п. 8.2. Договору) в сумі 6148,43 грн., розрахованих за період з 11.01.2011р. по 12.03.2012р., а також індекс інфляції в сумі 1143,06 грн., розрахований з січня 2011р. по лютий 2012р. (включно).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами повязаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок 23% річних (як домовились сторони згідно з умовами договору -п.8.2 договору), наведений позивачем в заяві про зменшення позовних розміру вимог, суд вважає його правомірним та обґрунтованим, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 23% річних в сумі 6148,43 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Розрахунок індексу інфляції, наведений позивачем в заяві про зменшення позовних розміру вимог містить в собі помилку, зокрема позивачем не враховано, що середній індекс інфляції в 2011 році становив 104,56 %, а не 104,6 %, як зазначає позивач. Таким чином, за розрахунком суду індекс інфляції за період з січня 2011р. по лютий 2012р. (включно) становитиме 1 138,24 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню судом в розмірі 1138,24 грн., в решті частині в сумі 4,82 грн. суд відмовляє, оскільки останні заявлені безпідставно.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1757,19 за період з 11.01.2011р. по 10.07.2011р. з врахуванням заборгованості в сумі 22861,36 грн.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.8.2 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати Продукції Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем в заяві про зменшення позовних розміру вимог, суд вважає його правомірним та обґрунтованим. Однак відповідачем в судовому засіданні 09.04.2012 р. подано заяву про застосування строку позовної давності до пені. За таких обставин, зважаючи на те, що позивач звернувся з позовом до суду 30.01.2012 р. (про що свідчить штемпель на конверті), вказана заява підлягає частковому задоволенню в частині стягнення пені за період з 11.01.2001 р. по 29.01.2011 р. (включно) у сумі 184,46 грн., оскільки в даному випадку сплинув строк позовної давності в один рік як передбаченого ст. 258 ЦК України.

У звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1572,73 грн. підлягають задоволенню судом в повному обсязі, а у позові в частині стягнення 184,46 грн. належить відмовити зважаючи на норми ст. 267 ЦК України. При цьому враховано, що за неоплаченими накладними право примусового стягнення боргу з відповідача виникло у позивача 11.01.2011 р. (14 днів після виставлення рахунку).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У задоволенні заяви про застосування строку позовної давності в частині стягнення 1572,73 грн. пені та 6148,43 грн. 23 % річних належить відмовити, оскільки вказана заява не обґрунтована. Так, відповідачем не спростовано жодними доказами факту виникнення боргу саме не за накладними №№ 7735, 7736 від 24.12.2010р. (вказаний факт підтверджено поданими доказами: накладними та доказами часткової оплати), при цьому представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити за якими саме накладними виник борг, також зазначене вище не пояснено відповідачем в процесі розгляду справи (протягом 2 місяців). Крім того, вказані вище доводи відповідача, є спробою останнього ухилитись від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання. Звертається увага, що 23% річних (як домовились сторони згідно з умовами договору) не є штрафними санкціями, а є річними , які є за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, що в свою чергу виключає можливість застосування спеціального строку позовної давності до 23% річних. Щодо заяви про застосування спеціальної позовної давності до суми пені в розмірі 1572,73 грн. нараховані за період з 30.01.2011 р. по 10.07.2011р., то судом враховується, що дана сума пені заявлена позивачем до спливу строку передбаченого ст. 258 ЦК України (тобто до 30.01.2012 р.), а тому відсутні підстави для застосування спеціальної позовної давності в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 31720,76грн., з яких 22 861,36 грн. - основного боргу, 1138,24 грн. - індекс інфляції, 6148,43 грн. - 23% річних, 1572,73 грн. пеня, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Груп-А", м.Хмельницький про стягнення 31 910,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Груп-А" (м. Хмельницький, проспект Миру, 51, кв. 33, код 36952861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (м. Київ, Харківське шосе, 23 км, буд. 4, код 32157382) 22 861,36 грн. - основного боргу, 1572,73 грн. (одну тисячу п'ятсот сімдесят дві гривні 73 коп.) пені, 6148,43 грн. (шість тисяч сто сорок вісім гривень 43 коп.) 23 % річних, 1138,24 грн. (одну тисячу сто тридцять вісім гривень 24 коп.) інфляційних втрат, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5 ),

3 - відповідачу (м. Хмельницький, проспект Миру, 51, кв. 33; ).

Повне рішення складено та підписано 09.04.2012р.

Помічник судді Гураль Л.Л.