Рішення № 22528259, 05.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 5023/852/12

вх. № 852/12

Суддя господарського суду Харківської області Макаренко О.В.

при секретарі судовогозасідання Яровий А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., директор, наказ № 6 від 19.07.2011 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді.Сі.Ай.-Цементгруп", м. Харків

про стягнення 377 036,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 377 036,84 грн., в тому числі: 356 150,80 грн. основного боргу, 17 807,54 грн. штрафу, 356,15 грн. інфляційних та 2 722,35 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2009, укладеним між сторонами 20.09.2011 р., а також просить покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, через канцелярію господарського суду надав документи відповідно до супровідного листа від 05.04.2012 р. (вх. № 7321), які господарський суд долучив до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, в судове засідання свого повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів до суду не надав. Про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявне в матеріалах справи (аркуш справи 26, 37).

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі ст. 75 цього Кодексу розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

20.09.2011 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2009 (надалі - договір), відповідно до статті 1 якого позивач зобовязався передати у власність відповідача майно, а відповідач зобовязався прийняти майно та сплатити за нього встановлену цим договором суму.

Під майном іменується - товар, а саме продукти харчування, визначені в статті 2 договору.

Відповідно до статті 3 договору загальна ціна договору становить 356 150,80 грн., у тому числі ПДВ 20% - 59 358,47 грн.

Статтею 5 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний повністю оплатити товар позивачу шляхом перерахування коштів з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача у строк до 15 календарних днів з моменту укладення договору.

Відповідно до статті 13 договору відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача зобов'язаний сплатити штраф, розмір якого складає 5% від загальної ціни товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товар на загальну суму 356 150,80 грн., що підтверджується накладними № 34 від 30.09.2011 року на суму 176 661,70 грн., № 35 від 30.09.2011 року на суму 179 489,10 грн., а також відповідними податковими накладними № 34 та № 35 від 30.09.2011 р. (аркуші справи 20-24). Відповідач товар прийняв, проте оплату не провів, чим порушив взяті на себе зобовязання за договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 21.10.2011 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № б/н про сплату відповідачем протягом 14 днів на поточний рахунок позивача суми заборгованості у розмірі 356 150,80 грн. Відповідач претензію отримав 21.10.2011 р., однак відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 356 150,80 грн., що й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене і той факт, що відповідач не надав до суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 356 150,80 грн. боргу за договором № 2009 від 20.09.2011 р. є обґрунтованими, доведеними суду належними доказами, у звязку чим вони підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 13 договору позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі 5% від загальної ціни товару.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені норми закону та положення статті 13 договору, господарський суд дійшов висновку про те, що нарахований позивачем штраф у розмірі 17 807,54 грн. підтверджується наданим розрахунком, не суперечить чинному законодавству, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а вказана сума штрафу стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нараховані позивачем інфляційні у розмірі 356,15 грн. та 3% річних в сумі 2 722,35 грн., господарський суд дійшов висновку про те, що ці позовні вимоги є правомірними та обгрунтованими, тому підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується нормами ст. 49 ГПК України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що позовні вимоги позивача визнано судом такими, що підлягають задоволенню, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді.Сі.Ай.-Цементгруп", м. Харків (61024, м. Харків, вул. Чайковська, 16, кв. 3, код ЄДРПОУ 36033313, рахунок 26001052303869 у філії Дніпропетровського КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит", м. Луганськ (91040, м. Луганськ, вул. Корольова, 33, к. 316 "б", код ЄДРПОУ 32325645, рахунок 26006301029239 у ПАТ "Терра банк", МФО 380601) 356 150,80 грн. основного боргу, 17 807,54 грн. штрафу, 356,15 грн. інфляційних, 2 722,35 грн. 3% річних та 7 540,73 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Макаренко О.В.

Повний текст рішення складено 09.04.2012 р.