Рішення № 22528214, 02.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2012 р. Справа № 21/114-10 (н.р. 29/221-09)

вх. № 4956/5-21 (н.р. 3834/5-29)

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом: не зявився

позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_1, доручення від 15.08.2011 р.

розглянувши справу за позовом ФО П ОСОБА_2, м. Харків

до ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" ХРУ, м. Харків

про розірвання договору та стягнення 459603,02 грн.

та за зустрічним позовом ВАТ КБ "Надра", м. Київ

до ФО П ОСОБА_2, м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 липня 2009 р. було задоволено позовні вимоги позивача за первісним позовом, розірвано договір оренди нежитлових приміщень 1-го поверху: №№2-3-;-2-8 в літ. "А-3", загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 22.08.2008 за № 3240, зареєстрований в державному реєстрі правочинів за № 3096274 від 22.08.2008, укладений між Позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ та стягнено з відповідача збитки в сумі 381097,71 грн., заборгованість з орендної плати за квітень та травень 2009 року в сумі 78469,02 грн., державне мито в сумі 4595,67 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2009 р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2009 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 28 квітня 2010 р. касаційну скаргу відповідача за первісним позовом, Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2009 у справі №29/221-09, справу №29/221-09 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

При цьому, при винесенні постанови від 28 квітня 2010 року по справі № 29/221-09 Вищій господарський суд звернув увагу на наступне: "Як вбачається із матеріалів справи, місцевий господарський суд на підтвердження розміру збитків позивача, прийняв Звіт про оцінку величини вартості прямих збитків від 10.06.2009, який був складений ТОВ “Терра-Інвест” на замовлення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (позивача у справі).

Стаття 41 ГПК України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Згідно із ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Однак, згідно із ч. 2 ст. 41 ГПК України, остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

При цьому важливим є те, що процесуальний порядок призначення судового експерта Законом України "Про судову експертизу" віднесено до гарантій незалежності судових експертів.

Стаття 31 ГПК України передбачає, що сторони мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Не призначивши у справі судову експертизу та прийнявши в якості доказу підтвердження розміру збитків позивача Звіт про оцінку величини вартості прямих збитків від 10.06.2009, який був складений ТОВ “Терра-Інвест” на замовлення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (позивача у справі), господарські суди тим самим позбавили відповідача можливості скористатися, зокрема, передбаченими ст. 31 ГПК та ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" правами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Частина 2 статті 32 ГПК України визначає, що ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Стаття 34 ГПК України передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом Закону України "Про судову експертизу" особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказ у справі, відтак наявний у матеріалах справи Звіт про оцінку величини вартості прямих збитків від 10.06.2009, який був складений ТОВ “Терра-Інвест” (а.с. 19-22, т. І) не можна розглядати як належний та допустимий доказ на підтвердження фактичних обставин справи.".

02 червня 2010 року матеріали справи надійшли на новий розгляд до господарського суду Харківської області, справі присвоєно № 21/114-10 (суддя Пелипенко Н.М.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 липня 2010 року судом було задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду спору, строк розгляду спору продовжено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 09 листопада 2010 року, у зв'язку з призначенням судді Пелипенко Н.М. на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду, справу № 21/114-10 передано судді Ковальчук Л.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 16 листопада 2010 року, у звязку з відпусткою судді Ковальчук Л.В., справу № 21/114-10 передано судді Калініченко Н.В.

Під час розгляду справи в суді позивачем за первісним позовом декілька разів уточнювались позовні вимоги, за останніми уточненнями (вх. № 22446 від 05.11.2010 р.), які прийняти ухвалою суду від 22 листопада 2010 року, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) просить стягнути з ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ на свою користь збитки в сумі 381134,00 грн., заборгованість з орендної плати за квітень та травень 2009 р. в сумі 78469,02 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач за первісним позовом позовні вимоги щодо розірвання договору та стягнення 459603,02 грн. підтримує повністю.

Відповідач за первісним позовом під час розгляду справи в суді на новому розгляді проти первісного позову заперечує та підтримує в повному обсязі зустрічну позовну заяву (вх. № 7220 від 02.07.2009 р.). Водночас відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) заявлено клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 19318 від 05.10.2010 р.) та (вх. № 17832 від 20.07.2010 р.) з метою призначення у справі судової експертизи.

Ухвалами суду від 14 березня 2011 року, від 20 липня 2011 року та від 30 листопада 2011 року у справі призначалась комплексна судова будівельно-економічна експертиза із визначенням кола питань які суд вважав за необхідне поставити на вирішення експерта.

Жодна з експертиз проведена не була. 24 лютого 2012 року Харківським Науково-Дослідним Інститутом імені засл. проф. Бокаріуса матеріали справи № 21/114-10 було повернуто до господарського суду Харківської області з повідомленням про неможливість надання висновку.

Ухвалою суду від 27 лютого 2012 року провадження у справі було поновлено, призначено судовий розгляд справи на 14 березня 2012 року.

За клопотанням позивача за первісним позовом розгляд справи було відкладено ухвалою суду на 02 квітня 2012 року.

В засідання суду 02 квітня 2012 року позивач за первісним позовом не зявився.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) підтримує зустрічні позовні вимоги, проти задоволення первісного позову заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Майно, що є предметом договору, належить позивачу за первісним позовом на праві власності на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.06.2008, справа № 2-5827/08, зареєстровано в КП “Харківське МБТІ”25.07.2008, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19667799 від 25.07.2008 (реєстр.№ 2756581, № запису П-2-6995 в книзі 1);

22 серпня 2008 між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено договір оренди нежитлових приміщень 1-го поверху: №№ 2-3-;-2-8 в літ. “А-3” загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 22.08.2008 за № 3240, зареєстрований в державному реєстрі правочинів за № 3096274 від 22.08.2008.

Відповідач за первісним позовом з урахуванням умов договору оренди від 22.08.2008 р. повинен прийняти вказаний обєкт оренди, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, яка складається з плати за користування орендованим майном та витрат на утримання орендованого майна, а також використовувати орендоване майно у відповідності зі своєю статутною діяльністю.

Строк дії договору був визначений на 5 (пять) років з дня передачі орендованого майна Орендарю.

22 серпня 2008 р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна (нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 2-3-;-2-8 в літ. “А-3” загальною площею 68,3 кв.м. за адресою: Харківська обл., АДРЕСА_2) згідно з яким відповідачем за первісним позовом було прийняте, а позивачем за первісним позовом передане в оренду нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 2-3-;-2-8 в літ. “А-3” загальною площею 68,3 кв.м. за адресою: Харківська обл., АДРЕСА_2. Відповідно до акту - стан приміщень задовільний. Вказаний акт підписаний без заперечень, що підтверджується підписами уповноважених осіб та печаткою на вказаному акті.

22 серпня 2008 р. відповідно до п. 6.3 договору відповідачем за первісним позовом була отримана письмова згода позивача за первісним позовом на проведення перебудови, реконструкції, добудови, перепланування, модернізації, а також іншого поліпшення орендованого майна площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Ця згода була дана позивачем за первісним позовом у відповідь на прохання відповідача за первісним позовом провести ремонт для приведення приміщень відповідно до стандартів корпоративного стилю банку.

31 березня 2009 р. відповідач за первісним позовом надіслав позивачу за первісним позовом лист вих. № 971 з пропозицією підписати Додаткову угоду про розірвання договору та акт прийому-передачі приміщення до Договору оренди від 22.08.2008 р. В обґрунтування своєї пропозиції посилався на те, що в банку введено тимчасового адміністратора, який може розірвати будь-які угоди за участю банку, які на думку тимчасового адміністратора, є збитковим і непотрібними банку.

29 квітня 2009 р. позивач за первісним позовом у своїй відповіді на пропозицію відповідача за первісним позовом направив вимогу про усунення всіх заподіяних погіршень орендованого майна.

Станом на день подачі первісного позову відповідач за первісним позовом не надіслав відповіді на вказану вимогу, водночас припинив роботи по проведенню перебудови, реконструкції, добудови, перепланування, модернізації, а також іншого поліпшення орендованого майна.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути на його користь із відповідача за первісним позовом 381134 грн. збитків. Первісний позов в цій частині ґрунтується на звіті ТОВ “Терра-Інвест” (сертифікат субєкта оціночної діяльності № 7556/08 від 06.08.2008 р.) про оцінку величини вартості прямих збитків від 10 липня 2009 р., який виконано на замовлення позивача за первісним позовом, ФО ОСОБА_5 Згідно висновків зазначеного звіту ТОВ “Терра-Інвест” - розмір прямих збитків нежитлових приміщеннях 1-го поверху: №№ 2-3-:-2-8 в літ. “А-3” загальною площею 68,3 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_2 складає 381134 грн.

В розумінні статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Частина 2 статті 32 ГПК України визначає, що ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Згідно ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За змістом Закону України "Про судову експертизу" особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказ у справі.

Стаття 34 ГПК України передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до статті 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Судова експертиза експертом проведена не була, відтак, наявний у матеріалах справи Звіт про оцінку величини вартості прямих збитків від 10 липня 2009, який був складений ТОВ “Терра-Інвест”, не можна розглядати як належний та допустимий доказ на підтвердження фактичних обставин справи.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що позивачем за первісним позовом не доведено суду а ні доказів завдання йому збитків, а ні їх (збитків при наявності) розміру, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення на його користь 381134 грн. збитків необґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи, отже не підлягаючими задоволенню.

Суд також вважає за необхідне вказати на те, що доказів самостійного виконання будівельно-монтажних робіт або із залученням сторонніх організацій з метою усунення завданих приміщенню погіршень позивачем за первісним позовом суду не надано. Водночас, спірні приміщення було передано позивачем за первісним позовом у користування Харківського ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк“ яким здійснено будівельно-монтажні роботи при підготовці до відкриття відділення банку на загальну суму 99257,11 грн., з яких 47948,11 грн. витрачено на виготовлення та монтаж офісних перегородок з алюмінієвого профілю із склом, 48436 грн. витрачено на поточний ремонт, 2873 грн. - на крильце (т.с. 3, а.с. 96-99). Таким чином, Харківським ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк“ було здійснено будівельно-монтажні роботи для підготування приміщення до відкриття відділення банку саме з врахуванням вимог, які ставились Харківським ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк“ для приведення приміщень відповідно до стандартів корпоративного стилю банку.

Позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення на його користь із відповідача за первісним позовом заборгованості з орендної плати за квітень-травень 2009 року в розмірі 78469,02 грн. суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 759 ЦК України та 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 ЦК України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Аналогічні положення містяться також у статті 285 ГК України, згідно до частини 3 якої орендаря зобовязаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договором оренди від 22 серпня 2008 р. передбачені ціна, умови та порядок сплати грошових коштів за оренду приміщення. Зокрема, п. 4.2 цього договору встановлено, що розмір плати за користування орендованим майном за місяць на дату підписання договору становить 24812,37 грн., що еквівалентно 5122,5,50 дол. США по курсу НБУ. Сума орендних платежів корегується щомісячно з урахуванням зміни курсу НБУ на день виписки розрахунку з відображенням в ньому еквіваленту одного долару США. Розмір орендної плати також може коригуватися, виходячи з додаткових витрат на утримання орендованого майна, що підлягає погодженню сторонами шляхом підписання орендарем рахунку, виставленого орендарем.

Одночасно, орендна плата повинна сплачуватись відповідачем за первісним позовом шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний рахунок позивача за первісним позовом, зазначений у договорі, щомісячно до 05 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунку, виставленого позивачем за первісним позовом (п. 4.1, п. 4.3 договору).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу за первісним позовом рахунок-фактуру № 08 від 23.04.2009 р. за квітень 2009 р. на суму 39443,25 грн. та рахунок-фактуру № 09 від 01.06.2009 р. за травень 2009 р. на суму 39025,77 грн.

Відповідач за первісним позовом не погасив заборгованість по орендній платі за квітень та травень 2009 р. та не надав суду жодних доказів, що підтверджували б її сплату.

Розглядаючи позовні вимоги позивача за первісним позовом, а також позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання договору оренди нежитлових приміщень 1-го поверху: №№ 2-3-;-2-8 в літ. “А-3” загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 від 22 серпня 2008 року суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно до приписів статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2009 року Національним банком України було винесено постанову за № 59 “Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ “Надра“ згідно якої у банку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) призначено тимчасову адміністрацію, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

23 березня 2009 року розпорядженням тимчасової адміністрації ВАТ КБ “Надра“ за № 383 “Щодо проведення заходів по оптимізації витрат на утримання регіональної мережі“ директорів регіональних управлінь зокрема зобовязано ліквідувати відділення; припинити дію договорів оренди, охорони відділень, про постачання комунальних послуг, послуг телефонного звязку та інших договорів, що забезпечують роботу відділень.

Таким чином, відбулась істотна зміна обставин, внаслідок призначення тимчасової адміністрації, впровадження НБУ заходів по упередженню кризових явищ у банківський системі, припинення кредитування та обмеження проведення інших банківський операцій, що в свою чергу, призвело до зменшення прибутків Банку. Тимчасовим адміністратором було прийнято рішення про оптимізацію витрат та припинення роботи відділення Банку, яке розміщувалось в орендованому приміщенні.

З врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання договору оренди на підставі статті 652 ЦК України обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на недоведеність позивачем за первісним позовом наявності дій з боку позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) щодо істотного порушення умови договору оренди, а саме завдання йому шкоди внаслідок якої він значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, недоведеність спричинення збитків, первісний позов в частині розірвання договору оренди на підставі статті 651 ЦК України є безпідставним, не доведеним наданими суду доказами, в звязку з чим не підлягає задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України за первісним позовом державне мито у розмірі 784,70 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача за первісним позовом, також із позивача за первісним позовом належить достягнути до державного бюджету України 0,36 грн. недоплаченого державного мита за первісним позовом. За зустрічним позовом державне мито у розмірі 85,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. належить стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги ФО П ОСОБА_5 до ВАТ Комерційного банку “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра ”Харківське РУ, 61002, м. Харків, вул. Петровського, 15; (п/р 35197800800001, МФО 351834; код ЗКПО 06718690) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, 61002, АДРЕСА_1 (п/р НОМЕР_2 в філії ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ, код ЗКПО НОМЕР_1) 78469,02 грн. заборгованість з орендної плати за квітень та травень 2009 року, 784,70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, 61002, АДРЕСА_1 (п/р НОМЕР_2 в філії ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ ; код ЗКПО НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 0,36 грн. недоплаченого державного мита за первісним позовом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті первісних позовних вимог про стягнення 381134 грн. збитків та розірвання договору оренди від 22 серпня 2008 року на підставі ст. 651 ЦК України ФО П ОСОБА_5 відмовити.

Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” до ФО П ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень 1-го поверху: №№2-3-;-2-8 в літ. “А-3”, загальною площею 68,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 22.08.2008 за № 3240, зареєстрований в державному реєстрі правочинів за № 3096274 від 22.08.2008, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (код ЗКПО НОМЕР_1) та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ (код ЗКПО 06718690) на підставі ст. 652 ЦК України.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, 61002, АДРЕСА_1 (п/р НОМЕР_2 в філії ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ ; код ЗКПО НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) несплачене за зустрічним позовом державне мито у розмірі 85,00 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, 61002, АДРЕСА_1 (п/р НОМЕР_2 в філії ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ ; код ЗКПО НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) несплачені за зустрічним позовом витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 21/114-10 підписано 09 квітня 2012 року.