Рішення № 22527297, 04.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2012 р. Справа № 12/033-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Грабець С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомдочірнього підприємства «Управління баштових кранів»

відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

до товариства з обмеженою відповідальністю «НОТЕКС-БУД»

про стягнення заборгованості у розмірі 108245,49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність №106 від 12.03.2012 року);

від відповідача: ОСОБА_2. представник (довіреність №13 від 16.03.2012 року),

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірнього підприємства «Управління баштових кранів»відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «НОТЕКС-БУД»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 108245,49 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №17/10 від 11.05.2010 року, згідно з якими позивач зобовязувався виконати будівельно-монтажні роботи на будівельному обєкті «Будівництво комплексу споруд житлового та соціально-культурного призначення із вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул. Воскресенська, 7, буд. №3»в Дніпровському районі м. Києва баштовим краном КБ-573 (далі роботи), а відповідач зобовязувався виконані роботи прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Відповідач роботи, виконані позивачем, не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 107194,70 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 746,07 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 304,72 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2012 року та призначено до розгляду 21 березня 2012 року.

19 березня 2012 року представник позивача направив на адресу суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.

21 березня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності заборгованості відповідача перед позивачем не заперечувала.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 04 квітня 2012 року.

04 квітня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності боргу відповідача перед позивачем не заперечувала. Направила на адресу суду відзив на позовну заяву, просила суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, відмовити. У відзиві також просила про розстрочення виконання судового рішення, у звязку із скрутним фінансовим становищем підприємства відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку:

11 травня 2010 року між дочірнім підприємством «Управління баштових кранів»відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «НОТЕКС-БУД»(далі відповідач) був укладений договір №17/10 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався виконати будівельно-монтажні роботи на будівельному обєкті «Будівництво комплексу споруд житлового та соціально-культурного призначення із вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул. Воскресенська, 7, буд. №3»в Дніпровському районі м. Києва баштовим краном КБ-573 (далі роботи), а відповідач зобовязувався виконані роботи прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Пунктом 3.1 статуту дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(далі статут) передбачено, що позивач є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Згідно з п. 3.5 статуту, позивач має право укладати всі види угод (договорів, контрактів), майнові та особисто майнові права, нести обовязки, бути позивачем та відповідачем, третьою особою у судових органах, арбітражному суді.

Позивач виконав роботи на загальну суму 107194,70 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт від 31.10.2011 року та 30.12.2011 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте відповідач роботи, виконані позивачем, не оплатив.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 107194,70 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 746,07 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 304,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

04 квітня 2012 року представник відповідача направила на адресу суду відзив на позовну заяву, просила суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, відмовити. Проти наявності боргу відповідача перед позивачем не заперечувала.

Документів, що підтверджують сплату відповідачем боргу перед позивачем або спростовують доводи позивача, представник відповідача суду не надала.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 107194,70 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 746,07 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 304,72 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з:

16.11.2011 року до 15.01.2012 року складає 61 день, тому три проценти річних від суми 31014,00 грн. становлять 155,49 грн.;

16.01.2012 року до 29.02.2012 року складає 45 днів, тому три проценти річних від суми 107194,70 грн. становлять 396,47 грн.,

а разом 551,96 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з:

16.11.2011 року до 15.01.2012 року у 2011 році: у грудні 100,2% (УК №4 від 11.01.2012р.); у 2012 році: у січні 100,2% (УК №23 від 07.02.2012р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 31014,00 грн., складає 124,18 грн.;

16.01.2012 року до 29.02.2012 року в лютому 100,2% (УК №44 від 07.03.2012р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 107194,70 грн., складає 214,39 грн.,

а разом 338,57 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена в розмірі 304,72 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

У відзиві на позовну заяву, поданому представником відповідача 04 квітня 2012 року, відповідач просив про розстрочення виконання судового рішення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Представник відповідача документів, що підтверджують відсутність грошових коштів на рахунках відповідача, а також майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги позивача, або інші документи, які підтверджують скрутне фінансове становище підприємства відповідача, суду не надала, у звязку з чим зазначене клопотання задоволенню судом не підлягало.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 6 ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 43, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов дочірнього підприємства «Управління баштових кранів»відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»до товариства з обмеженою відповідальністю «НОТЕКС-БУД»про стягнення заборгованості у розмірі 108245,49 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НОТЕКС-БУД»(Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Леніна, 78, код 33191932) на користь дочірнього підприємства «Управління баштових кранів»відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» (м. Київ, вул. Лебединська, 2, код 04012856) 107194,70 грн. (сто сім тисяч сто девяносто чотири грн. 70 коп.) основного боргу; три проценти річних у розмірі 551,96 грн. (пятсот пятдесят одна грн. 96 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 304,72 грн. (триста чотири грн. 72 коп.); 2164,91 грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири грн. 91 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Грабець

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 09.04.2012 року.