Рішення № 22526363, 05.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

05.04.2012Справа №5002-33/773-2012 за позовом приватного акціонерного товариства «АВК»

(вул. 1-а Олександрівка, 9, м. Донецьк, 83062)

до публічного акціонерного товариства «Криммолоко»

(вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь, 95013)

про стягнення 13003.00 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність від 30.09.2011р № 128, ПАТ «АВК»;

Від відповідача: не з'явився, публічне акціонерне товариство «Криммолоко».

Суть спору: приватне акціонерне товариство «АВК» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Криммолоко» та просить суд стягнути 13003.00 грн., у тому числі 12452.86 грн. заборгованості за договором, 418.45 грн. пені, 81.89 грн. 3% річних та 49.80 грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 386 від 01 серпня 2009 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 21) за адресою, зазначеною в довідці з ЄДРПОУ (а.с. 28-29). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01 серпня 2009 року між закритим акціонерним товариством «АВК» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Криммолоко» (покупець) укладений договір № 386, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався виготовити та поставити товар у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору (а.с. 10-12).

У розділі 2 договору містяться відомості про товар: товар в асортименті, кількості, відповідно до заявок покупця та специфікації, що є невідємною частиною цього договору.

Загальна кількість поставленого товару визначається за фактичним сумарним обсягом товару, прийнятого покупцем, в межах підписаних специфікацій до цього договору (пункт 2.2 договору).

Умови поставки визначені в пункті 3.1 договору. При цьому зазначено, що передача товару у відповідності з умовами цього договору здійснюється на складі покупця, якщо інші умови поставки та пункт поставки не зазначені в специфікаціях до договору.

Строки поставки товару, згідно з пунктом 3.2 договору, встановлюються сторонами в специфікаціях, що додаються до договору та є його невідємними частинами.

Ціна одиниці товару встановлюється та погоджується сторонами в специфікаціях та зазначається в накладних при відвантаженні товару покупцю, а у разі зміни її на момент поставки корегується за погодженням сторін (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору орієнтована загальна вартість товару, що буде поставлятися складає, 500 000.00 грн.

Оплата поставленого постачальником товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: передплата в розмірі 50% від суми, зазначеній в специфікації, протягом двох банківських днів з дати підписання сторонами відповідної специфікації; 50% протягом 14 календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар (пункт 4.3 договору).

Згідно з пунктом 4.4 договору платіж вважається здійсненим з моменту отримання грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 5.2.3 договору покупець взяв на себе зобовязання оплатити отриманий від постачальника товар згідно з накладними в строки, зазначені в пункті 4.3 договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року, а в частині взаєморозрахунків до моменту повного виконання сторонами своїх обовязків за договором (пункт 9.1 договору).

Додатковими угодами № 3 від 22 березня 2011 року та № 4 від 17 жовтня 2011 року, у зв'язку зі змінами найменувань сторін, останні внесли відповідні зміни до договору поставки № 386 від 01 серпня 2009 року (а.с. 15, 16).

Також, додатковою угодою № 4 від 17 жовтня 2011 року сторони дійшли згоди, що договір діє до 31 грудня 2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх обовязків за договором (а.с. 16).

Крім того, пункт 9.7 договору сторонами викладений в наступній редакції: «постачальник та покупець погоджуються, що товарно-транспортні накладні можуть виступати в якості специфікацій при виконанні сторонами цього договору та відображати його істотні умови, за якими сторони досягли згоди, а саме: ціна, найменування та кількість товару».

Як стверджує позивач, на виконання умов договору ним 12 та 26 листопада 2011 року поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 24893.56 грн., що підтверджується відповідними накладними (а.с. 17,18).

Однак, за твердженням позивача, відповідачем порушені взяти на себе за договором зобовязання в частині повної оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в розмірі 12452.86 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 386 від 01 серпня 2009 року в частини своєчасної оплати вартості товару зявилося підставою для звернення приватного акціонерного товариства «АВК» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у звязку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

01 серпня 2009 року між закритим акціонерним товариством «АВК» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Криммолоко» (покупець) укладений договір № 386, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався виготовити та поставити товар у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити його на умовах цього договору (а.с. 10-12).

Так, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується накладними № 229449 від 12 листопада 2011 року та № 230092 від 26 листопада 2011 року (а.с. 17,18), а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на цих накладних, відтисками печаток та штампів «охорона» відповідача, а також довіреностями на отримання від ЗАТ «АВК» цінностей № 1561 від 10 листопада 2011 року та № 1599 від 01 грудня 2011 року (а.с. 40, 41).

Крім того, факт вчинення господарської операції в межах спірного договору, укладеного між сторонами у даній справі, підтверджується посиланнями на його реквізити, що містяться у вказаних накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 4.3 договору, відповідно до якого оплата поставленого постачальником товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника: передоплата в розмірі 50% від суми, зазначеній в специфікації, протягом двох банківських днів з дати підписання сторонами відповідної специфікації; 50% протягом 14 календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар.

Відповідно до пункту 3.4 договору товар переходить у власність покупця з моменту відмітки останнього про прийом товару в товарно-транспортній накладній.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 14 днів з дати поставки, однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 12452.86 грн.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 12452.86 грн. відповідачем суду не представлено.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з публічного акціонерного товариства «Криммолоко» заборгованості за поставлений товар в сумі 12452.86 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 418.45 грн. пені.

Суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 6.2 договору поставки, передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, передбачених пунктом 4.3 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума пені, нарахованої на суму заборгованості за накладною № 229449 від 12 листопада 2011 року за період з 26 листопада 2011 року по 27 лютого 2012 року складає 0,24 грн., а на суму заборгованості за накладною № 230092 від 26 листопада 2011 року за період з 10 грудня 2011 року по 27 лютого 2012 року 418.21 грн.. Разом 418.45 грн. (а.с. 4).

Судом перевірений розрахунок пені наданий позивачем, який складений вірно, з огляду на що, вимоги про стягнення 418.45 грн. пені підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 81.89 грн. за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року та 48.80 грн. інфляційних витрат за період з грудня 2011 року по січень 2012 року.

Суд вважає такі вимоги такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наданий позивачем (а.с. 4,5), проведений ним вірно, у звязку з чим стягненню підлягає 81.89 грн. 3% річних та 49.80 грн. інфляційних витрат.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оплата судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 09 квітня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криммолоко» (вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь, 95013, п\р 260008374 в Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 00450693, ІПН 004506901092) на користь приватного акціонерного товариства «АВК» (вул. 1-а Олександрівка, 9, м. Донецьк, 83062, п\р 260040135125 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627, ЄДРПОУ 30482582, ІПН 304825805672) 12452.86 грн. - заборгованості, 418.45 грн. - пені, 81.89 грн. 3% річних, 49.80 грн. інфляційних витрат та 1609.50 грн. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.