Ухвала суду № 22520621, 22.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2012 р. м. КиївК-5938/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі ДПІ)

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008

у справі № А-6/218 (22а-8037/08)

за позовом дочірнього підприємства «Аграрна фірма «Тисмениця»відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський мясокомбінат»(далі Підприємство)

до ДПІ

та Головного управління державного казначейства в Івано-франківській області (далі Управління),

за участю прокуратури Івано-Франківської області,

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зобовязання вичнити певні дії.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача не зявились,

відповідача (ДПІ) Сумарука Ю.М.,

відповідача (Управління) не зявились,

Генеральної прокуратури України Чубенка В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008, позов задоволено частково; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.04.2007 №0000362320/0 та від 20.06.2007 №0000362320/1 в частині визначення позивачеві суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 333333,33 грн.; у задоволенні позовних вимог щодо зобовязання ДПІ надати висновок Управлінню із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню Підприємству з бюджету, відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з правомірності формування позивачем відємного значення ПДВ за операціями з поставки йому робіт по реконструкції нерухомих обєктів, тоді як обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом зобовязання ДПІ надати відповідний висновок органу державного казначейства не відповідає закону.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та нормам матеріального права. Так, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про відсутність належних доказів на підтвердження факту виконання операцій з поставки спірних робіт позивачеві, що виключає правомірність включення Підприємством до податкового кредиту сум ПДВ за цими операціями.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2007 року за період з 01.12.2006 по 31.01.2007, оформлену актом від 16.04.2007 №474-2340/32573828. В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено факт віднесення позивачем до податкового кредиту у грудні 2006 року 333333,33 грн. ПДВ у складі перерахованої на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Приоритет-А»попередньої оплати за будівельні роботи у сумі 2000000 грн. без зазначення у податковій накладній, складеній вказаним постачальником, опису, номенклатури товарів (робіт, послуг), їх кількості (обсягу, обєму), а також за відсутності довідок про вартість виконаних робіт та актів прийому виконаних робіт. Наведена обставина стала підставою для визначення позивачеві суми завищення бюджетного відшкодування за січень 2007 року у розмірі 333333,33 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішенням.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, в порядку наведених законодавчих приписів за умови фактичного здійснення господарської операції відємна різниця між податковими зобовязаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

В даному разі, як встановлено судами, реальність поставки позивачеві підрядних робіт з реконструкції приміщень корівників підтверджується належним чином оформленими первинними документами, як-от - актом приймання виконаних робіт, довідкою про вартість цих робіт, податковою накладною тощо. Вказані документи містять достатню інформацію про види, обсяг та вартість виконаних робіт. Відсутність цих документів на момент проведення перевірки обумовлюється тим, що строк виконання спірних робіт на час здійснення перевірки ще не сплинув, тоді як оплату цих робіт було здійснено позивачем авансом.

Відсутність окремих відомостей у податковій накладній також не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту за умови, що недоліки накладної не перешкоджають встановити зміст та характер господарської операції, учасників цієї операції.

З урахуванням викладеного попередні судові інстанції цілком обґрунтовано визнали незаконним зменшення позивачеві задекларованої ним суми бюджетного відшкодування згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням та правомірно задовольнили позов.

За таких обставин процесуальних підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

За клопотанням сторони Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити ДПІ її правонаступником в порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити державну податкову інспекцію у Тисменицькому районі Івано-Франківської області її правонаступником Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

3. Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 у справі № А-6/218 (22а-8037/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко