Ухвала суду № 22518829, 22.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року м. КиївК-5184/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008

у справі№ 13/234А

за позовомПриватного підприємства „Фінансові системи”

доДержавної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Фінансові системи” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень №0000902310/0/5497, №0000912310/0/5498 №0000922310/0/5499 від 16.03.2006.

Постановою господарського суду Львівської області від 11.10.2007 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства та складено акт № 52/23-0/32712453 від 11.03.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення: №0000902310/0/5497 від 16.03.2006, яким донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток 15868 грн., №0000912310/0/5498 від 16.03.2006, яким донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість 7694 грн., №0000922310/0/5499 від 16.03.2006, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року в сумі 22000 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в жовтні 2004 року на 22000 грн. та занижено податок на додану вартість в жовтні 2004 року на суму 450 грн., занижено податок на додану вартість за вересень 2005 року на суму 4679 грн., порушення п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп. 8.1.3, п. 8.1, ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, занижено позивачем податок на прибуток у розмірі 11748 грн.: в тому числі за 2004 рік на суму 5900 грн. та за третій квартал 2005 року на суму 5848 грн.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, нормами пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 якого передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій досліджено договір купівлі продажу нерухомого майна, інвентаризаційного опису майна, акту інвентаризації, довідки ПП „Фінансові системи” про використання майнового комплексу позивачем в господарській діяльності.

Також, досліджено акт обстеження цілісного майнового комплексу в м. Белз та с. Заболоття за участю ревізорів Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що вказані документи спростовують твердження відповідача про невикористання даного обєкту в господарській діяльності ПП „Фінансові системи”.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 у справі № 12/234А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 у справі № 12/234А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.І. Степашко

Є.А. Усенко Суддя М.О. Федоров