Ухвала суду № 22517419, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2012 р. м. КиївК-30645/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Острович С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року

по справі №2а-3870/10/1270

за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод»(надалі ПАТ «Луганський патронний завод»)

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську (надалі Ленінська МДПІ у м.Луганську)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську №0000302360/0 від 30.04.2010р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010р., позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську №0000302360/0 від 30.04.2010р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Ленінська МДПІ у м.Луганську звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, 20.07.2009р. позивачем була подана до Ленінської МДПІ у м.Луганську податкова декларація з податку на додану вартість №9000495809 за червень 2009р., з виправленням помилок за травень 2009р. із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню, яка зареєстрована у відповідача.

Ленінською МДПІ у м.Луганську була проведена невиїзна перевірка ЗАТ «Луганський патронний завод»(правонаступником якого є ПАТ «Луганський патронний завод») з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в квітні травні 2009р., за результатами якої складено акт від 21.04.2009 № 293/23-616/32201889.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а результаті чого ЗАТ «Луганський патронний завод»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009р.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000302360/0 від 30.04.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 32637,00грн.

Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем разом з декларацією та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування надано податковому органу всі необхідні для проведення перевірки документи, в тому числі договір №5/318 від 22.04.2009р. з ТОВ «ВКК Луганський верстатобудівний завод»та специфікацію №1 до нього, податкові накладні, видані ТОВ «ВКК Луганський верстатобудівний завод», видаткові накладні №№РН-0000011 від 21.05.2009р., РН-0000020 від 16.06.2009р.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення рішення, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Під визначенням бюджетне відшкодування, яке наведене у п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у п.7.7 ст.7 даного Закону.

Так, приписами п.п.7.7.1 зазначеного пункту передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону).

Враховуючи викладені норми права та вірно встановлені обставини справи, колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередні інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки визначена позивачем сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку по податковій декларації за відповідний період підтверджується матеріалами справи та не спростовується податковим органом.

Також слід звернути увагу на те, що судами цілком обґрунтовано зазначено, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обовязків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак