Ухвала суду № 22517127, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2012 р. м. КиївК-32854/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Острович С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від19 липня 2010р.

у справі №2а-47453/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельний комплекс «Полтавахлібопром»(надалі ТОВ «ВТК «Полтавахлібопром»)

до Державної податкової інспекції в м.Полтаві (надалі ДПІ в м.Полтаві)

за участю Прокуратури Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У жовтні 2009р. позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м.Полтаві №0000422305/0 від 18.11.2008р., №0000422305/1 від 21.01.2009р., №0000422305/2 від 08.04.2009р., №0000422305/3 від 22.06.2009р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010р., позовні вимоги були задоволені. Визнано протиправними та скасованоподаткові повідомлень-рішень ДПІ в м.Полтаві №0000422305/0 від 18.11.2008р., №0000422305/1 від 21.01.2009р., №0000422305/2 від 08.04.2009р., №0000422305/3 від 22.06.2009р. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006р., про що складена довідка від 25.01.2007р. № 131/23/25164300.

В ході перевірки не було встановлено порушень формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування за перевіряємий період, разом з тим було зроблено висновок про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування, що повязано з відсутністю на момент перевірки відповідей від основних постачальників про підтвердження взаєморозрахунків.

10.11.2008р. проведено додаткову документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «ВТК «Полтавахлібопром»в частині взаємовідносин із СФГ «Нікітенко»щодо придбання товару - пшениці за період з 01.10.2006р. по 30.11.2006р., за результатами якої складено акт від 10.11.2008р. № 2221/23-2/25164300.

За висновками податкового органу встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2006 року на суму 61600грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2006р. на суму 130533грн. Підставою для зазначених висновків є віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні товару по нікчемній угоді від 01.10.2006р. із СФГ «Нікітенко».

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008р. №0000422305/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 11 міс. 2006р. в розмірі 130533,00грн.

За наслідками апеляційного узгодження скарги підприємства залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення №0000422305/1 від 21.01.2009р., №0000422305/2 від 08.04.2009р., №0000422305/3 від 22.06.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу зерна пшениці від 01.10.2006р. з СФГ «Нікітенко»(ідентифікаційний код 23323485) (Продавець), згідно якого Продавець зобовязується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар готівкою згідно накладних, що є невідємною частиною договору.

Судом встановлено, що вищевказаний договір виконано сторонами в жовтні 2006р. на загальну суму 369600,00грн., в т.ч. ПДВ 61600,00грн., а в листопаді 2006р. на загальну суму 413600,00грн., в т.ч. ПДВ 68933,33грн.

По результатам здійснення господарських операцій, на підставі отриманих від Продавця податкових накладних, позивачем віднесено суму сплаченого ПДВ в ціні товару до складу податкового кредиту за відповідний період.

Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судова колегія касаційної інстанції погоджується з їх висновком, що обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит. Названий Закон виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 вказаного Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Полтавізалишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак