Ухвала суду № 22517134, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2012 р. м. КиївК-29169/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Острович С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 24 червня 2008р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від16 грудня 2009р.

у справі №7/240-АП-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рей»(надалі ТОВ «Торговий дім «Рей»)

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі ДПІ у м.Херсоні)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 10.04.2008р. №0003051502/0.

Постановою господарського суду Херсонської області від 24 червня 2008р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009р., позовні вимоги були задоволені повністю. Визнано нечинним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 10.04.2008р. №0003051502/0. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача по податковій декларації з ПДВ за лютий 2008р., про що складено акт перевірки від 04.04.2008р. №1186/15-2/32809365.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР позивачем завищено задекларовані показники бюджетного відшкодування на суму 313137,00грн., оскільки сума бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2008р. не може перевищувати суму податкового кредиту по декларації за попередній податковий період. За висновками податкового органу, згідно форми розрахунку суми бюджетного відшкодування, при заповненні рядка 3 Розрахунку платник податку повинен врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації), які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За наслідками проведеної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 10.04.2008р. №0003051502/0, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування по ПДВ у лютому 2008р. на 313137,00грн.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що не може бути обмеженим право платника податку на бюджетне відшкодування, лише сумою податкового кредиту попереднього періоду (рядок 17 декларації, рядок 2 розрахунку) за умови повної оплати ПДВ в межах заявленої суми у всіх періодах, що передують звітному.

У розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР оподатковувана операція це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

За змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 вказаної норми Закону №168/97-ВР, обєктом оподаткування є операції платників подат ку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону№168/97-ВР, як і визначення понять поставки товарів та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1 цього Закону №168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є обєктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобовязання, а у покупця право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Торговий дім «Рей»подало ДПІ у м.Херсоні декларацію з ПДВ за лютий 2008р., у якій в рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3), в якій задекларовано суму податкового кредиту попереднього періоду, фактично сплачену у січні 2008р. отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) 449093,00грн., у рядку 25 декларації (рядок 4 розрахунку) 449093,00грн. заявлена до бюджетного відшкодування при від'ємному значенні попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, за підсумками поточного звітного періоду (рядок 1 розрахунку) 1386472,00грн. та сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 2 розрахунку і, відповідно, рядок 17 декларації) 135956,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями в кількості 10 шт. позивачем підтверджено факт сплати підприємством у січні 2008р. постачальникам товарів ПДВ у сумі 449093,00грн.

Виходячи зі змісту підпункту 7.7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

За таких обставин, висновки ДПІ у м.Херсоні, що бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми в межах податкового кредиту попереднього періоду, є помилковими.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Херсонської області від 24 червня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак