Ухвала суду № 22517112, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2012 р. м. КиївК-37475/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Острович С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010р.

у справі №2а-3678/10/8/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коралл-юг» (надалі ТОВ«Коралл-юг»)

до Державної податкової інспекції в м.Алушта Автономної Республіки Крим (надалі ДПІ в м. Алушта АРК)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта АРК №0000222301/0 від 11.03.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010р., позовні вимоги були задоволені повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта АРК №0000222301/0 від 11.03.2010р. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі3,40грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення відємного значення податку на додану вартість (надалі ПДВ) за грудень 2009 року, про що складено акт перевірки №178/23/32063496 від 26.02.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР позивачем завищено задекларовані показники у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р. на загальну суму 1587210,00грн., в тому числі за грудень 2009р. на суму 1587210,00грн. Такі висновки ґрунтуються на твердженні, що акт приймання-передачі від 29.12.2009р. про передачу комплексу боксів від ТОВ «Компанія Борис»на адресу ТОВ «Коралл-юг»не є підставою для формування податкового кредиту позивача, оскільки не є первинним документом. Податкова накладна №97 від 29.12.2009р. також не прийнята до уваги, з посиланням на те, що у будівництві має бути акт готовності обєкта до експлуатації та свідоцтво про відповідність. Такі документи були оформлені в червні 2009р., тому саме у червні 2009р. позивач і повинен був включити до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1587210,25грн.

За наслідками проведеної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Алушта АРК №0000222301/0 від 11.03.2010р., яким позивачу визначено зобовязання з ПДВ на загальну суму 130288,60грн., в тому числі 100222,00грн. основного платежу та 30066,60грн. штрафних санкцій.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивача правомірно відображає суми ПДВ на підставі отримання позивачем від Повіреного ТОВ «Компанія Борис»робіт (послуг), що мали місце за актом від 29.12.2009р., на підставі якого позивач правомірно, згідно пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»включив до податкового кредиту за грудень 2009р. ПДВ в розмірі 1587210грн.

У розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР оподатковувана операція це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

За змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону обєктом оподаткування є операції платників подат ку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону, як і визначення понять поставки товарів та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1 даного Закону, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є обєктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобовязання, а у покупця право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

07.08.2006р. між ТОВ «Компанія Борис»(Повірений) і ТОВ «Коралл-юг»(Довіритель) був укладений договір доручення № 1, відповідно до п. 1.1 якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобовязання зробити від імені та за рахунок Довірителя наступні дії: а) вибрати підрядника і укласти з ним договір підряду на будівництво комплексу боксів для зберігання човнів із приміщеннями для відпочинку за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Семидвіря, вул. Набережна, 7; б) для виконання покладеного доручення Повірений має право укладати будь-які договори; в) здійснити витрати з реклами обєкту; г) здійснити всі дії з введення обєкту в експлуатацію; д) здійснити пошук осіб на території та за межами України, які бажають вступити у пайове будівництво комплексу боксів для зберігання човнів з приміщеннями для відпочинку. Згідно додаткової угоди № 1 від 17.10.2006р. до договору доручення № 1 від 07.08.2006р., попередня вартість договору становить 9500000грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2009р. між ТОВ «Компанія Борис»та ТОВ «Коралл-юг»підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого на підставі договору №1 від 07.08.2006р.ТОВ «Компанія Борис»передає, а позивач приймає комплекс боксів по зберіганню човнів з приміщеннями для відпочинку, розташований за адресою: АР Крим, м. Алушта, с.Семидвіря, вул. Набережна, 7, вартістю 7936051,24грн., в тому числі ПДВ 1587210,25грн., всього 9523261,49грн.

29.12.2009 ТОВ «Компанія Борис»надало позивачеві податкову накладну №97 на суму 9523261,49грн., в тому числі ПДВ 1587210,25грн. Податкова накладна відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Коралл-юг»у грудні 2009 року. Сума ПДВ в розмірі 1587210,25грн. включена позивачем до податкового кредиту звітного періоду грудень 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що, 23.06.2009р. приймальною комісією, утвореною наказом Інспекції ДАБК в АР Крим від 11.06.2009р. № 249-«П», складено Акт готовності обєкта «Комплекс боксів з приміщеннями для відпочинку в с. Семидвіря м. Алушта (нове будівництво)»до експлуатації №192. Відповідно до вказаного Акту, приймальною комісією прийнято рішення вважати закінчений будівництвом обєкт комплекс боксів з приміщеннями для відпочинку в с.Семидвіря в м. Алушта готовим до експлуатації.

Відповідно до п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон №168/97-ВР), з наступними змінами і доповненнями, у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Між тим, жодних даних про те, що якщо довіритель отримує роботи з будівництва, то право на збільшення податкового кредиту у нього виникає у податковому періоді, коли складається акт готовності обєкта до експлуатації та свідоцтво про відповідність, вказана норма не містить, а відтак твердження відповідача про зворотне носять характер припущення.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто зазначений Закон пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За таких обставин, висновки ДПІ у м. Алушта про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2009 року на суму 1587210,00грн., є помилковими.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак