Ухвала суду № 22517102, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2012 р. м. КиївК-32965/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Острович С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010р.

у справі №2а-40242/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДП» (надалі ТОВ«ЕДП»)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова (надалі ДПІ у Київському районі м. Харкова)

про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 14.01.2009р. №0000061800/0, від 26.03.2009р. №0000061800/1, від 28.04. 2009р. №0000061800/2, від 15.07.2009р. №0000061800/3, від 18.06.2009р. №0002162302/0, від 09.07.2009р. №0002162302/1, від 18.06.2009р. №0002152302/0, від 09.07.2009р. №0002152302/1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010р., позовні вимоги були задоволені повністю. Визнано недійсним податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 14.01.2009р. №0000061800/0, від 26.03.2009р. №0000061800/1, від 28.04. 2009р. №0000061800/2, від 15.07.2009р. №0000061800/3, від 18.06.2009р. №0002162302/0, від 09.07.2009р. №0002162302/1, від 18.06.2009р. №0002152302/0, від 09.07.2009р. №0002152302/1. Судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «ПБК «Вертикаль» (за період з 01.09.2007 року по 30.06.2008 року, про що складено акт перевірки 22.12.2008р. №6979/18-010/31149158.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення підприємством позивача п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 ст.7 Закону України«Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за період вересень 2007р. червень 2008р. на суму 46898,00грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2009р. №0000061800/0, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 70347,00грн.

В порядку апеляційного узгодження скарги платника податку залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2009р. №0000061800/1, від 28.04.2009р. №0000061800/2, від 15.07.2009р. №0000061800/3 в яких сума податкового зобовязання залишилась незмінною - 70347,00грн.

В подальшому, контролюючим органом проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт від 09.06.2009р. №3947/23-506/31149158.

Відповідно до висновків акту від 09.06.2009р. №3947/23-506/31149158 були встановлені порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього на суму 79930грн.; та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 14485грн.

Прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2009р.:

- №0002152302/0, яким визначено загальну суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 118715,00грн.;

- №0002162302/0, яким визначено загальну суму податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 21728,00грн.

Скарги платника в порядку апеляційного узгодження сум зобовязань залишені без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.07.2009р. №0002152302/1 та №0002162302/1.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «ЕДП»та ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком.Харків»було укладено дилерський договір №ХА02-04 від 01.10.2004р., відповідно до умов якого ТОВ «ЕДП»є дилером, діє від імені оператора - ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Велтон.Телеком.Харьков». Згідно умов зазначеного договору ТОВ «ЕДП»має підписувати договори с абонентами юридичними чи фізичними особами та наділений повноваженнями залучати для виконання договору третіх осіб субдилерів. Дилерський договір №ХА02-04 від 01.10.2004р. укладений зі строком дії до 31.12.2005р. та відповідно до умов п.9.2 продовжував дію на 2006-2009 роки.

ТОВ «ЕДП»укладено субдилерський договір №34 від 25.07.2006р. з субдилером- ФОП ОСОБА_1

Відповідно до додаткового угоди від 01.09.2007р. №Ц-2 до субдилерського договору №34 від 25.07.2006р. відбулася заміна сторони зазначеного субдилерського договору, а саме: з 01.09.2007р. ФОП ОСОБА_1 було замінено на ТОВ «Проектнобудівельна компанія «Вертикаль», як субдилера за субдилерським договором №34 від 25.07.2006р.

На виконання даної субдилерської угоди ТОВ «ПБК «Вертикаль»були проведені комплексні заходи по підключенню абонентів до мережі ТОВ «Телекомунікаційна компанія«Велтон.Телеком.Харків», про що були складені акти приймання виконаних робіт з серпня 2005р. по листопад 2008р.

Розрахунки за надані послуги з підключення абонентів були здійснені у безготівковій формі, а також виписані податкові накладні на суми ПДВ, нараховані у складі вартості отриманих позивачем послуг.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повиннім ати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання послуги до складу валових витрат є наявність звязку послуги з господарською діяльністю підприємства. Придбання такої послуги повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснення ТОВ «ЕДП»діяльності з підключення нових абонентів, в тому числі на умовах залучення субдилера - ТОВ «ПБК «Вертикаль»відповідає умовам дилерського договору №ХА02-04 від 01.10.2004р. та субдилерського договору №34 від 25.07.2006р. і є складовою господарської діяльності підприємства. При чому, довідка Оператора про кількість підключень, здійсненних позивачем в період дії Додаткової угоди до Субдилерського договору №34, підтверджують реальне настання правових наслідків, передбачених Субдилерським договором, а саме наявність підключень, здійсненних від імені позивача, до сеті Оператора, в кількості 3149, що повністю спростовує висновки про відсутність настання правових наслідків, обумовлених субдилерським договором.

Разом з тим, документальне оформлення договірних відносин між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль», а саме з місту укладених договорів, акти приймання-передачі робіт дозволяють зробити висновок про сутність послуг, що надавалися за договорами та порядок визначення їх вартості.

З урахуванням викладеного, у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на час правовідносин зі змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, судова колегія суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ЕДП».

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак