Ухвала суду № 22517076, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2012 р. м. КиївК-31781/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Острович С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Суми

на постанову господарського суду Сумської області від 04 серпня 2009р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2010р.

у справі №АС 4/20-09/5021

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених та ведучих труб»акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе»(надалі АТ «Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе»)

до Державної податкової інспекції в м.Суми (надалі ДПІ в м.Суми), Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (надалі ГУДК України в Сумській області)

за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач»(надалі - «Компанія «Укргазпостач»)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування ПДВ, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми № 0000552306/0/97352 від 23.12.2008р.та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 147924,55грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 04 серпня 2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2010р., позов задоволено. Визнано нечиннимподаткове повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми № 0000552306/0/97352 від 23.12.2008р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивачасуму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 147924,55грн. та судові витрати в сумі 1482,64грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, ДПІ в м.Сумизвернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.12.2008р. контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку АТ «Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за березень 2007р., квітень 2008р., про що складено акт №10188/23-6/30991664 від 15.12.2008р.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 147924,55грн., в т.ч. за березень 2007р. 13730,00грн. та за квітень 2008р. - 134194,00грн.

Так, в ході перевірки встановлено, що податкові накладні за №100 від 28.02.2007р. на суму ПДВ 13730,55грн. та №212 від 30.04.2008р. на суму 134194,00грн. отримані від ТОВ «Компанія Укргазпостач»не можуть бути підтверджені в складі податкового кредиту позивача за березень 2007р. та квітень 2008р. відповідно, оскільки не встановлено надмірної сплати ПДВ до бюджету за вказаними господарськими операціями.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ в м.Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000552306/0/97352 від 23.12.2008р. про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 147924,55грн.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 даного Закону (редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Із аналізу положень статті 7 вказаного Закону вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

В ході судового розгляду справи суми податку на додану вартість, включені АТ «Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе» до складу податкового кредиту за податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень 2007р. та квітень 2008р. підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, виданими позивачеві продавцем товару ТОВ «Компанія «Укргазпостач».

Крім того, податковим органом, на якого ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано суду жодних належних доказів в підтвердження фіктивності діяльності ТОВ «Компанія «Укргазпостач», протиправності правочинів, за якими товар поставлявся позивачеві, та не спростовано реальність виконання цих правочинів.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Суми залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 04 серпня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак