Ухвала суду № 22516893, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" березня 2012 р.                               м. Київ                                        К-22430/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна інвестиційна компанія»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010р.

у справі №10/101-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна інвестиційна компанія»(надалі –ТОВ «Регіональна інвестиційна компанія»)

до Державної податкової інспекції в м.Полтаві (надалі –ДПІ в м.Полтаві)

про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Полтаві №0000122201/0 від 04.06.2007p., №0000122201/1 від 15.08.2007р., №0000122201/2 від 26.10.2007р. та №0000122201/3 від 11.01.2008p., за якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 73088,30грн., в т.ч. основний платіж 60448,88грн. штрафна (фінансова) санкція 12639,42грн.; №0000232201/2 від 26.10.2007р. та № 0000232201/3 від 11.01.2008р. за якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 5000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно, в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прийнято рішення щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат підприємства витрати, пов’язані з виконанням СП «Біомашприлад-Україна»та ПП «Автора 2005»на замовлення позивача юридичних послуг.

Постановою господарського суду Полтавської області від 25 серпня 2009р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві: №0000122201/0 від 04.06.2007p., №0000122201/1 від 15.08.2007p., №0000122201/2 від 26.10.2007р. та №0000122201/3 від 11.01.2008p., в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 73010,30грн., в т.ч. 60396,88грн. основного платежу та 12613,42грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000232201/2 від 26.10.2007р. та №0000232201/3 від 11.01.2008p., за якими визначено зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 5000,00грн. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковою постановою господарського суду Полтавській області від 01 жовтня 2009р. стягнуто з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь ТОВ «Регіональна інвестиційна компанія»4650,00грн. судових витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи.

Мотивуючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішень, а проведеною у справі судово-економічною експертизою підтверджено правомірність відображення позивачем у складі валових витрат відповідних періодів оплату юридичних послуг.

Оскаржуваною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010р., постанову господарського суду Полтавської області від 25 серпня 2009р. та додаткову постанову господарського суду Полтавській області від 01 жовтня 2009р. скасовано із прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Регіональна інвестиційна компанія»відмовлено в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що отримані ним юридичні послуги в рамках договорів №206/03-01ю від 03.01.2006р. та №23/11 від 01.11.2006р. мають пряме відношення до господарської діяльності підприємства. Отже, на підставі приписів п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат не включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, що не пов’язанні з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Регіональна інвестиційна компанія»за період з 01.07.2005р. по 31.12.2007р., про що складено акт №904/22-1/32908363 від 23.05.2007p.

В ході перевірки встановлено завищення позивачем загальної суми валових витрат на 241711,80грн., в тому числі за 9 місяців 2006 року на суму 221922,38грн. та за 2006 рік - 241711,80грн., чим порушено п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122201/0 від 04.06.2007p., за яким позивачеві визначено зобов’язання податку на прибуток в загальній сумі 73088,30грн., в т.ч. основний платіж 60448,88 штрафна (фінансова) санкція 12639,42грн.

В результаті апеляційного узгодження первинна та повторна скарги платника залишені без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення №0000122201/1 від 15.08.2007р., №0000122201/2 від 26.10.2007р.. в яких сума зобов’язання залишена без змін, а також прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232201/2 від 26.10.2007р., яким збільшено суму штрафної санкції на 5000,00грн.

Рішенням ДПА України №12918/6/25-0515 від 25.12.2007р. скарга позивача залишена без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення №0000122201/3 від 11.01.2008р. та №0000232201/3 від 11.01.2008p.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.01.2006р. між ТОВ «Регіональна інвестиційна компанія» (Замовник) та СП «Біомашприлад-Україна»(Виконавець) укладено договір №2006/03-01ю, відповідно до умов якого замовник доручав, а виконавець зобов'язувався надати юридичні послуги, перелік яких визначено сторонами у п. 2.1 даного договору.

Виконання зобов'язань за даним договором з боку виконавця, а саме: надання юридичних послуг на загальну суму 290000,40 грн., в т.ч. ПДВ - 48 333,40 грн. Оформлено актами здачі-приймання виконаних робіт, оплата отриманих юридичних послуг здійснена у безготівковій формі.

В подальшому, 01.11.2006р. між ТОВ «Регіональна інвестиційна компанія»(замовник) та ПП «Автора 2005»(виконавець) укладено договір №23/11, відповідно до умов якого замовник доручав, а виконавець зобов'язувався надати замовникові юридичні послуги, перелік яких визначено сторонами у п. 2.1 даного договору.

Виконання зобов'язань за даним договором з боку виконавця, а саме: надання юридичних послуг на загальну суму 20000,04 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,34грн. оформлено актом здачі-приймання виконаних робіт, оплату проведено у безготівковій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано будь-яких доказів того, що отримані ним юридичні послуги сприяли збільшенню доходів від укладених угод та збільшенню інших доходів чи зменшенню дебіторської заборгованості.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 18.12.1994р. №334/94-ВР, що був чинним на час виникнення правовідносин, валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Отже, для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договору, який передбачає придбання послуг вже є ознакою господарської діяльності. Проте, зміст договору про надання послуг та їх особливість в цілому полягає в тому, що такі послуги мають споживатися в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст.901 Цивільного кодексу України), тобто результат отриманих послуг хоча і не має матеріального виразу та проявляється шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що податковим органом було обґрунтовано вказано на неправомірність віднесення позивачем витрат з отримання юридичних послуг до складу валових витрат підприємства, оскільки отримання позивачем вищевказаних юридичних послуг не впливало на результат господарської діяльності позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна інвестиційна компанія»–залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:                                                   ____ Н.Є. Маринчак

Судді:                                                             ____ М.І. Костенко

                    ____ ОСОБА_1

Суддя Н.Є. Маринчак