Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" березня 2012 р. м. КиївК-18068/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009р.
у справі №2а-21345/09/1270
за позовом Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (надалі Ленінська МДПІ у м.Луганську)
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області (надалі ГУДК України у Луганській області)
про визнання протиправними, незаконними та скасування акту і податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У березні 2009р. позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про:
- визнання протиправними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки Луганського обласного клінічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003р. по 31.12.2008р.;
- визнання протиправним та скасування акт Ленінської МДПІ у м.Луганську від 24.02.2009р. №156/23/01983826 про результати невиїзної документальної перевірки Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003р. по 31.12.2008р.;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 18.03.2009р. №0000432310/0 на суму 202652,00грн. у т.ч. за основним платежем 135101,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 67551,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003р. по 31.12.2008р. щодо неправомірного застосування пільги по платі за землю у 2003 2008 роках, оскільки медичний заклад використовував нежитлові приміщення лікарні не тільки за цільовим призначенням, а і з метою отримання іншого доходу є протиправними. При цьому, позивач посилається на приписи п.4 ст.12 Закону України «Про плату на землю», яким обумовлено, що вітчизняні заклади охорони здоровя повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів і звільнені від сплати земельного податку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009р., позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 18.03.2009р. №0000432310/0. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 03,40 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що дії податкового органу щодо проведення перевірки позивача здійснено у повній відповідності до чинного законодавства України з питань оподаткування, оскільки завданнями органів державної податкової служби, зокрема є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Разом з тим, суди дійшли висновку, що відповідачем не надано суду доказів, які б обґрунтовували його дії з визначення позивачеві податкового зобовязання з земельного податку за податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2009р. №0000432310/0.
Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003р. по 31.12.2008р., про що складений акт №156/23/01983826 від 24.02.2009р.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення п.4. ст.12 Закону України «Про плату на землю»за період з 01.01.2003ро. по 31.12.2008р. позивачем неправомірно застосовано пільги по платі за землю у 2003 2008 роках, що призвело до заниження та не сплати до бюджету податку на землю на загальну суму 232189,14грн., у т. ч. по періодах: за 2003 рік - 33484,30грн., за 2004 рік - 32387,88грн., за 2005 рік - 32315,36грн., за 2006 рік - 33484,30грн., за 2007 рік - 33598,44грн., за 2008 рік - 68020,16грн.
За наслідками проведеної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000432310/0 від 18.03.2009р., яким визначено податкове зобовязання на суму 202652,00грн. у т. ч. за основним платежем 135101,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 67551,00грн.
Так, під час здійснення перевірки було встановлено отримання позивачем доходів від надання в оренду нежитлових приміщень лікарні, благодійні внески від юридичних та фізичних осіб, доходи від здійснення клінічних досліджень.
Статтею 12 Закону України «Про плату за землю»в редакції чинній на час правовідносин, передбачено, що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади охорони здоров'я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно п.1.1. статуту Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру позивач є комунальним закладом охорони здоров'я, і є об'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган згідно рішенню облради від 23.12.2005р. №22/36.
Згідно рішення №98 від 13.04.2004р.у на підставі п. 7.11. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та реєстраційної заяви Луганський обласний, клінічний онкологічний диспансер внесений до Реєстру неприбуткових організацій (установ) Ленінської МДПІ у м. Луганську.
Відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа це - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до приписів статті 51 Бюджетного кодексу України, кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Згідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України доходи Державного бюджету України включають у тому числі - доходи від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших визначених законодавством джерел; гранти і дарунки у вартісному обрахунку.
Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002р. №659, за правилами п.2 якого власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи перша - плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами, до яких належать: плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ; плата за оренду майна бюджетних установ. Друга група інші джерела власних надходжень бюджетних установ, до якої належить, у тому числі благодійні внески, гранти та дарунки, кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ.
Таким чином, отримані позивачем власні находження, з моменту їх зарахування на рахунки бюджетної установи, відкритих в органах казначейства, є бюджетними коштами
З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності застосування позивачем пільги, передбаченої ст.12 Закону України «Про плату за землю»у перевіреному періоді.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ М.І. Костенко
____ Л.В. Ланченко
Суддя Н.Є. Маринчак
Судове рішення № 22516888, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-18068/10-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: