Ухвала суду № 22516863, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" березня 2012 р. м. КиївК/9991/72072/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В.,

при секретарі Кравченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року

по справі №2а/1570/2614/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз» (надалі ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»)

до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську (надалі ДПІ у м.Іллічівську)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У квітні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м.Іллічівську про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2011р.: за формою «Р»№0000122330 щодо збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість, за формою «В1»№0000132330 щодо завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010р. та листопад 2010р., за формою «В4»№0000152330 щодо завищення від`ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2010р. та листопад 2010р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2011р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2011р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську від 24.03.2011р.:№0000122330 щодо збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість;№0000132330 щодо завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010р. та листопад 2010р.; №0000152330 щодо завищення від`ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2010р. та листопад 2010р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Іллічівську звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що у період з 08.02.2011р. по 28.02.2011р. ДПІ у м.Іллічівську була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень та листопад 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період вересня, жовтня 2010р., за результатами якої складено акт №430/23-0303/33832730 від 09.03.2011р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1 п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.4.1, п.7.4 п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.12 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244, в результаті чого ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»завищено суму податкового кредиту, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а також завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі зазначеного акту відповідачем 24.03.2011р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000122330, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість застосовано штрафні (фінансові) санкції;

- №0000132330 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ;

- №0000152330 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено судами попередніх інстанції, ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»у звязку зі здійсненням операцій направлених на виконання укладених з контрагентами договорів були отримані із запізненням податкові накладні, на підставі яких підприємство відобразило в складі податкового кредиту суми ПДВ у тому звітному періоді, в яких були отримані зазначені податкові накладні, тобто в жовтні та листопаді 2010р.

Крім цього встановлено, що отримані позивачем податкові накладні оформлені відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суди також доречно звернули увагу на те, що відповідно до офіційних розяснень, наданих ДПА України, у межах наданих Законом повноважень, у листі №6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003р. «Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином»у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобовязань, встановленого ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Слід також зазначити, що така ж позиція висвітлена у листі ДПА України від 30.12.2005р. №26268/7/16-1117 «Про деякі питання справляння податку на додану вартість»де, зокрема, зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм п.п.7.4.1 вищезазначеного п.7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період.

Щодо посилань податкового органу на порушення позивачем Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, то судами попередніх інстанції цілком обгрунтовано вказано те, що ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»у відповідності до вимог п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних та журнал реєстрації отриманих податкових накладних.

Стосовно твердження відповідача на неподання ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз»скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, то вони є також необґрунтованим, оскільки за змістом п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»звернення з такими скаргами є правом платника, а не обовязком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну, а в нашому випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідності звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правильними висновками судів попередніх інстанції, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а саме у жовтні та листопаді 2010р., та відповідно не було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень та листопад 2010р. та залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Л.В. Ланченко

Суддя Н.Є. Маринчак