Ухвала суду № 22514639, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" березня 2012 р. м. КиївК/9991/71487/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В.,

при секретарі Кравченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області та Державної податкової адміністрації в Луганській області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року

по справі №2а-4122/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1»(надалі ТОВ «Шахта «Рассвет-1»)

до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Державної податкової адміністрації в Луганській області (надалі Алчевська ОДПІ в Луганській області, ДПА в Луганській області)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги, -

встановив:

У травні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2011р. №0000152310/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2011р. №8109/25-08.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р., в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ в Луганській області від 21.02.2011р. №0000152310/0. Провадження у справі в частині визнання нечинним рішення ДПА в Луганській області про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2011р. №8109/25-08 закрито.

Не погоджуючись з останнім судовим рішення, Алчевська ОДПІ в Луганській області та ДПА в Луганській області звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ «Шахта «Рассвет-1» та Алчевської ОДПІ в Луганській області, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зі змісту касаційних скарг Алчевської ОДПІ в Луганській області та ДПА в Луганській області вбачається, що вони не оскаржують рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання нечинним рішення ДПА в Луганській області про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2011р. №8109/25-08.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Алчевською ОДПІ в Луганській області було здійснено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Шахта «Рассвет-1»з питань дотримання податкового законодавства з ПП «КОТ «Сільверторг»за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р., про що складено акт №110/231/35038195 від 31.01.2010р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток, у т.ч. за 1 квартал 2010р.; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено відємне значення податку на додану вартість та занижено суми податку на додану вартість, в т.ч. за січень 2010р.

На підставі зазначеного акту Алчевською ОДПІ в Луганській області 21.02.2011р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000152310/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, колегія апеляційного суду цілком правильно та обгрунтовано виходила з наступного.

06.01.2010р. між ПП «КОТ «Сільверторг»та ТОВ «Шахта «Рассвет-1»було укладено договір постачання вугільної продукції №06/01/-2010, згідно якого постачальник зобовязався передати у власність, а покупець оплатити та прийняти вугільну продукцію, марка, кількість, ціна якої визначається у специфікаціях, що оформлені у виді додатків до цього договору та є його невідємною частиною.

На виконання умов вказаного договору ПП «КОТ «Сільверторг»позивачу було видано податкові накладні, видаткові накладні, між сторонами укладено угоду від 29.01.2010р. про зарахування зустрічних вимог. Договір та інші документи від імені ПП «КОТ «Сільверторг»підписані директором ОСОБА_1

Отримання вугілля відображено позивачем у регістрах бухгалтерського обліку шляхом здійснення відповідних записів: ДТ 20,28 КТ631, ДТ 64 КТ631.

В подальшому між позивачем та ТОВ «Шахта «Садова»укладений договір №04/01-2010, згідно перший зобовязався передати у власність, а другий прийняти і оплатити вугілля, марка, кількість, ціна якого визначається у специфікаціях, що оформлені у виді додатків до цього договору та є невідємною частиною.

Виконання договору та постачання вугілля згідно його умов підтверджується специфікацією №1, довіреністю на отримання придбаного вугілля, рахунками фактури, видатковими накладними, протоколами іспитів поставлено вугілля.

За наслідком виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань за укладеними договорами поставки позивачем було сформовано суму валових доходів відповідних звітних податкових періодів.

Отже, як вірно зазначає суд апеляційної інстанції, наявними в матеріалах справи документами підтверджено подальше використання позивачем у власній господарській діяльності придбаного ПП «КОТ «Сільверторг».

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість»цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону).

У відповідності п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується податковим органом, що станом на час розгляду справи ПП «КОТ «Сільверторг»перебуває на податковому обліку як платник податку в Ленінській ДПІ м.Луганська та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На час укладання договору від 06.01.2010р., його безпосереднього виконання та складання податкових і видаткових накладних ПП «КОТ «Сільверторг»було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Крім цього, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання податкового органу на нікчемність спірного договору з підстав ст.228 ЦК України суперечить положення вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпний і відповідач не наділений законодавством в односторонньому порядку вирішувати чи є правочин нікчемним, чи ні. Якщо ж контролюючий орган вважає спірний договір таким, що вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільству, останній може бути визнаний судом недійсний відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Підставою для висновків про нікчемність договору від 06.01.2010р. №06/01-2010 в акті перевірки податковим органом зазначено наявність вироку Ленінською районного суду м.Луганська від 13.09.2010р. у справі №1-515/10, що набрав чинності 29.09.2010р., яким ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч.1, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, зі змісту зазначеного вироку суду вбачається, що судом розглядались лише відносини ПП «КОТ «Сільверторг»з іншими підприємствами за період з 1 червня по 30 листопада 2009р. При цьому в переліку цих підприємств зазначено також і ТОВ «Шахта «Рассвет -1», але за висновками суду порушення ПП «КОТ «Сільверторг»полягали лише у безпідставному формуванні податкового кредиту в розмірі 370000грн. за результатами відносин з ТОВ «Ремонт-Технолоджиз-Групп». Таким чином, вказаним вироком не встановлено якихось порушень у господарських відносинах між ПП «КОТ «Сільверторг»та ТОВ «Шахта «Рассвет -1»в період з 1 червні по 30 листопада 2009р., а відносини між цими підприємствами в згаданий період взагалі не були предметом дослідження в кримінальній справі та не встановлювались зазначеним вироком суду.

До того ж слід відзначити, що якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, з загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Враховуючи зазначені норми права та правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відображення в податковому обліку позивача наслідків господарських операції з ПП «КОТ «Сільверторг»в період з 1 по 31 січня 2010р. відповідає вимогам чинного законодавства України, тобто відносини які склались між цими підприємствами мали реальний характер.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.

Цієї ж позиції підтримується Верховний суд України, а саме, у постанові №191/11 від 31.10.2011р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мале виробниче-комерційне підприємство «ТЕД»до Державної податкової інспекції у м.Чернігові та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилаються відповідачі у касаційних скаргах, та вважає, що судом повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області та Державної податкової адміністрації в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Л.В. Ланченко

Суддя Н.Є. Маринчак