Ухвала суду № 22509599, 15.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2011 р. м. КиївК-46079/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Техна» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 у справі № 2-а-3180/08 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Техна»

до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції в Житомирській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2008 позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ в Житомирській області від 09.10.2007 № 0004342320/0, від 26.12.2007 № 0004342320/1.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2008, в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що в судовому процесі не знайшов підтвердження факт поставки товарів позивачу ТОВ «Фо-Рест», на підставі податкових накладних якого позивач включив до сум податкового кредиту в податкових деклараціях за лютий, березень 2006 року ПДВ в загальній сумі 64053,00 грн..

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції з мотивів неправильної юридичної оцінки апеляційним судом обставин справи.

Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Новоград-Волинською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Виробниче обєднання «Техна»з питань правильності відображення в податковому обліку з податку на додану вартість сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Фо-Рест»за період з 01.02.2006 по 01.05.2006, за результатами якої складено акт від 27.09.2007 № 792/05-53/23-20/33063942 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2007 № 0004342320/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 96079,50 грн. (в тому числі 64053,00 грн. основний платіж та 32026,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2007 № 0004342320/1 про зобовязання сплатити податкове зобовязання з податку на додану вартість у такій же сумі.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого позивачу зменшено відємне значення чистої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за лютий, березень 2006 року на загальну суму 51573,00 грн. (в т.ч. за лютий 2006 року - на 20700,00 грн., за березень 2006 року на 30873,00 грн.) та збільшено позитивне значення чистої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за березень 2006 року на 12480,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності із зазначеною нормою процесуального права суд апеляційної інстанції при вирішенні спору правомірно виходив із встановленого постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22.02.2007 у справі № 2а-59/2007 факту створення фіктивного підприємства ТОВ «Фо-Рест», оскільки громадянка ОСОБА_2 зареєструвала це товариство за винагороду, не маючи наміру здійснювати будь-яку фінансово-господарську діяльність; рахунки в банківських установах не відкривала; печатки та фінансово-господарські документи товариства використовуються невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності.

ТОВ «Фо-Рест»за юридичною адресою (м. Київ, вул. Червоноткацька, 84, корпус 6) не знаходиться, ухиляється від виконання податкових обовязків.

В судовому процесі позивач не надав доказів, які б підтверджували транспортуванні товару (обладнання), його подальше використання в господарській діяльності.

З врахуванням цього, а також встановлених фактів постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22.02.2007 у справі № 2а-59/2007 суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про не доведення в судовому процесі факту поставки товарів за податковими накладними, виписаними від імені ТОВ «Фо-Рест»особами, які не мали законних повноважень здійснювати поставку від імені цього підприємства.

Податковий кредит звітного періоду, як встановлено підпунктом 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

За встановленого факту відсутності операцій з придбання позивачем товару суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що один лише факт наявності податкових накладних, які виписані особами, що не мали відповідних повноважень, не є підставою для включення сум ПДВ, вказаних в таких податкових накладних, до податкового кредиту.

Згідно з частиною 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні. Та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Техна»залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко