Ухвала суду № 22509595, 22.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2011 р. м. КиївК-21736/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009

у справі № 2-а-23637/08 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства “Виробниче обєднання “Конті”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009, позов ЗАТ «Виробниче обєднання «Конті»»задоволено частково, рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (СДПІ у м. Донецьку) від 19.09.2008 № 0001071313/33652/10/15-16-23/2 визнано недійсним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 494,42 грн.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Донецьку просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 16 ст. 1, частини 4 ст. 186 Митного кодексу України, частини 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185/94-ВР, ст. 159 КАС України.

Заперечуючи проти скарги, позивач просить залишити її без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

СДПІ у м. Донецьку проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства ЗАТ «Виробниче обєднання «Конті»», за результатами якої складено акт перевірки від 09.09.2008 № 845/15-16-23/2-25112243 та прийнято вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1409,64 грн. за порушення ст. 2 Закону № 185/94-ВР, пункту 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136. За висновком контролюючого органу поставка придбаного позивачем за імпортним контрактом товару на 17 календарних днів перевищила граничний термін поставки, оплаченої авансовим платежем, з посиланням на те, що датою перетину товаром митного кордону України є дата, зазначена у вантажній митній декларації № 006995, згідно якої митне оформлення товару здійснено 10.07.2008 і випущено товар у вільний обіг.

Встановивши, що згідно з CMR датою перетину товаром митного кордону України є 06.07.2008, суд дійшов правильного висновку, що порушення позивачем встановленого статтею 2 Закону № 185/94-ВР терміну складає 11 календарних днів.

Згідно зі статтею 2 Закону № 185/94-ВР в редакції до внесення змін Законом України від 20.01.2010 N 1814-VI, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного Банку України.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 № 959-XII встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 ст. 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Суд обґрунтовано виходив з того, що оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40 на імпортовані товари, як завершення їх митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину цими товарами митного кордону України, тоді як саме з останнім ст. 2 Закону № 185/94-ВР повязує закінчення строку поставки товарів (робіт, послуг) в імпортних операціях, здійснюваних на умовах авансових платежів.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписА.М.Лосєв

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко