Постанова № 22505702, 25.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2010 р. м. КиївК-8543/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретаріПатюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008 у справі № 2а-1272/07 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

третя особа: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (СДПІ у м. Донецьку) від 12.01.2007 № 0000031312/0/666/10/15-16-23/3 про визначення Державному відкритому акціонерному товариству «Шахтоуправління Донбас» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 192490,50 грн., в тому числі 128327,00 грн. основний платіж та 64163,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судові рішення вмотивовані висновком судів першої та апеляційної інстанцій про правомірне включення позивачем в податковому обліку за 2005 рік (ІУ квартал) до валових витрат балансову вартість частково ліквідованого окремого обєкту основних фондів І групи (340 м повітря -подавального стволу на шахті «Глибока») в сумі 2719478,00 грн., оскільки це відповідає підпунктам 8.4.8 та 8.4.10 пункту 8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334), а також про правомірне нарахування в податковому обліку за 9 місяців 2005 року, за 2005 рік та за І півріччя 2006 року амортизації в загальній сумі 26444,00 грн. на балансову вартість обєктів основних засобів, які використовуються в господарській діяльності позивача, як це передбачено підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 зазначеної статті.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Донецьку просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій підпунктів 8.1.2, 8.1.4 пункту 8.1, підпунктів 8.4.8, 8.4.10 пункту 8.4 ст. 8 Закону № 334, ст. 159 КАС України.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми податкових зобовязань згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 27.12.2006 № 342/15-16-23/3-00174668 про завищення валових витрат за 2005 рік (ІУ квартал) на 1612,00 грн. за рахунок витрат по авансових звітах про відрядження працівника підприємства, не підтверджені розрахунковими чи платіжними документами, та на 2719478,00 грн. за рахунок балансової вартості частково ліквідованого окремого обєкту основних фондів І групи (340 м повітряподавального стволу на шахті «Глибока»); завищення амортизації за 9 місяців 2005 року, за 2005 рік та за І півріччя 2006 року на загальну суму 26444,00 грн., нарахованих на обєкти соціального призначення (їдальня, пансіонат, зупинка, магнітофони, телевізори, авто магнітоли, картини, музичні центри), які не використовуються в господарській діяльності позивача.

Судом встановлено, що у звязку з відробком запасів вугілля, пожежею і необхідністю затоплення гірських виробок ліквідації підлягало 340 м повітряподавального стволу на шахті «Глибока», використовуваного в цих гірських виробках, про що був складений акт списання відповідної частини повітряподавального стволу, затверджений головою правління ДВАТ «Шахтоуправління Донбас»30.09.2005. Ліквідація була проведена за погодженням з Міністерством палива та енергетики України (лист про погодження від 03.10.2005 №03/10-757) (а.с.110).

Згідно з підпунктом «а»підпункту 8.4.8 пункту 8.4 ст. 8 Закону № 334 у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звязному періоді, в якому виникають такі обставини: збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого обєкта основних фондів групи І, при цьому вартість такого обєкта прирівнюється до нуля.

Підпунктом 8.4.10 цієї статті встановлено, що у разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу валових витрат.

Ліквідація частини обєкту основних фондів, яка не призводить до повного виведення з експлуатації основного фонду не входить в суперечність з наведеними правовими нормами, а тому суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірність дій позивача щодо включення до валових витрат 2719478,00 грн., що відповідає балансовій вартості ліквідованої частини повітряподавального стволу, та про безпідставне донарахування позивачу податкового зобовязання у сумі 124569,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 62284,50 грн.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій допустили помилку в застосуванні підпункту 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8 Закону № 334, зробивши висновок про правомірне нарахування амортизації в податковому обліку на балансову вартість основних фондів соціального призначення. Перелік витрат, які підлягають амортизації, встановлений цим підпунктом, є вичерпним. Абзацом другим цього підпункту, зокрема визначено, що такими витратами є витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання. При цьому мається на увазі безпосереднє, а не опосередкове відношення основних фондів та нематеріальних активів до процесу виробництва. Суд, крім того, не взяв до уваги, що підстави нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку відмінні між собою, а відтак посилання позивача на нарахування амортизації в бухгалтерському обліку на ці обєкти, як на підставу своїх доводів щодо правомірності ведення в цій частині податкового обліку, судом помилково були визнані обґрунтованими.

З огляду на це позов підлягає частковому задоволенню з відмовою в позові про скасування спірного податкового повідомлення-рішення на суму податкових зобовязань на суму 5637,00 грн., в тому числі 3758,00 грн. основний платіж та 1879,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 150). При цьому суд касаційної інстанції виходить з того, що позивачем фактично не оспорюється правильність висновку СДПІ про завищення в податковому обліку за 2005 рік валових витрат на 1612,00 грн. за рахунок витрат по авансових звітах про відрядження працівника підприємства, що не підтверджені розрахунковими чи платіжними документами, та донарахування у звязку з цим податкового зобовязання на 403,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 201,50 грн. Крім того, суд касаційної інстанції відповідно до пункту 1 ст. 17, пункту 1 частини 2 ст. 162 КАС України вирішує даний спір із застосуванням належного способу захисту порушеного права у спорі стосовно правомірності індивідуально-правового акту, а саме: скасування цього акту.

Згідно зі статтею 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку задовольнити частково, змінити постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 12.01.2007 № 0000031312/0/666/10/15-16-23/3 про визначення Державному відкритому акціонерному товариству «Шахтоуправління Донбас»податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 186853,50 грн., в тому числі 124569,00 грн. основний платіж та 62284,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В позові про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 12.01.2007 № 0000031312/0/666/10/15-16-23/3 про визначення Державному відкритому акціонерному товариству «Шахтоуправління Донбас»податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 5637,00 грн., в тому числі 3758,00 грн. основний платіж та 1879,00 грн. штрафні (фінансові) санкції відмовити.

Стягнути на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас»з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривна 70 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна