Рішення № 22505425, 13.07.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» липня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Ткачук О.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Граскової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?сток-2001” на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ?сток-2001”, Виробничо-комерційної фірми „Квадрат” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору комісії, про стягнення безпідставно отриманих коштів з урахуванням індексу інфляції, процентів, пені, матеріальної шкоди та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?сток-2001” до ОСОБА_1 про тлумачення змісту договору,

встановила:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який під час розгляду справи змінив та остаточно звернувся з позовом до ТОВ ?сток-2001”, ВКФ „Квадрат” у вигляді ТОВ про розірвання договору комісії, про стягнення безпідставно отриманих коштів з урахуванням індексу інфляції, процентів, пені, матеріальної шкоди, посилаючись на те, що між ним та ТОВ «Істок-2001» укладено договір комісії № 428/17-55 від 20 лютого 2008 року. На виконання умов договору ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Істок-2001» 314836 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером серія 12ААГ № 044650 від 21 лютого 2008 року. ТОВ «Істок-2001» свої зобовязання за договором комісії від 20 лютого 2008 року не виконало, безпідставно перерахувало отримані від позивача кошти ТОВ «Квадрат». На підставі норм цивільного права та умов договору позивач шляхом односторонньої відмови від договору у повному обсязі розірвав договір комісії від 20 лютого 2008 року, про що листом від 19 січня 2009 року сповістив ТОВ «Істок-2001». Посилаючись на наведене ОСОБА_1 просив суд розірвати договір комісії № 428/17-55 від 20 лютого 2008 року та стягнути солідарно з ТОВ «Істок-2001» та ТОВ «Квадрат» на його користь отримані кошти з урахуванням індексу інфляції й процентів, пеню та судові витрати.

ТОВ «Істок-2001» звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про тлумачення змісту договору.

В судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали, проти зустрічного позову не заперечували.

Представники ТОВ «Істок-2001» позов не визнали, зустрічний позов підтримали.

Представник ТОВ «Квадрат» позов не визнав.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2011 року позов ОСОБА_1 до ТОВ ?сток-2001”, ВКФ „Квадрат” у вигляді ТОВ про розірвання договору комісії, про стягнення безпідставно отриманих коштів з урахуванням індексу інфляції, процентів, пені, матеріальної шкоди задоволений частково. Судом визнано договір комісії № 428/17-55 від 20 лютого 2008 року розірваним. Стягнуто з ТОВ «Істок-2001» на користь ОСОБА_1 381188,76 грн., а також витрати на ІТЗ. Стягнуто з ТОВ «Істок-2001» на користь держави судові витрати. В задоволені решти позову відмовлено.

В задоволені зустрічного позову ТОВ «Істок-2001» відмовлено.

На дане рішення ТОВ ?сток-2001” подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні виходячи з наступного.

Згідно зі ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до ст.. 307 ч. 1 п. 3 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Статтею 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України, передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, в частині стягнення 314836 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Істок-2001» укладено договір комісії №428/17-55 від 20 лютого 2008 року (а.с. 4-5).

Пунктами 1, 2, 5.3.1. передбачено, що ТОВ «Істок-2001» зобовязується укласти договір із підрядником по будівництву обєкта, а саме: двокімнатної квартири №29 загальною площею 69,53 м.кв. на 6 поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з плановим строком завершення будівництва 30 березня 2009 року, що включає загальні будівельні роботи, а також проектні, спеціальні роботи по електро -, водо - та теплопостачанню.

На виконання умов договору ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Істок-2001» 314836 гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером серія 12ААГ №044650 від 21.02.2008 року (а.с. 32).

ТОВ «Істок-2001» свої зобовязання за договором комісії №428/17-55 від 20 лютого 2008 року не виконало, безпідставно перерахувало отримані від позивача кошти ТОВ «Квадрат».

Згідно пункту 5.2.3. договору комісії №428/17-55 від 20 лютого 2008 року комітент має право відмовитись від договору. При цьому комітент зобовязаний повідомити про прийняте рішення за 60 календарних днів. У випадку відмови комітента від договору, комісіонер має право на відшкодування витрат, здійснених ним у звязку з виконанням договору та сплату комісійних.

Листом від 19.01.2009 року позивач повідомив ТОВ «Істок-2001» про розірвання договору комісії №428/17-55 від 20 лютого 2008 року. ТОВ «Істок-2001» листом від 02.02.2009 року вих.№28 відмовило позивачу у розірванні договору комісії №428/17-55 від 20 лютого 2008 року посилаючись на Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»№800-IV від 25.12.2008 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову, зробивши вірний висновок, з яким погоджується колегія cуддів, про те, що викладені в договорі поняття є зрозумілими сторонам, а тому не має підстав в його тлумаченні.

Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду, та не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону й підстав для скасування рішення суду в цій частині немає.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Істок - 2001» про те, що ними виконани всі умови договору комісії, висновків суду не спростовують, з тих підстав, що після укладання договору комісії ТОВ «Істок-2001» ніяких дій на виконання умов договору не здійснив, а договір доручення з ТОВ ВКФ «Квадрат» на час укладання договору комісії вже був укладеним, однак позивача про це при укладанні договору комісії не повідомили.

З наведених підстав, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують.

Проте, колегія суддів, не може погодитись із рішенням суду в частині стягнення сплаченої суми коштів з ТОВ «Істок-2001» на користь ОСОБА_1 з урахуванням індексу інфляції й процентів з тих підстав, що у відповідності до ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три процента річних від простроченої суми, якщо іншій розмір не встановлений в договорі.

Відповідно до п. 6.2. договору комісії № 428/17-55, встановлена відповідальність у випадку невиконання, неповного або несвоєчасного виконання обовязків за договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% за кожен день прострочки від суми невиконання зобовязання.

Частина третя статті 549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Колегія суддів приходить до висновку про зміну в цієї частині рішення та стягнення на користь ОСОБА_1 за період з 30 березня 2009 року по момент винесення рішення апеляційним судом 13 липня 2011 року, суму пені, яка складає 26225 грн. 84 коп. ( 314836 гривен грн. х 0,01% х 833д. = 26 225,84 грн.).

Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, в частині стягнення сплаченої суми коштів з ТОВ «Істок-2001» на користь ОСОБА_1 з урахуванням індексу інфляції й процентів підлягає зміні зі стягненням у відповідності до п. 6.3 договору пені у розмірі 26225, 84 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?сток-2001” задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2011 року змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-2001», яке розташоване за адресою: м. Одеса, Адміральський проспект, б.7, ідентифікаційний номер 31765047 на користь ОСОБА_1 314836 гривен за договором та 26225, 84 гривні пені, а всього 341061 (триста сорок одну тисячу шестьдесят одну) гривню 84 копійки.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.О. Ткачук

________ Н.В. Ісаєва