Ухвала суду № 22503105, 29.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2012 р.Справа № 2-а-4031/11/1470 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Пеха Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Коблево» до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2011р. відкрите акціонерне товариство «Коблево» (надалі ВАТ «Коблево») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області (надалі ДПІ у Березанському районі Миколаївської області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.01.2011р. №0000013200.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20.12.2010року по 29.12.2010року регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Миколаївський області була проведена перевірка позивача з питань дотримання законодавства України яке регулює виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 30.12.10р. №255/32-35/00413966. /а.с.35-59/

На підставі зазначеного акту ДПІ у Березанському районі 18.01.2011р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000013200 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: виробна продукція, код 3014020300, на 21803,90грн., з яких 17443,12грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями 4360,78грн.

Перевіркою встановлено порушення п.2 Постанови КМУ від 15.02.99р. №186 “Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 15.02.99р. №186 “Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що норми виробничих втрат і виходу: щодо спирту коньячного, плодового та виноградного, коньяку, виноробної продукції та інших міцних напоїв, що виготовляються із спирту коньячного, плодового та виноградного, затверджуються Міністерством фінансів за поданням Комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості. Головною організацією з розроблення цих норм визначено Державне науково-виробниче підприємство "Плодвинконсерв" (м.Київ).

Згідно з актом позивач нарахував та списав за результатами інвентаризації станом на 01.12.10року втрати при розливі продукції в упаковку типа “Тетра-Пак” місткістю один літр. При цьому, як базисну норму втрат брався показник в 0,58% від кількості, що надійшла на операцію, згідно підпункту в) пункту 2.1. збірника /а.с .10-12/ “Втрати сировини при виробництві виноробної продукції”, затвердженого ДААК ДПА України 12.04.04р. Однак дана норма втрат розроблена та поширюється на продукцію, розлиту в скляні пляшки, і не може бути застосована при розливі готової продукції в упаковку типу “Тетра-Пак”.

Згідно пп. в) п.2.1. “Збірника норм втрати сировини та матеріалів, діючих на підприємствах виноробної промисловості”, який розроблено Державним науково-виробничим підприємством "Плодвинконсерв" та затверджений ДААК ДПА України 12.04.04р, встановлено норми втрат у розмірі 0,58% при здійсненні такої операції як “гарячий розлив з попереднім підігріванням у потоці без витримки з подальшим закупорюванням, обробкою, укладанням в ящики і подачею до складу готової продукції”.

На відміну від підпунктів а), б), г), д), є) пункту 2.1., де конкретизується, що вказані норми втрат поширюються на продукцію, розлиту в пляшки, підпункт в) пункту 2.1. збірника не містить конкретизації щодо виду тари, з чого можна зробити висновок, що положення п. в) пункту 2.1. розповсюджується на вино, яке розлите в будь-яку тару, в тому числі і упаковку типу “Тетра-Пак”.

Отже, положення підпункту в) пункту 2.1. зазначеного збірника, в якому встановлюються норми втрат в розмірі 0,58%, правомірно застосовані позивачем при розрахунках нормативних втрат при розливі продукції в упаковку типа "Тетра-Пак".

На підставі акту комісію за участю фахівців корпорації ДП "Миколаївсадвинпром" для визначення фактичних втрат продукції від 13.05.10р., наказом позивача від 14.05.10р. №159 було підтверджена гранично допустима норма втрат при технологічній операції розливу вина в упаковку типу "Тетра-Пак" в розмірі 0,58% . /а.с. 14-20/

Крім того, норми втрат при розливі готової продукції в упаковку типу “Тетра-Пак” у розмірі 0,59% до кількості вина, що надійшло на дану операцію (навіть в більшому розмірі, ніж застосував позивач) зафіксовано в нормах втрат продукції при розливі вин та коньяків на підприємствах виноробної галузі, погоджених 28.12.10р. /а.с .21-22/ відділом розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики України та затверджених 12.01.11р. департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України.

Отже, фактичні втрати продукції, розлитої в упаковку “Тетра-Пак” за період з 01.08.2010 р. по 01.12.2010 р., з розрахунку нормативних втрат при розливі продукції - 0,58% , не є понаднормативними втратами продукції, а втратами, які розраховані відповідно до п.2 Постанови та підпункту в) п. 2.1. Збірника та норм втрат.

Перевіркою встановлено, що втрати при розливі вермуту в пляшки 1літр нараховується по нормі 0,33% від кількості, що надійшла на дану операцію, тоді як згідно підпункту а) пункту 2.1 збірника норма 0,33% застосовується для скляних пляшок місткістю 0,5л; 0,7л; 0,75л; 0,8л. На підставі зазначеного відповідачем зроблено висновок про те, що нормативні втрати при розливі вермуту в скляні пляшки місткістю 1л., які складають 687,5дал., є понаднормативними і відповідно позивачем порушено п.2 Постанови КМУ від 15.02.99р. №186 “Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Згідно п.1.4. збірника при технологічних операціях, на які не встановлені норми втрат - втрати визначаються (фіксуються) спеціальними актами за участю лабораторії підприємства, де обґрунтовується необхідність проведення даної технологічної операції з подальшим затвердженням цих актів вищестоящою організацією.

Відповідно до ч.2 п.138.7. ст.138 Податкового кодексу України норми втрат/витрат встановлюються КМУ. Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення відповідних норм КМУ.

Отже, позивач, відповідно до чинного законодавства України п.1.4. “Збірника норм втрати сировини та матеріалів, діючих на підприємствах виноробної промисловості” та ч.2 п. 138.7. ст.138 Податкового кодексу України, при відсутності норм втрат при розливу продукції в пляшки місткістю 1 літр, мав право самостійно визначити такі норми. /а.с .14-20/

Так, позивачем, відповідно до п.1.4. “Збірника норм втрати сировини та матеріалів, діючих на підприємствах виноробної промисловості”, згідно наказу від 10.01.10р. №54, було створено комісію за участю фахівців корпорації Державного підприємства "Миколаївсадвинпром" для визначення втрат при розливі вин в пляшки місткістю 1л.

Відповідно до акту №1 від 11.01.2010р. та акту №2 від 29.01.10р. комісія визначила, що норма втрат при розливу вина в пляшку місткістю 1л становить 0,33 %.

Наказом №83 від 29.01.10р. позивачем було зафіксовано, що при розливі вин в пляшку місткістю 1л використовується норма втрат в розмірі 0, 33% до кількості розлитого вина.

Вказана норма втрат підтверджується і наданим Міністерством аграрної політики України листом №38-16/748 від 04.01.11р., в якому зазначено, що норма втрат продукції під час розливу тихих вин та вермутів складає 0,33% від початкового об'єму, що надійшов на технологічну операцію. /а.с .13/

Таким чином, втрати по вермуту, розлитого в пляшки місткістю 1л за період з 01.08.2010р. по 01.12.2010р., які з розрахунку нормативних втрат при розливі продукції - 0,33%, складають 687,5дал не є понаднормативними втратами продукції, а втратами, які розраховані відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 15.02.99р. №186 “Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та підпункту 1.4.

В нараховані понаднормативні втрати в акті перевірки включено і виноматеріали, які розлиті в пляшку 0,75л та пляшку 0,70л, при цьому відповідачем не надано суду будь - якого обґрунтування щодо неправильності визначення норми втрат при розливі виноматеріалів в пляшку 0,75л та пляшку 0,70л.

Таким чином, до загальної кількості понаднормативних втрат відповідачем безпідставно включено й втрати, які мали місце при розливі в пляшку 0,75л та пляшку 0,70л і які згідно положень акту перевірки були розраховані без порушення норм п. 2 Постанови КМУ від 15.02.99р. №186 “Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України залишенню без змін.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: