Ухвала суду № 22503014, 29.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 р.Справа № 2-а/1570/3714/11 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Альянс інноваційних технологій»про скасування податкового повідомлення-рішення №00005621610 від 05.05.2011 року,

встановила:

Позивач КП "Теплопостачання міста Одеси" 23.05.2011 року звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №00005621610 від 05 травня 2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем був необґрунтовано зроблений висновок щодо нікчемності договору № ТГО-536/09 від 13.10.09 року, укладеного між КП "Теплопостачання міста Одеси" та ТОВ "Альянс інноваційних технологій" на виконання будівельно-ремонтних робіт. КП "Теплопостачання міста Одеси" сформований податковий кредит за грудень 2010 року на підставі податкових накладних, що були видані ТОВ "Альянс інноваційних технологій" та складався із сум ПДВ, що були сплачені позивачем за виконані на умовах договору роботи, тому висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, викладені в акті перевірки від 14.04.2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №.00005621610 від 05 травня 2011 року, є хибними і не обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам КП "Теплопостачання міста Одеси" з ТОВ "Альянс інноваційних технологій" за період грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 149/16-1/34674102/16 від 14.04.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №00005621610 від 05.05.2011 року яким позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 456501,15 гривень (за основним платежем-304334,1 гривень за штрафними (фінансовими санкціями-152167,05 гривень).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»було відмовлено.

В апеляційній скарзі КП "Теплопостачання міста Одеси", з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.10.2006 року, про що зроблено запис про державну реєстрацію № 1 556 121 0000 022890 ( а.с.).

На підставі наказу СДПІ по роботі ВПП №251 від 13.04.2011 року та листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 11.04.2011 року №21265/723-4 відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам КП "Теплопостачання міста Одеси" з ТОВ "Альянс інноваційних технологій" за період грудень 2010 року Перевірка проводилась 14.04.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт за №149/16-1/34674102/16 від 14.04.2011 року, в якому зафіксовано порушення КП "Теплопостачання міста Одеси" пп. "д" п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення суми податкового кредиту всього у розмірі 304334,1 гривень.

Висновок про дане порушення був зроблений посадовими особами органів державної податкової служби на підставі того, що відповідач, отримавши акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси №511/23-4/36503010 від 07.04.2011 року про неможливість проведення перевірки ТОВ "Альянс інноваційних технологій" з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року, яким встановлено, що угоди з контрагентами останнього за період березень 2011 року мають ознаки нікчемності, дійшов висновку що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, і не мають реального товарного характеру.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00005621610 від 05.05.2011 року, яким позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 456501.15 гривень (за основним платежем-304334.1 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями-152167,05 гривень).

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правила формування податкового кредиту визначені п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоронті капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 року №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 року за №250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п.3.4 Порядку), оскільки, як визначено п.2 ст.3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"! фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Таким чином, аналіз реальної господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

На підтвердження товарності операцій, а як і наслідок законності формування податкового кредиту за грудень 2010 року позивачем надано: копію договору №ТГО-536/09 від 13.10.2009 року, акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2в та довідку вартості підрядних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2010 року. При цьому суд 1-ї інстанції зазначив, що акт та довідка: по-перше не містять дати підписання, а по-друге підписані на підтвердження виконання робіт за договором №536/09 від 13.10.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів проведення оплати за договором від 13.10.2009 року позивачем не надано.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. Таким чином встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, тобто даною нормою встановлюється вимога щодо реальності самого факту придбання товарів (робіт. послуг) та визначення мети такого придбання. На виконання вказаного припису законодавця суд встановив, що позивачем не надані докази виконання підрядником будівельних робіт, їх фактичну передачу замовнику, достовірність проведення контрагентами вказаної господарської операції з відображенням згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" слід визнати недоведеними всупереч ст. 71 КАС України. Причому відповідно до чинного законодавства придбання (прийом) виконаних робіт є необхідною передумовою правомірності визначення податкового кредиту.

На підставі вищевикладеного, суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість через безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, за умови не ненадання доказів проведення оплати за договором від 13.10.2009 року та визначив суму штрафної (фінансової) санкції, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За встановленням факту відсутності реального здійснення господарської операції, на підставі якої визначено суми податкового кредиту та враховуючи відсутність оплати з боку позивача суд вважає, що висновки відповідача про порушення КП «Теплопостачання міста Одеси»законодавства при обчисленні сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альянс інноваційних технологій" є правомірними.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого, рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Альянс інноваційних технологій»про скасування податкового повідомлення-рішення №00005621610 від 05.05.2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук