Ухвала суду № 22502969, 29.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 р.Справа № 2-а-1890/11/1470 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року по адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Очаківське хлібоприймальне підприємство»до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.02.2011 року № 0000012300/0,

встановила:

Позивач ВАТ «Очаківське хлібоприймальне підприємство»14.03.2011 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.02.2011 року № 0000012300/0.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що висновки викладені в Акті від 02.02.2011 року щодо вчинення порушення п.6.2. ст.6 Закону «Про податок на додану вартість»є помилковими, оскільки об'єктом для оподаткування податком на додану вартість є товари (роботи, послуги), а не окреме підприємство, організація, установа. Чинні законодавчі акти не містять жодного застереження щодо суб'єктного складу учасників операції по поставці супутніх експорту товарів послуг. Для оподаткування при визначенні розміру ставки податку не має значення: хто сам виконує такі послуги - безпосередній експортер, що реалізує товар, чи інший суб'єкт господарювання за угодою з покупцем - нерезидентом. Висновки Акту від 02.02.2011 року про те, що місцем надання операцій: поставки послуг по перевалці є митна територія України, тому ця операція згідно з вимогами п. 3.1 ст. 3, пп. «г»п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" підлягає оподаткуванню за ставкою 20%, ВАТ «Очаківське ХП»також вважає помилковими. Зміст пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє зробити висновок про те, що ставка податку "0" відсотків застосовується до супутніх послуг тоді, коли здійснюється експорт товарів, відносно яких відповідні послуги є супутніми.

Представники позивача підтримали зазначені доводи в судовому засіданні.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в письмових запереченнях та наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000012300/0 від 15.02.2011 року.

В апеляційній скарзі Очаківська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що 02.02.2011 року за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання відкритим акціонерним товариством «Очаківське хлібоприймальне підприємство»вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року Очаківською об'єднаною державною податковою інспекцією було складено акт №16/23/04270593, в якому зафіксовано порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. «г»п.6.5 ст.6 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»в частині заниження ВАТ «Очаківське ХПП»податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 56510,00 гривень, в тому числі: січень 2009 року в сумі 29995,00 гривень, лютий 2009 року в сумі 26515,00 гривень.

15.02.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012300/0 про визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 56510,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій- 14128,00 гривень, всього на загальну суму - 70638,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи в січні, лютому 2009 року згідно укладених договорів: №53 від 22.10.2008 року та №65 від 12.01.2009 року, позивачем було надано нерезиденту послуги з розвантаження автотранспорту, приймання, розміщення та збереження вантажу з проведенням всіх необхідних технологічних операцій.

Очаківська ОДПІ зазначала, що позивачем здійснювалось обслуговування товарів, що експортуються, а не безпосередньо експорт таких товарів, тому не нараховання суми податку на додану вартість в розмірі 20% на вартість послуг з навантаження, розвантаження, перевантаження сої, вівса нерезиденту січні-лютому 2009 року є неправомірним. Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно із пунктами 6.1, 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

У силу вимог пункту 1.14 Закону України "Про податок на додану вартість" супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтями 259, 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, які переміщуються через митний кордон України, і обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 274 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, що оцінюються.

Сторонами не заперечувалось в судовому засіданні, що вартість послуг з розвантаження автотранспорту, приймання, розміщення, збереження вантажу з проведенням всіх необхідних технологічних операцій, тобто по перевалці включена до митної вартості експортованого товару.

Відповідно до п.п. "а", "г" пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку. У сфері діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), місцем поставки є місце, де фактично надаються послуги. На думку колегії суддів припис пункту 6.5 статті 6 Закону України має ширший предмет регулювання, ніж припис пункту 6.2, який регулює застосування нульової ставки саме для супутніх послуг. Пункт 6.5 визначає оподаткування за місцем поставки всіх послуг, у той час як пункт 6.2 регулює оподаткування саме супутніх послуг. Тому пункт 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»є спеціальною нормою, яка визначає додаткові випадки застосування нульової ставки податку на додану вартість саме для супутніх послуг.

За таких обставин ставка оподаткування супутніх послуг повинна визначатися не на підставі загальної норми пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", а згідно з пунктом 6.2 цієї ж статті. Відповідно до пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону України правовий режим оподаткування супутніх послуг за нульовою ставкою визначається не місцем їх поставки, а правовою природою таких послуг як супутніх. Більше того, враховуючи зміст пункту "а" частини другої статті 274 Митного кодексу України, вантажні, транспортні та страхові послуги є супутніми саме в тому разі, коли здійснюються до пункту перетину митного кордону України. Відтак, супутні послуги фактично надаються саме на митній території України, тому місцем їх поставки згідно з пунктом 6.5 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" є митна територія України, в силу спеціальної норми пункту 6.2 цієї статті супутні послуги повинні оподатковуватися за нульовою ставкою незалежно від того, що місцем їх поставки є митна територія України.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року по адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Очаківське хлібоприймальне підприємство»до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.02.2011 року № 0000012300/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у відповідності до положень діючого законодавства.

Головуючий:Ю.В. Яковлев

Суддя:Д.В. Запорожан

Суддя:С.І. Жук