Ухвала суду № 22502967, 29.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 р.Справа № 2-а-11314/10/1570 Категорія: 10.2.3Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року по адміністративній справі за позовом Біляївського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_4 про стягнення суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування застрахованою особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 8 230,40 гривень,

встановила:

Позивач Біляївський районний центр зайнятості Одеської області 29.11.2010 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_4 суму коштів виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування застрахованою особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 8230,40 гривень.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що ОСОБА_4, в порушення п.п. «б»п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року (зі змінами та доповненнями), при реєстрації в центрі зайнятості 04.12.2007 року не повідомила спеціаліста з працевлаштування, що вона зареєстрована як Фізична особа-підприємець з 09.04.2001 року, тобто являється зайнятою особою, яка самостійно забезпечує себе роботою, натомість 11.12.2007 року під час надання статусу безробітного своїм підписом в заяві підтвердила, що в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідач з позовними вимогами не погодилась та вважала їх необгрунтованими з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, на тому, що рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2006 року її підприємницьку діяльність було припинею, а також те, що відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових виплат, на центр зайнятості покладено обов'язок перевірки достовірності даних, які є підставою для присвоєння особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення. Відповідач також наголошує на тому, що така ситуація виникла через неналежне виконання співробітниками центру зайнятості своїх функціональних обов'язків, оскільки вони вчасно не провели необхідні перевірки та не повідомили її про те, що ОСОБА_4 не має права на отримання допомоги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року адміністративний позов Біляївського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_4 про стягнення суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування застрахованою особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 8230,40 гривень було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Біляївського районного центру зайнятості Одеської області суму допомоги по безробіттю в розмірі 8230 гривень 40 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що Біляївський районний центр зайнятості Одеської області відповідно до п.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року (зі змінами та доповненнями) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у зв'язку з чим виступає органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 09.04.2001 року за реєстраційним №04057095Ф0011297, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.03.2011 року, а також відповідний лист-довідка Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (вихід.№08-14-1334/1751 від 17.08.2010 року), з якого, зокрема, вбачається, що ОСОБА_4 станом на 17.08.2010 року перебувала на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Водночас, судом 1-ї інстанції встановлено, що відповідно до заяви від 11.12.2007 року про надання статусу безробітного, ОСОБА_4 перебувала на обліку в Біляївському районному центрі зайнятості у період з 11.12.2007 року по 24.12.2008 року та (як вбачається з витягів із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_4 серії ПК №150701207120400003 від 11.12.2007 року та серії ПК №150701207120400003 від 10.01.2009 року за підписом директора Біляївського районного центру зайнятості) отримувала грошову допомогу, у зв'язку з безробіттям, починаючи з 31.12.2007 року по 24.12.2008 року, виплачена сума якої загалом склала 8 230,40 гривень

При цьому, як з'ясовано судом 1-ї інстанції та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 06.09.2010 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року №357 «Про деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62 від 13.02.2009 року, постановою правління Пенсійного фонду України №7-1) провідним спеціалістом - бухгалтером Шамрай М.С. та головним бухгалтером Авакян О.В. Біляївського районного центру зайнятості Одеської області, на підставі порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за наслідками якого Біляївським районним центром зайнятості Одеської області був складений акт №197 від 06.09.2010 року «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якому встановлено, що безробітна ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 09.04.2001 року та одночасно знаходилася на обліку в Біляївському районному центрі зайнятості Одеської області й одержувала допомогу по безробіттю, що свідчить про безпідставне та незаконне отримання допомоги по безробіттю за період з 31.12.2007 року по 24.12.2008 року у загальній сумі 8 230,40 гривень.

У зв'язку з зазначеним, Біляївським районним центром зайнятості прийнято наказ №148 від 06.09.2010 року за підписом Директора Арсєньєвої І.І. про відшкодування коштів особою ОСОБА_4 у сумі 8230,40 гривень, виплачених як допомога по безробіттю. В ньому було наказано головному спеціалісту-юрисконсульту Біляївського РЦЗ ОСОБА_9 надіслати ОСОБА_4 претензію з повідомленням, протягом двох робочих днів, про необхідність відшкодування коштів у сумі 8230,40 гривень протягом 15 календарних днів після отримання повідомлення, з огляду на те, що відомості, на підставі яких було призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини ОСОБА_4, яка станом на 11.08.2010 року перебувала на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що, серед іншого, підтверджується наявним у матеріалах справи відповідним листом-довідкою Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (вихід.№08-14-1334/1751 від 17.08.2010 року)

На підставі вказаного наказу №148 від 06.09.2010 року Біляївським районним центром зайнятості на адресу ОСОБА_4 була надіслана претензія №3258/15/02 від 06.09.2010 року, яка отримана відповідачем 10.09.2010 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія повідомлення про отримання поштового відправлення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.а ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року (зі змінами та доповненнями), в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Згідно ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219 (зі змінами та доповненнями) для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не одержує пенсію на пільгових умовах.

Так, чк вбачається з матеріалів справи, що 11.12.2007 року ОСОБА_4 подала до Біляївського районного центру зайнятості Одеської області письмову заяву в якій просила надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та повідомила, що в даний час вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує, у зв'язку з чим відповідачку - ОСОБА_4 було взято на облік та проведено виплату допомоги по безробіттю за період з 31.12.2007 року по 24.12.2008 року у загальній сумі 8230,40 гривень.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року (зі змінами та доповненнями), застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, в порушення даного припису Закону України відповідачка - ОСОБА_4 при поданні до Біляївського районного центру зайнятості Одеської області заяви від 11.12.2007 року та на протязі всього часу виплати їй допомоги по безробіттю не повідомила, що зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та на момент подання означеної заяви не знята з нього, а навпаки зазначила, що в даний час вона не зареєстрована як підприємець, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує.

Відповідно до ч. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.14 п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219 (зі змінами та доповненнями) громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної.

Також, відповідно до п.6.14. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року (зі змінами та доповненнями) якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не падав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема, за період з 31.12.2007 року по 24.12.2008 року відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю у загальній-сумі 8230,40 гривень.

Обґрунтовано судом 1-ї інстанції були не прийняті до уваги посилання відповідача на те, що після винесення господарським судом Одеської області рішення від 16.06.2006 року про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відповідачка була впевнена, що втратила статус підприємця, оскільки згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року (зі змінами та доповненнями) фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну, реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Натомість, як вбачається з наявної у матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з її банкрутством, державним реєстратором проведено лише 16.09.2010 року.

Відповідних належних доказів оскарження наказу Біляївського районного центру зайнятості Одеської області №148 від 06.09.2010 року про відшкодування коштів особою ОСОБА_4 у сумі 8230,40 гривень, виплачених як допомога по безробіттю, суду не надано.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного та як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, за ОСОБА_4 рахується заборгованість по поверненню коштів отриманих у зв'язку з безробіттям у загальному розмірі 8230,40 гривень.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року по адміністративній справі за позовом Біляївського районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_4 про стягнення суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування застрахованою особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 8 230,40 гривень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у відповідності до положень діючого законодавства.

Головуючий:Ю.В. Яковлев

Суддя:Д.В. Запорожан

Суддя:С.І. Жук