Постанова № 22502483, 04.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року Справа № 6/5007/152/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представники Сосуля В.П., Товянська І.О.

відповідача: представники Єрьоміна Г.В., Левчук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Приватного багатопрофільного науково-виробничого підприємства "Промсвіт" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.02.12р. у справі № 6/5007/152/11 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Приватного багатопрофільного науково-виробничого підприємства "Промсвіт"

до відповідача Центральної районної лікарні Бердичівського району Житомирської області

про стягнення в сумі 48 808 грн. 66 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі №6/5007/152/11 від 06.02.12р. позивачу - приватному багатопрофільному науково-виробничому підприємству "Промсвіт" у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що договори підряду № 44 та №45 є неукладеними, оскільки сторони не узгодили дату укладення договорів та строків початку та закінчення робіт. За таких обставин справи та вимог закону відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо боргу, підставою якого є названі договори, які не породжують для сторін будь-яких прав та обов'язків.

Оскільки позовні вимоги про стягнення інфляції та 3% річних ґрунтуються на невиконанні грошового зобовязання за договорами підряду, які є неукладеними, тому вони також не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, приватне багатопрофільне науково-виробниче підприємство "Промсвіт" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 06.02.12р. у справі 6/5007/152/11 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що договори підряду фактично виконувались сторонами і узгодження сторонами істотних умов сталося вже в процесі його виконання, а тому відповідно до ч.8 ст.181 ГК України, підстави для визнання цих договорів неукладеними відсутні.

Також позивач вказує на те, що договори підряду виконувалися обома сторонами у передбачений спосіб, тобто відсутні підстави вважати, що сторони не досягли згоди по всіх істотних умовах договорів, а відтак посилання відповідача на протилежне не свідчить в даному випадку про не виникнення між сторонами зобов'язальних відносин, тобто не є перешкодою для здійснення сторонами цивільних прав та не є підставою для визнання договору неукладеним, що помилково не враховано судом першої інстанції.

У судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали, деталізувавши їх додатковими поясненнями та обґрунтуваннями.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 06.02.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 05.02.2012р. у даній справі слід скасувати в частині відмови у стягненні основного боргу в сумі 45000грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2010р. між центральною районною лікарнею Бердичівського району (замовник, відповідач) та приватним багатопрофільним науково-виробничим підприємством "Промсвіт" (підрядник, позивач) було підписано договір підряду №44 (а.с.9-11), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно п.3.1 даного договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є капітальний ремонт теплообмінника парового котла центральної районної лікарні Бердичівського району.

Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом, або актом виконаних робіт (п.5.1 договору).

Вартість робіт складає 10000,00грн. з урахуванням ПДВ (п.5.4 договору).

Пунктом 6.1 договору термін оплати визначено протягом 3-х днів з моменту підписання акта здачі - приймання робіт - остаточний розрахунок.

Крім того, між тими ж сторонами було підписано договір підряду №45 (а.с.17-19), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до даного договору, роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Предметом договору підряду №45 є поточний ремонт котла сталевого водогрійного КСВа-0,63 МВт центральної районної лікарні Бердичівського району (п.3.1 договору №45).

Вартість робіт складає 35000,00грн. з урахуванням ПДВ (п.5.4 договору №45).

Пунктом 6.1 вищезазначених договорів підряду термін оплати визначено протягом 3-х днів з моменту підписання акта здачі - приймання робіт, як остаточний розрахунок.

Позивач свої зобов'язання за договорами підряду виконав в повному обсязі, оскільки в матеріалах справи наявні довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року форми КБ-3 та акти №1 і №1-1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010року форми КБ-2 на загальну суму 45000,00грн. (а.с.12,14-16, 20-22,24).

Виконані роботи замовник не оплатив.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість перед позивачем станом на 06.12.2011р. в сумі 45000,00грн.

Окрім основної суми боргу позивач, з посиланням на вимоги статті 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача 2092,50грн. - інфляційних та 1716,16грн. - 3% річних.

Відповідач, заперечуючи як проти позову, так і проти апеляційної скарги, вказує на те, що при укладенні та підписанні договорів підряду були допущені порушення норм ст.ст.179-181 ГК України, а саме, в примірниках договорів, що надсилались відповідачу, відсутні дати їх укладення і підписання та терміни виконання робіт. Відсутні дати і в довідках та актах виконаних робіт, наявних у відповідача. При цьому, в примірниках позивача дати укладення і терміни початку і закінчення виконання підрядних робіт зазначені кульковою ручкою.

Також на момент виконання робіт та підписання договорів були відсутні кошторисні асигнування, оскільки лікарня фінансується з державного бюджету. Укладення договору без відповідного фінансування є порушенням бюджетного законодавства.

Місцевий господарський суд Житомирської області дослідивши договори підряду (як примірник замовника так і примірник підрядника), прийшов до висновку, що договори підряду № 44 та №45 є неукладеними, оскільки сторони не узгодили дату укладення договорів та строків початку та закінчення робіт.

В суді першої інстанції позивач надав, як доказ на підтвердження виникнення правовідносин підряду, строків виконання робіт, строків та порядку оплати виконаних робіт, договори підряду №44 і №45 від 16.07.2010р., у яких дата укладення та пункти 7.1. і 7.2. заповнені рукописним способом кульковою ручкою.

У свою чергу, заперечуючи факт укладення таких договорів, відповідач надав суду першої інстанції свої примірники договорів підряду №44 і №45. При цьому, на відміну від примірників договорів, які наявні у підрядника, у примірниках, які є у відповідача, відсутня дата укладання таких договорів; відсутній строк початку та закінчення підрядних робіт (пункти договорів: 7.1, 7.2) - а.с.34-35, 40-41.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2 ст.181 ГК України).

Оскільки договори підряду викладались позивачем як єдиний документ, то вони повинні передбачати всі істотні умови або спосіб їх визначення.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Аналогічна норма міститься у ч.2 статті 180 ГК України.

Відповідно до ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2 ст.631 ЦК України).

В силу частини1-2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

В порушення зазначених положень позивач направив відповідачу примірники договорів без зазначення дати укладення та термінів виконання робіт, що і не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, то такий договір вважається неукладеним (частина 8 статті 181 ГК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що договори підряду № 44 та №45 є неукладеними, оскільки сторони не узгодили дату укладення договорів та строків початку та закінчення робіт.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що не узгодження сторонами договорів строків початку та закінчення робіт автоматично унеможливлює визначити термін дії даного договору (п.9.1 договорів).

Поряд з тим, встановивши, що договори підряду №44 і №45 від 16.07.10р. є неукладеними, суд першої інстанції, відмовляючи у позові про стягнення суми боргу, обмежився формулюванням, що: "За таких обставин справи та вимог закону відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо боргу, підставою якого є названі договори, які не породжують для сторін будь-яких прав та обов'язків", не досліджуючи усіх обставин у справі, у тому числі і факт виконання робіт, чим фактично самоусунувся від дотримання вимог частини 8 статті 181 ГК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підрядник, не сумніваючись у тому, що договори підряду укладені належним чином, приступив до їх виконання.

У судовому засіданні представники позивача звернули увагу суду апеляційної інстанції, що зазначені роботи виконувалися на території та на об'єкті відповідача, допуск до яких сторонніх осіб (не працівників відповідача) при виконанні підрядних робіт можливий лише після узгодження та дотримання усіх формальних вимог.

Фактично такі роботи були виконані ще восени 2009 року, після того, як перед початком опалювального сезону 2009 року в центральній районній лікарні Бердичівського району вийшли із ладу котел водогрійний КСВа-0,63МВт та теплообмінник парового котла. Щоб придбати нове обладнання коштів не було. Для того, щоб вчасно розпочати опалювальний сезон необхідно було їх відремонтувати.

Про таку ситуацію головний лікар центральної районної лікарні повідомив голову Бердичівської районної державної адміністрації та його першого заступника.

Як зазначає у поясненні головний лікар центральної районної лікарні ОСОБА_1 (а.с.67), зважаючи на ситуацію, керівництво райдержадміністрації домовилося із директором ПБ НВП «Просвіт» про виконання робіт, давши гарантію на подальшу оплату виконаних робіт. На момент підписання договорів, станом на 16 липня 2010 року роботи були виконані, але із-за відсутності коштів не були оплачені.

У період липня-серпня 2010 підрядником оформлені документи на виконані роботи по капітальному ремонту теплообмінника парового котла та поточного ремонту котла сталевого водогрійного КСВа-0,63 МВт центральної районної лікарні Бердичівського району, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 і довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за серпень 2010 року (а.с.9-24).

Позивач звернувся 10.03.11р. до відповідача із вимогою (а.с.160) про проведення оплати за виконані роботи на суму 51340грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Звернення позивача до Бердичівської районної ради (а.с.165) щодо здійснення фінансування відповідача на вартість виконаних робіт у сумі 51340грн. очікуваного результату не принесло, оскільки рада (лист від 25.08.11р. №02-06/190) послалася на висновок фінансового управління райдержадміністрації (а.с.166). Висновком фінансового управління Бердичівської райдержадміністрації, не заважаючи, що відповідачем уточнюється вартість робіт у сумі 45000грн., визначається, що виконання робіт не підтверджується документально, а також в звітності районної лікарні дана заборгованість не відображена. Відтак дане питання розглянуте бути не може.

Після отримання такого висновку позивач 14.10.11р. звернувся із претензіями №1 та №2 (а.с.161-162) про здійснення оплати за виконані будівельні роботи на загальну суму 45000грн.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем - центральною районною лікарнею Бердичівського району така оплата проведена не була.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконання відповідачем зобов'язання стало підставою позивача для звернення до місцевого господарського суду Житомирської області за захистом порушеного права.

Зазначені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, та, як наслідок, в цій частині призвели до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Під час розгляду позову по суті, відповідач заперечуючи його, у відзиві покликається на ту обставину, що на момент виконання робіт та підписання договорів були відсутні кошторисні асигнування, оскільки лікарня фінансується з бюджету. Укладення договору без відповідного фінансування є порушенням бюджетного законодавства.

Аналогічної позиції відповідач притримується і під час розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду такі заперечення відхиляються, як необґрунтовані та безпідставні, з огляду на таке.

За змістом частин 1-2 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Під час розгляду даної справи в апеляційному провадженні встановлено, що відповідач у своїй господарській діяльності використовує кошти як загального фонду так і спеціального фонду.

Відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Так лише за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, в ЦРЛ Бердичівського району надійшло 72 680,92 грн. (а.с.154).

Після фактично виконаних робіт у листопаді-грудні 2009 року та їх оформлення документально у липні-серпні 2010 року шляхом складання та підписання актів виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) відповідач не вчинив жодних дій, направлених на оформлення взятих бюджетних зобов'язань.

Як учасник бюджетного процесу у розумінні частини 3 статті 19 Бюджетного кодексу України центральна районна лікарня, розуміючи, що зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, складає та надає звіти про заборгованість до органів казначейської служби про те, що станом на 01.01.2011р. за загальним та спеціальним фондами відсутня заборгованість (а.с.70-75) перед приватним багатопрофільним науково-виробничим підприємством "Промсвіт" не має.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Відтак задоволенню підлягають позовні вимоги позивача в частині стягнення із відповідача вартості виконаних будівельних робіт на суму 45000грн.00коп.

Рівненський апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що, оскільки позовні вимоги про стягнення інфляції та 3% річних ґрунтуються на невиконанні грошового зобовязання за договорами підряду, які є неукладеними, тому вони також не підлягають задоволенню.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що стягнення інфляції та 3% річних не було предметом ні вимоги від 10.03.11р., ні претензій від 14.10.11р. (а.с.160-162).

У цій частині судове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є обґрунтованими частково - підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону лише в частині стягнення із відповідача 45000грн.00коп. - заборгованості за виконані будівельні роботи. Відтак рішення господарського суду Житомирської області від 06.02.2012 р. у справі №6/5007/152/11 слід скасувати в частині відмови у стягненні основного боргу в сумі 45 000 грн. В цій частині слід прийняти нове рішення, яким стягнути відповідача на користь позивача 45 000 грн. - суми основного боргу, 447,43 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог - щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат - доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними. В цій частині рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Поряд із стягненням із відповідача суми заборгованості за виконані будівельні роботи у розмірі 45000грн.00коп., та судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, підлягають стягненню також витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів слід доручити господарському суду Житомирської області.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного багатопрофільного науково-виробничого підприємства "Промсвіт" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 06.02.2012 р. у справі №6/5007/152/11 скасувати в частині відмови у стягненні основного боргу в сумі 45 000 грн.

В цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з центральної районної лікарні Бердичівського району Житомирської області (13341, Житомирська область, Бердичівський район, с.Мирославка, вул. Лікарняна, б.68 - В) на користь приватного багатопрофільного науково-виробничого підприємства "Промсвіт" (10029, м.Житомир, вул.Ватутіна, 61, розрахунковий рахунок №26001055901883 в ЖРУ "Приватбанк", МФО 311744, код ЄДРПОУ 32265282) 45 000 грн. - суми основного боргу, 447,43 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В решті рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Стягнути з центральної районної лікарні Бердичівського району Житомирської області (13341, Житомирська область, Бердичівський район, с.Мирославка, вул. Лікарняна, б.68 - В) на користь приватного багатопрофільного науково-виробничого підприємства "Промсвіт" (10029, м.Житомир, вул.Ватутіна, 61, розрахунковий рахунок №26001055901883 в ЖРУ "Приватбанк", МФО 311744, код ЄДРПОУ 32265282) 741,95 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.

Справу №6/5007/152/11 повернути господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.