Постанова № 22502482, 02.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2012 р. Справа № 5019/2096/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.11 р.

у справі № 5019/2096/11 (суддя Бережнюк В.В. )

позивач Комунальне підприємство "Автобаза"Рівненської обласної ради

відповідач ВДАІ УМВС України в Рівненської області

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Рівненська обласна рада

про стягнення в сумі 74 940 грн. 75 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Сидорука Б.П.,директора

відповідача - ОСОБА_1,представника,довіреність в справі

третьої особи-ОСОБА_2,представника,довіреність в справі

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5019/2096/11 (суддя Бережнюк В.В.) відмовлено у задоволенні позову комунального підприємства "Автобаза" Рівненської обласної ради до відділу ДАІ УМВС України в Рівненській області про стягнення в сумі 74940,75 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позову з огляду на положення ст.11, 626,627,801, 827 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.145 Податкового Кодексу України, наказів Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” та від 12.10.2010 р. №1202 “Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі” місцевий господарський суд дійшов висновку, що рішенням Рівненської облради №710 від 29.02.2008 року та Договорами позички від 09.04.2008 р. на відповідача не покладено обов»язок відшкодування позивачу понесених останнім витрат на амортизаційні відрахування. При цьому суд вважав, що саме ВДАІ УМВС України в Рівненській області несе витрати, пов'язані з амортизацією та використанням транспортних засобів, в тому числі, зі сплатою податків та інших платежів.

Не погодившись з постановленим рішенням, позивач Комунальне підприємство "Автобаза" Рівненської обласної ради звернувся з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі просив рішення господарського суду Рівненської області у справі № 5019/2096/11 скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги КП "Автобаза" задовольнити повністю.

Так, апелянт вказує, що при прийнятті даного рішення господарським судом Рівненської області було неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального - ст.ст.801,827 ЦК України та процесуального права - ст.ст. 4,4-2, 4-3, 33, 38, 43, п.З ст. 83 ГПК України.

Скаржник у апеляційній скарзі зауважив, що Комунальне підприємство “Автобаза” згідно Статуту є комунальним підприємством Рівненської обласної ради, що засноване на спільній власності територіальної громади області. Управління підприємством здійснює Рівненська обласна рада.

29.02.2008 року Рівненською обласною радою було прийнято рішення № 710 “Про передачу в позичку автомобілів”. У відповідності до п. 2 даного рішення КП “Автобаза”

повинно було передати в позичку для Управління державної автоінспекції УМВС України

в Рівненській області п»ять автомобілів марки Лада-21074, 2007 року випуску з двигунами та кузовами, номери яких вказані у договорах.

Пунктом 3 цього ж рішення КП “Автобаза” було зобов'язано укласти відповідні договори позички цих автомобілів.

На виконання рішення Рівненської обласної ради № 710 між КП “Автобаза”та Управлінням ДАІ УМВС України в Рівненській області було укладено договори позички: № 94, 95,96,97,98 від 09.04.2008 року.

За умовами пункту 1 договорів КП “Автобаза” передало, а УДАІ УМВС України в Рівненській області прийняло у безоплатне тимчасове користування спірні автомобілі.

Апелянт зауважив, що комунальним підприємством “Автобаза” протягом квітня 2008р. по серпень 2011р. по 5 - ти автомобілям, що перебувають в позичці у Відповідача було нараховано амортизаційних відрахувань та віднесено на витрати підприємства 74 940, 70 грн., про що зазначено в акті перевірки КРУ № 17-05-06/88 від 22.09.2010р. Так, зокрема, в період з 30.07.2010р. по 22.09.2010 р., контрольно-ревізійним управлінням було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП “Автобаза”, в ході якої було встановлено, що “при передачі в позичку автомобілів КП “Автобаза” несло витрати по нарахуванню амортизаційних відрахувань та сплачувала транспортний податок, який не відшкодовувався позичальниками. Загальна сума зайво понесених витрат складає 151362 грн.”

КП “Автобаза” неодноразово зверталося до Відповідача з листами та вимогами про відшкодування прямих витрат підприємству, зокрема амортизаційних відрахувань, однак Відповідач в добровільному порядку відшкодувати витрати не погодився.

Рівненська обласна рада, яка ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2012 року була залучена в якості третьої особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, письмовими поясненнями від 30.03.2012 року надала докази права власності автомобілів територіальним громадам сіл, селищ, міст Рівненської області та вказує на обґрунтованість доводів апеляційної скарги та неправомірність рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Представник ВДАІ УМВС України в Рівненській області письмовими поясненнями заперечує щодо доводів апеляційної скарги та наводить свої міркування щодо цих доводів.Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Апелянт та представник третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2011 року і прийняти нове, яким позовні вимоги КП "Автобаза" задовольнити повністю.

Представник ВДАІ УМВС України в Рівненській області апеляційну скаргу заперечила у повному обсязі, вважає рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.11р. законним та обґрунтованим; просила залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись положеннями частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників апелянта та відповідача, представника третьої особи , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту зясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга комунального підприємства "Автобаза" Рівненської обласної ради підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно договору № Т-01/07 купівлі-продажу від 12 грудня 2007 року, укладеного між МПП «Вік-Експо» та обласним комунальним підприємством «Автобаза» та видаткової накладної № ВЕ-0000970 від 24 грудня 2007 року останнє набуло 6 автомобілів марки ВАЗ-21074 1.6 загальною вартістю 197100 гривень ( т.2, а.с. 77-79).

В подальшому, рішенням Рівненської обласної ради 23 січня 2009 року № 1099 затверджено статут комунального підприємства «Автобаза»Рівненської обласної ради ( т.2, а.с.80,81-85) пунктом 1.1 якого передбачено, що власником підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради, а підприємство є правонаступником усіх прав та обов»язків обласного комунального підприємства «Автобаза».

Рішенням Рівненської обласної ради № 710 від 29 лютого 2008 року ухвалено комунальному підприємству «Автобаза»Рівненської обласної ради передати в позичку управлінню міністерства внутрішніх справ України ( для автогосподарства управління державної автоінспекції УМВС України в Рівненській області) автомобілі : Лада-21074, 2007 року випуску, двигун № 8987763, кузов № ХТА21074082682998, Лада-21074, 2007 року випуску, двигун № 8988356, кузов № ХТА21074082683263, Лада-21074, 2007 року випуску, двигун № 8987774, кузов № ХТА21074082682901, Лада-21074, 2007 року випуску, двигун № 8988361, кузов № ХТА21074082683185, Лада-21074, 2007 року випуску, двигун № 8987975, кузов № ХТА21074082683006 ( т.1, а.с.19).

За таких обставин колегія суддів вказує про наявність у позивача повноважень на передачу автомобілів у позичку відповідачу.

На виконання означеного рішення між позивачем та відповідачем 09 квітня 2008 року було укладені договори позички № 94, 95,96,97, 98 ( т.1, а.с.9-17).

За умовами пунктів 1 даних договорів позивач (зазначений у договорах як позичкодавець) передає, а відповідач (зазначений у договорах як користувач) приймає в безоплатне тимчасове користування автомобілі марки Лада-21074, 2007 року (з визначеними державними номерними знаками, технічними паспортами по кожному із автомобілів).

Пунктом 2 договорів позички сторони погодили, що відповідач зобовязується використовувати передані в тимчасове користування автомобілі винятково за їх цільовим призначенням; утримувати автомобілі в належному технічному стані; проводити технічне обслуговування, профілактичний та поточний ремонт автомобілів; самостійно здійснювати обовязкові для власника автомобілів платежі в бюджет; здійснювати заміну деталей і частин автомобілів, які вийшли з ладу; здійснювати за власний рахунок заправку автомобілів паливно-мастильними матеріалами у період використання автомобілів за даними договорами; усувати наслідки аварій і ушкоджень автомобілів, що виникли під час їх експлуатації Користувачем; після закінчення строку договорів повернути автомобілі в технічно справному стані; протягом усього строку дії договорів самостійно відповідає перед третіми особами за збиток, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки.

Пунктом 7 даних договорів передбачено, що по всіх питаннях, які не врегульовані в даних договорах, сторони діють відповідно до чинного законодавства.

За пунктом 8 цих договорів вони вважаються укладеними з моменту підписання обома сторонами. Кожна сторона має право розірвати договори, письмово попередивши про це другу сторону не пізніше ніж за 3 місяці .

Договори позички підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено печатками сторін.

Передача автомобілів позивачем та їх отримання відповідачем відбулися на підставі актів прийому-передачі автомобілів по кожному із договорів, які складені 09 квітня 2008 року (т.1, а.с.10-18).

Укладення означених договорів, передача та отримання автомобілів у позичку сторонами не заперечується.

Як вбачається із наявного у справі розрахунку (т.1, а.с.22) та акту перевірки КРУ № 17-05-06/88 від 22.09.2010 року (витяг з акту КРУ у т.1, а.с.20-21). за період з квітня 2008 року по серпень 2011 року позивачем було нараховано та віднесено на витрати підприємства 74940,75 гривень амортизаційних відрахувань по пяти автомобілях, які перебувають у користуванні (позичці) у відповідача згідно укладених Договорів позички від 09.04.2008 р. (розрахунок на а.с.22).

Статтею 827 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Ст. 801 ЦК України встановлює, що наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що був чинний на час укладення та виконання договорів позички) під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею .

Згідно ст.6 ч.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення / стандарти/ бухгалтерського обліку".

Пунктом 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом № 318 від 31.12.1999 року Міністерства фінансів України до складу прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

В акті перевірки КРУ № 17-05-06/88 від 22.09.2010 року зазначено, що ревізією фінансово-господарської діяльності КП "Автобаза" встановлено, що при передачі в позичку автомобілів КП "Автобаза" несло витрати по нарахуванню амортизаційних відрахувань, що не відшкодовувався позичальниками. Загальна сума зайво понесених витрат складає 151362 гривень.

Матеріали справи не містять доказів спростування означених висновків КРУ у встановленому законом порядку.

Крім того , пунктом 4 рішення Рівненської обласної ради № 710 від 29 лютого 2008 року, що стало підставою для укладення договір позички передбачено, що позичальники відшкодовують комунальному підприємству «Автобаза»Рівненської обласної ради прямі витрати, пов»язані з переданням транспортних засобів.

Означене рішення 29.02.2008 року направлялося Рівненською обласною радою відповідачу та позивачу та ними отримано, про що вказує поданий Рівненською обласною радою витяг з журналу обліку направлених рішень, завірений канцелярією Рівненської обласної ради (т.2, а.с.72).

Стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

З врахуванням пункту 4 рішення Рівненської обласної ради № 710 від 29 лютого 2008 року колегія суддів вважає, що обов»язок відшкодування амортизаційних нарахувань на автомобілі, які перебувають у позичці, покладено на відповідача.

Однак, матеріали справи не містять доказів як здійснення відповідачем відшкодування проведених позивачем амортизаційних нарахувань по п»яти автомобілях ,так і відомостей про скасування пункту 4 цього рішення або визнання його незаконним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову є передчасним, здійсненими без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати.

Як вбачається із проведених позивачем розрахунків амортизаційних відрахувань автомобілів, переданих у позичку, загальна сума амортизаційних відрахувань за період з квітня 2008 року по серпень 2011 року складає 74940 гривень (т.1, а.с.22).

Разом з тим, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає ,що позовні вимоги КП «Автобаза»Рівненської обласної ради підлягають до часткового задоволення з огляду на викладене нижче.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач звернувся до господарського суду Рівненської області 27 вересня 2011 року, при цьому просить стягнути амортизаційні відрахування за період з квітня 2008 року по серпень 2011 року .Таким чином, матеріали справи вказують на те, що позивачем понесено амортизаційні відрахування і поза межами трьох річного строку.

Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У матеріалах справи наявна заява представника відповідача про застосування позовної давності (т.1, а.с.32,33) .

Частинами 4 та 5 ст.267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Між тим, колегія суддів не вважає поважними причини пропущення позивачем строків позовної давності по стягненню із відповідача амортизаційних витрат та вважає за необхідне прийняти нове рішення про стягнення із відповідача на користь позивача понесених витрат, повязаних із амортизаційними відрахуваннями на п»ять автомобілів за період з жовтня 2008 року по серпень 2011 року у розмірі 59 805,75 гривень.В решті позову відмовити.

За статтями 49, 105 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи , що позововні вимоги КП «Автобаза»Рівненської обласної Ради задоволені частково ( на 79,8 %), із відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито ( судовий збір) у розмірі 598грн.03 коп. та 188грн.33 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 642 грн. 19 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.3ч.1ст.104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Автобаза» Рівненської обласної ради задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5019\2096\11 в частині відмови в стягненні 59805 грн.75 коп. скасувати.

Прийняти в цій частині нове.

Стягнути з ВДАІ УМВС України в Рівненській області ( м.Рівне, вул.Ст.Бандери 14 а ,код ЄДРПОУ 08807297) на користь комунального підприємства «Автобаза» Рівненської обласної ради (м.Рівне, вул.Кн.Володимира,72б, код ЄДРПОУ 04014016) 59 805,75 грн.( п»ятдесят дев»ять тисяч вісімсот п»ять грн.. 75 коп. ) амортизаційних відрахувань, 598,03грн. ( п»ятсот дев»яносто вісім грн.три коп.) судового збору(державного мита) та 188,33грн.(сто вісімдесят вісім грн. 33 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу .

В решті рішення господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ВДАІ УМВС України в Рівненській області ( м.Рівне, вул.Ст.Бандери 14 а,код ЄДРПОУ 08807297) на користь комунального підприємства «Автобаза» Рівненської обласної ради ( м.Рівне, вул.Кн.Володимира,72б, код ЄДРПОУ 04014016) 642,19 грн.( шістсот сорок дві грн. 19 коп. ) судового збору за подачу апеляційної скарги.

Господарському суду Рівненської області на виконання означеної постанови видати накази.

Справу повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.