Рішення № 22502147, 05.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.12 Справа № 11/5014/448/2012

За позовом Приватного підприємства “Виробничо - комерційна фірма “Санрайс”, м. Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 4 968 грн. 97 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 28.02.2012;

від відповідача ОСОБА_2, дов. № 01/241 від 13.01.2012;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 4293 грн. 30 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 429 грн. 33 коп. та 3 % річних у розмірі 246 грн. 34 коп.

Представником позивача у судовому засіданні 19.03.2012 подано письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті кошти у розмірі 4293 грн. 30 коп., інфляційні нарахування у розмірі 437 грн. 92 коп. та 3 % річних у розмірі 249 грн. 48 коп.

Вказана заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята господарським судом Луганської області до розгляду.

Письмовим відзивом № 02/1892 від 05.04.2012 на позовну заяву відповідач повідомив про часткову сплату на користь позивача платіжним дорученням № СО403U7IYB від 03.04.2012 заявленої до стягнення за позовом суми попередньої оплати - 4292 грн. 32 коп. При цьому із позовом відповідач не погодився із викладених у відзиві підстав.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

25.09.2008 між сторонами у справі укладений договір зберігання № 83 (далі за текстом договір), відповідно д умов пункту 1.1 якого депонент (позивач у справі) передав, а зберігач (відповідач у справі) прийняв на зберігання товарно матеріальні цінності (стружку сталеву № 1 виду 22 ДСТУ 4121-2002), що є власністю ТОВ «УкрМет», відповідно до актів приймання-передачі, які є додатками до договору.

Відповідно до умов пункту 4.1 договору за зберігання майна депонент сплачує зберігачеві 10 грн. на місяць за один вагон.

Строк дії договору його сторони визначили до 31.12.2009 (пункт 5.1 договору).

Позивач своїм листом № 300309/1 від 30.03.2009 просив зняти стружку, що є предметом договору, з відповідального зберігання та відправити її залізницею на станцію Яснувата

Платіжним дорученням № 831 від 10.04.2009 позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача відповідно до рахунку № 529 від 10.04.2009 грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп. як попередню оплату залізничного тарифу за відправкою вагонів з металевою стружкою.

Перевезення залізницею стружки металевої не відбулося.

Отримані за платіжним дорученням № 831 від 10.04.2009 грошові кошти відповідач частково, у сумі 470 грн. 70 коп. зарахував у рахунок оплати позивачем плати за договором зберігання № 83 від 25.05.2008, 5236 грн. 98 коп. за послуги пере адресації вагонів, а частину грошових коштів 4293 грн. 30 коп., позивачеві не повернув.

25.02.2010 позивачем на адресу відповідача надіслано письмову вимогу від 17.02.2010 № 170210 (а.с. 16) про повернення залишку суми передплати у розмірі 4293 грн. 30 коп.

Факт надсилання вказаної вимоги підтверджений наявним у матеріалах справи фіскальним чеком № 3112 від 25.02.2010 та відповідачем під час судового розгляду справи не спростовувався.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено, крім суми попередньої оплати у розмірі 4293 грн. 30 коп., інфляційні нарахування за період прострочення з 03.03.20210 по 07.02.2012 у розмірі 437 грн. 92 коп. та 3 % річних за період прострочення з 03.03.20210 по 07.02.2012 у розмірі 249 грн. 48 коп.

Платіжним дорученням № СО403U7IYB від 03.04.2012 відповідач частково сплатив на користь позивача заявлену до стягнення за позовом суму попередньої оплати - 4292 грн. 32 коп., копію вказаного платіжного доручення надав до матеріалів справи.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, позивачем на користь відповідача у справі перераховано 10000 грн. 00 коп. попередньої оплати залізничного тарифу за відправкою вагонів з металевою стружкою. Перевезення залізницею стружки металевої не відбулося і в подальшому позивач відмовився від такого перевезення, проте відповідач суму здійсненої попередньої оплати у розмірі у розмірі 4293 грн. 30 коп. не повернув.

У відповідності з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) буз достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Положення вказаної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Матеріали справи, її фактичні обставини свідчать про те, що підстава, за якою позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп., згодом відпала, перевезення металевої стружки здійснене не було.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (дата) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк з дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

На адресу відповідача позивачем 25.02.2010 було направлено письмову вимогу від 17.02.2010 № 170210 про повернення залишку передплати залізничного тарифу у розмірі 4293 грн. 30 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 4293 грн. 30 коп. є обгрунтованою.

В процесі судового розгляду справи Платіжним дорученням № СО403U7IYB від 03.04.2012 відповідач частково сплатив на користь позивача заявлену до стягнення за позовом суму попередньої оплати - 4292 грн. 32 коп., копію вказаного платіжного доручення надав до матеріалів справи.

Таким чином, на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у частині вимог про стягнення суми передплати у розмірі 4292 грн. 32 коп. слід припинити, судові витрати у цій частині покласти на відповідача, оскільки сплату частини суми заборгованості було здійснено останнім після звернення позивача до суду з даним позовом.

Решту заборгованості 0,98 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача у справі.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні нарахування за період прострочення з 03.03.20210 по 07.02.2012 у розмірі 437 грн. 92 коп. та 3 % річних за період прострочення з 03.03.20210 по 07.02.2012 у розмірі 249 грн. 48 коп.

Період прострочення позивачем визначений вірно, розрахунок суми нарахувань нормативно обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та її фактичними обставинами.

З урахуванням викладеного вище вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період прострочення з 03.03.20210 по 07.02.2012 у розмірі 437 грн. 92 коп. та 3 % річних за період прострочення з 03.03.20210 по 07.02.2012 у розмірі 249 грн. 48 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат у цій частині на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області, код 00186513, на користь приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Санрайс», м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, 94/37, код 30091268, грошові кошти у розмірі 0,98 грн., інфляційні нарахування у розмірі 437 грн. 92 коп., 3 % річних у розмірі 249 грн. 48 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 05.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 10.04.2012.

Суддя М.О. Москаленко