Рішення № 22502116, 04.04.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2012 р.Справа № 5013/180/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/180/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ін-Вест", м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь-Кондитер", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 55 241,91 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 02.04.12 р.,

від позивача - Гуденко А.І., директор, протокол загальних зборів № 1 від 21.06.10 р.

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Ін-Вест" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 25628,73 грн. та пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 29 613,18 грн., всього в сумі 55 241,91 грн.

У судовому засіданні 04.04.12 р. представником позивача подано до суду уточнений розрахунок заборгованості відповідача станом на 23.02.12 р., що склала: 9189,21 грн. - сума основного боргу, 908,70 грн. - пеня за прострочення оплати вартості поставленого товару, що загалом складає 10 097,91 грн. (а.с. 31-32).

Однак, відповідної письмової заяви в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем до суду не подано, а, отже, позовні вимоги розглядаються господарським судом в редакції позовної заяви (а.с. 4-7).

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, вимог ухвали суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Разом з цим, товариство з обмеженою відповідальністю "Кремінь-Кондитер" належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання 07.03.12 р. відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.03.12 р. (а.с. 23).

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

02.03.11 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Ін-Вест" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кремінь-Кондитер" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 9 (далі - Договір, а.с.11-13).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується на умовах, передбачених цим Договором, поставляти і передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати продукти харчування (далі - товар). Повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому, умови розрахунків та інші параметри товару містяться в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору та надаються додатково на кожну партію товару (п. 1.1. Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Кременчук, згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Також у п. 3.6. Договору сторони погодили, що право власності на товар, що поставляється, переходить від Постачальника до Покупця з моменту повної оплати товару Покупцем. Покупець не має права розпоряджатися товаром до переходу до нього права власності на товар. Моментом фактичної оплати товару є момент надходження грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника.

Згідно п.п. 3.7.- 3.8. Договору, датою поставки вважається дата, зазначена у накладній. Дата поставки визначається згідно умов її поставки, які зазначаються в специфікаціях до Договору і відповідають вимогам Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2000 року; товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем у кількості, зазначеній в накладній, і з показниками якості, зазначеними в сертифікаті (свідоцтві) якості.

У розділі 4 Договору сторони обумовили ціну та порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п.п. 4.1. - 4.5. Договору, ціна на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним Договором, встановлюється у гривнях і вказується у відповідній специфікації на партію товару до Договору; ціна за одиницю товару, що вказана у відповідній специфікації (додатку), є твердою по відношенню до партії товару, що передається за цією специфікацією і не підлягає зміні на протязі всього строку виконання специфікації; умови (передоплата чи по факту поставки товару) та строки оплати встановлюються на кожну окрему партію товару в специфікаціях; перерахування грошових сум провадиться Покупець у порядку, передбаченому чинним законодавством України; сума Договору за даним Договором складається із сум всіх специфікацій.

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання представниками обох сторін та скріплення печатками, є укладеним на термін до 31.12.2012 року і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором у повному обсязі (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Постачальника і Покупця, скріплений круглими печатками сторін.

Шляхом підписання Специфікації від 02.03.11 р. до Договору сторони узгодили поставку товару на загальну суму 50 000,00 (з урахуванням ПДВ).

Також у згаданій Специфікації до Договору сторонами визначено, що ціна на товар, приведена в Специфікації розуміється на умовах СРТ м. Кременчук, склад Покупця (з завантаженням в автотранспортні засоби, надані Продавцем), згідно ІНКОТЕРМС - 2000.

Відповідно до п. 2 Специфікації до Договору, оплата за товар, поставлений по Специфікації, здійснюється Покупцем у формі банківського переказу на умовах відстрочення платежу. Сплата здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткової накладної № РН-0000036 від 03.03.11 р. на суму 50000,00 грн., довіреності № 72 від 03.03.11 р. та товаро-транспортної накладної № 0000000010 від 03.03.11 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар відповідно до підписаної сторонами Специфікації до Договору на загальну суму 50 000,00 грн. (а.с. 15-17).

Враховуючи умови оплати поставленого товару, визначені Специфікацією до Договору, строк оплати за поставлений товар сплинув 17.03.11 р.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 42 000,00 грн. та з порушенням обумовлених Договором строків оплати, що вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 24.02.12 р. (а.с. 26).

09.09.11 р. позивач звернувся до Покупця з вимогою № 0909/1 про оплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 25628,73 грн. та пені за прострочення зобов'язання в розмірі 9145,80 грн. у семиденний строк з моменту отримання вимоги (а.с. 18-20).

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, пред'явлена до стягнення з відповідача сума основного боргу склала 25 628,73 грн.

Разом з цим, відповідно до абзацу другого п. 6.2. Договору, при надходженні оплати від Покупця при простроченні платежу порядок зарахування сум є наступним: у першу чергу зараховується сума нарахованої пені, потім сума основного боргу за поставлений товар з наданням Покупцю факсового повідомлення-розрахунку.

Зазначена умова Договору при пред'явлені позову та здійсненні відповідного розрахунку основної заборгованості позивачем врахована не була.

Однак, в ході судового розгляду справи Постачальником враховано умови укладеного між сторонами Договору та надано до суду уточнений розрахунок заборгованості відповідача, відповідно до якого сума основного боргу відповідача за поставлений позивачем товар дорівнює 9 189,21 грн. (а.с. 31-32).

Оскільки існування за відповідачем заборгованості в сумі 9 189,21 грн. повністю підтверджується наявними в справі матеріалами, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що позивачем не подано суду заяви про уточнення позовних вимог, зміст якої відповідав би поданому у судовому засіданні розрахунку, вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 9 189,21 грн.

В іншій частині вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 29 613,18 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України.

При надходженні оплати від Покупця при простроченні платежу порядок зарахування сум є наступним: у першу чергу зараховується сума нарахованої пені, потім сума основного боргу за поставлений товар з наданням Покупцю факсового повідомлення-розрахунку.

Однак, як зазначалося вище, позивачем не було враховано умови Договору щодо обмеження нарахування пені подвійною відсоткою ставки НБУ.

До того ж, розрахунки пені, що містяться в матеріалах справи (а.с. 5-6, 31-32), не враховують вимог ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, позивачем нараховано пеню за період з 05.07.11 р. по 23.02.12 р., що складає 233 дні прострочення виконання зобов'язання та перевищує шестимісячний період нарахування штрафної санкції, визначений законом.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, з відповідача підлягає стягненню пеня за період прострочення виконання зобов'язання з 05.07.11 р. по 05.01.12 р. в сумі 721,92 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь-Кондитер" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, р/р 26003256001 в ПАТ "ПФБ" м. Кременчук, МФО 331768, код 34451013) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ін-Вест" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Колгоспна, 23, р/р 26009283430000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, 37160219) заборгованість в сумі 9 911,13 грн., з яких: 9 189,21 грн. - основний борг; 721,92 грн. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору сумі 289,71 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: 27500, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 09.04.2012 р.