Рішення № 22502082, 03.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2012 р. Справа № 16/020-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Заступника військового прокурора Київського гарнізону м. Київ в інтересах держави в особі Київського квартирно експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про стягнення 9 685,23 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Погорєлов А.А. посвідчення № 879 від 19.07.2011р. старший пом. прокурора.

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 303/25/674 від 07.03.2012р. (юрисконсульт);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону м. Київ в інтересах держави в особі Київського квартирно експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою № 4770 від 19.12.11р. (Вх. №суду 577 від 01.03.2012р.) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 6 120,00 грн., 2 629,22 грн. пені, 427,13 грн. інфляційних, 508,88 грн. 3% річних, а всього 9 685,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за Попереднім договором № 142 від 01.07.2010р., зокрема, щодо своєчасної та повної оплати орендної плати, а тому на підставі умов договору та вимог Закону України «Про оренду державного і комунального майна»позивач просить суд стягнути з відповідача 6 120,00 грн. заборгованості по орендній платі та штрафні санкції.

Відповідно до ухвали від 03.03.2012р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/020-12 та призначено її розгляд на 20.03.2011р. о 10 год. 10 хв. за участю повноважних представників сторін.

Представники прокуратури та позивача в судових засіданнях 20.03.2012р. та 03.04.2012р. позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2012р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 03.03.2012р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 03.03.2012р.), а саме відзив на позовну заяву та інші документи, відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 20.03.2012р., господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 03.04.2012р. за участю повноважних представників сторін.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 03.03.2012р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 13.02.2012р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою суду від 20.03.2012р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 26.03.2012р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні). Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Київським квартирно експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (далі - позивач) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) 01.07.2010р. було укладено Попередній договір № 142 (далі - Договір).

Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобовязується протягом шести місяців з моменту підписання цього договору укласти в майбутньому Основний договір оренди нерухомого військового майна нежитлового приміщення загальною площею 105,4 кв. м. (далі майно), що знаходиться за адресою: м. Ірпінь Київська область, в військовому містечку № 210, інвентаризаційний № 27, на умовах встановлених даним договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом п. 2.1. Договору передбачено, що відповідач до моменту підписання Основного договору має право використовувати майно за цільовим призначенням визначеним п. 2.1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору, назване в предметі основного договору нерухоме майно позивач передає відповідачу для розміщення в них підприємства по харчуванню військовослужбовців на закритій території військового містечка.

Згідно п. 2.7.1 Договору, позивач зобовязаний передати відповідачу в оренду майно згідно з Договором за актом приймання передачі майна, який підписується одночасно з договором.

Факт отримання відповідачем в оренду нерухомого військового майна площею 105,4 кв.м., інв. № 27, в/м № 210, що знаходиться за адресою м. Ірпінь Київська область, підтверджується актом приймання передачі нежитлового приміщення від 01.07.2010р., з якого вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення площею 105,4 кв. м., яке знаходиться у м. Ірпінь Київської області, в військовому містечку № 210, інвентаризаційний № 27, про що свідчить підпис та печатка відповідача на вказаному акті.

Позивач виконав свої зобовязання належним чином, передавши майно відповідачу, претензій від відповідача не надходило.

Згідно п. 4.3.2. Договору, за використання майна відповідач на підставі виставлених рахунків, сплачує на розрахунковий рахунок позивача, за домовленістю сторін, плату в розмірі 1020,00 грн. в місяць.

Відповідно до п. 4.3.4 Договору відповідач зобовязується своєчасно і у повному обсязі здійснювати оплату передбачену цим договором.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що зобовязання по сплаті визначені пунктом 4.3.2 відповідач повинен виконати до 5 числа місяця наступного за звітним.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє шість місяців. Договір припиняє свою дію після повного виконання сторонами своїх зобовязань, передбачених цим договором (п. 10.1, 10.2 Договору).

Отже, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу в оренду майно, а останній зобовязаний сплатити за нього встановлену договором орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої договірні зобовязання щодо оплати орендної плати не виконав, станом на час розгляду справи в суді, борг відповідача перед позивачем по орендній платі в сумі 6 120,00 грн. за період з липня 2010р. по грудень 2010р. оплачено не було, доказів сплати до суду не надано.

Позивач на адресу відповідача направляв претензію № 303/25-2950 від 18.11.2010 р. з проханням оплатити заборгованість на той час у розмірі 4 080,00грн. та претензію № 303/25-398 від 11.02.2011 р. з проханням оплатити заборгованість у розмірі 6 120,00грн., яка виникла на підставі договору № 142 від 01.07.2010 р., претензії позивача залишені без відповіді та задоволення (претензії та докази їх направлення в матеріалах справи).

Незважаючи на нагадування позивача заборгованість відповідача в сумі 6 120,00грн. станом на момент подання позовної заяви до господарського суду Київської області є непогашеною.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач, двічі у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав. Отже, факт порушення відповідачем своїх договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за Попереднім договором № 142 від 01.07.2010р. у сумі 6 120,00 грн. за період з липня 2010р. по грудень 2010р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 6 120,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 6.2. Договору, плата за використання майна перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобовязань по основному Договору.

В разі прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання, він повинен сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем на підставі п. 6.2. Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 2 629,22 грн., згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 06.08.2010 р. по 31.08.2011р.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок позивача за вказаний період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, отже арифметично вірний розмір пені становить 817,35 грн., тому вимога прокурора та позивача про стягнення з відповідача 2 629,22 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 817,35 грн. В частині стягнення пені в сумі 1 811,87 грн. суд відмовляє в стягненні.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання прокурор та позивач просять стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 427,13 грн. за період з липня 2010 р. по серпень 2011 р. та 3% річних в розмірі 508,88 грн. за період з 06.08.2010 р. по 31.08.2011р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Судом перевірено розрахунок позивача за вказаний період з урахуванням вимог законодавства, отже арифметично вірний розмір інфляційних за період з серпня 2010р. по грудень 2010 р. включно (як зазначено в розрахунку позивача доданому до позовної заяви) становить 58,14 грн., тому вимога прокурора та позивача про стягнення з відповідача 427,13 грн. інфляційних підлягає частковому задоволенню у розмірі 58,14 грн. В частині стягнення пені в сумі 368,99 грн. суд відмовляє в стягненні.

Щодо розрахунку 3% річних, який також перевірено судом, арифметично вірний розмір 3% річних становить 158,20 грн., тому вимога прокурора та позивача про стягнення з відповідача 508,88 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 158,20 грн. В частині стягнення пені в сумі 350,68 грн. суд відмовляє в стягненні.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково у розмірі: 6 120,00 грн. основної заборгованості, 817,35 грн. пені, 58,14 грн. інфляційних та 158,20 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м.Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735, р/р 26006001051773 в БФ ВАТ «АКБ Автокразбанк», МФО 321916) на користь Київського квартирно експлуатаційного управління Міністерства оборони України (03186, м. Київ, а/с 37, вул. Антонова, 2/32, корп. 97, код ЄДРПОУ 22991617, р/р 31255273210460 Банк ГУ ДКУ в місті Києві, МФО 820019) 6 120 (шість тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 35 коп. пені, 58 (пятдесят вісім) грн. 14 коп. інфляційних, 158 (сто пятдесят вісім) грн. 20 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м.Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735, р/р 26006001051773 в БФ ВАТ «АКБ Автокразбанк», МФО 321916) в доход державного бюджету України 1 188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 80 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко