Рішення № 22502065, 03.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2012 р. Справа № 16/019-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль

до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора,

Бориспільський район

про стягнення 93740,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 35-30-7 від 03.01.2012 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 134-2011 від 22.12.2011 р., представник

Обставини справи:

29.02.2012 року Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом вих. №35-28/7-12 від 23.03.2012 р. до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(надалі - відповідач) про стягнення 93740,32 грн., з яких: 84060,00 грн. основної заборгованості за Договором про надання телекомунікаційних послуг № 30-287/02.1.2-14/26-30 від 23.11.2010 р., 7895,08 грн. пені, 1 528,08 грн. 3% річних та 257,16грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2012 р. порушено провадження у справі № 16/019-12 та призначено її до розгляду на 20.03.2012 р. о 10 год. 00 хв.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання 20.03.2012 р. відповідач не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, а саме відзив на позовну заяву не надав, через канцелярію суду (вх. № суду 4345 від 19.03.2012 р.) надав клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2012 р. розгляд даної справи відкладено на 03.04.2012 р.

Через канцелярію суду (вх. № 5215 від 03.04.2012 р.) відповідач надав письмові заперечення вих. № 1-114 від 02.04.2012 р. на позовну заяву, в яких позов не визнає з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, а саме, що позивач жодним чином не довів, що послуги дійсно були надані, акти приймання-здачі виконаних послуг не підписані відповідачем, надані позивачем докази отримання відповідачем рахунків та актів не є належними доказами, оскільки неможливо встановити саме до якого договору відносяться рахунки та акти, не вказаний номер договору до якого відносяться зазначені документи, не вказана посада отримувача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

23.11.2010 року між Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” («аеропорт», надалі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»(«абонент», надалі - відповідач) укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 30-287/02.1.2-14/26-30 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач надає, а відповідач отримує та оплачує телекомунікаційні послуги, що перелічені в п. 3.1 Договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору відповідач зобовязаний своєчасно сплачувати щомісячну абонентну плату за послуги, надані за Договором, незалежно від користування послугами.

Згідно п. 6.1 Договору, Договір є чинним з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін протягом місяця до закінчення стоку дії Договору не заявила про його розірвання.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за Договором здійснюється згідно з Граничними тарифами на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затвердженими Національною комісією з питань регулювання звязку України, тарифів розроблених та затверджених іншими операторами звязку та позивачем з урахуванням наступних змін та зазначених у п. 3.1 Договору.

Згідно п. 3.5 Договору позивач щомісячно виставляє відповідачу рахунок за надані послуги за звітний місяць та складає акт приймання-здачі виконаних послуг. Відповідач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії позивача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку проводиться відповідачем до 20 числа того ж місяця. Акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобовязаний підписати та повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий позивачу, він вважається підписаним сторонами. Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій стороні копії документу про надання таких повноважень.

На виконання умов Договору позивачем у квітні, червні та липні 2011 року були надані відповідачу телекомунікаційні послуги, були складені рахунки-фактури № 90/305 від 30.04.2011 р. на суму 24720,00 грн. за квітень 2011 року, № 90/598 від 30.06.2011 р. на суму 24720,00 грн. за червень 2011 року, № 90/824 від 31.07.2011 р. на суму 24720,00 грн. за липень 2011 року, № 90/951 від 31.07.2011 р. на суму 9900,00 грн. за липень 2011 року та акти приймання-здачі наданих послуг від 30.04.2011 р. на суму 24720,00 грн., від 30.06.2011 р. на суму 24720,00 грн., від 31.07.2011 р. на суму 24720,00 грн., від 31.07.2011 р. на суму 9900,00 грн.

Як зазначалось вище відповідно до умов Договору рахунки-фактури та акти приймання-здачі наданих послуг відповідач самостійно одержує в бухгалтерії позивача. Позивачем надано до суду таблиці в яких зазначено, що рахунок-фактуру № 90/305 від 30.04.2011 р. з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах отримав 18.05.2011 р. бухгалтер відповідача Кривенко Н.І., рахунок-фактуру № 90/598 від 30.06.2011 р. з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах отримав 12.07.2011 р. Діденко, рахунок-фактуру № 90/824 від 31.07.2011 р. з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах отримав 19.08.2011 р. Пилипчук, рахунок-фактуру № 90/951 від 31.07.2011 р. з актом приймання-здачі наданих послуг у двох екземплярах отримав 19.08.2011 р. Пилипчук.

Суд не приймає заперечення відповідача, що відповідно до вказаної таблиці неможливо встановити саме до якого Договору відносяться рахунки, акти та за які послуги, оскільки у таблиці зазначені номери та дати рахунків та актів, а у рахунках та актах зазначено номер та дату Договору, період та перелік наданих послуг за які нараховано суму до сплати. Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що особи, які отримали від позивача рахунки та акти не є працівниками відповідача.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором виконав належним чином.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг за спірний період належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 84060,00 грн. заборгованості.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 84060,00грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг за квітень, червень, липень 2011 року згідно рахунків № 90/305 від 30.04.2011 р., № 90/598 від 30.06.2011 р., № 90/824 від 31.07.2011 р., № 90/951 від 31.07.2011 р. за Договором.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 901, 903, 530 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість наданих послуг за спірний період, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 84060,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг за квітень, червень, липень 2011 року згідно рахунків № 90/305 від 30.04.2011 р., № 90/598 від 30.06.2011 р., № 90/824 від 31.07.2011 р., № 90/951 від 31.07.2011 р. за Договором підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг (до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем), позивач просить суд стягнути з відповідача 7895,08 грн. пені за період з 23.05.2011 р. по 22.01.2012 р. (пеню розраховано по кожному рахунку окремо).

Приписами ст. 230, 232 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Виходячи з системного аналізу зазначеного пункту Договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання зобовязань за ним ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011 р. у справі № 3-33гс11.

Оскільки розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7895,08 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 257,16 грн. інфляційних та 1528,08 грн. 3% річних за період з 23.05.2011 р. по 22.02.2012 р. (розраховано по кожному рахунку окремо).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розміри 3% річних та інфляційних, обрахованих судом за вказаний позивачем період відповідають вимогам вищезазначених норм Закону та є арифметично вірними, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 528,08 грн. 3% річних та 257,16 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код 20048090) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, ідентифікаційний код 20572069) 84060 (вісімдесят чотири тисячі шістдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості, 7895 (сім тисяч вісімсот девяносто пять) грн. 08 коп. пені, 1528 (одна тисяча пятсот двадцять вісім) грн. 08 коп. 3% річних, 257 (двісті пятдесят сім) грн. 16 коп. інфляційних та 1874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 81 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя О.О.Христенко