Рішення № 22501995, 02.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.12 Справа № 5009/426/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний», 72142 с. Інзівка Приморського району Запорізької області, вул. Леніна, 8

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Май СП», 72309 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Бронзоса, 41 кв. 17

про стягнення 38000,00 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за дов. б/н від 11.11.2010

від відповідача: ОСОБА_2, представник за дов. б/н від 01.04.2010

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Май СП»про стягнення 38000,00 грн.

Ухвалою від 31.01.2012 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15.02.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 02.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі накладних відповідачеві було поставлено товар - мішки в кількості 420 шт. та муку вищого сорту в кількості 15000 кг та муку 1 сорту в кількості 6000 кг, всього на загальну суму 38 000 грн. відповідач свої зобовязання не виконав та отриманий товар не оплатив. Позивач просить стягнути з відповідача 38000,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначає, що видаткові накладні №00000798 від 29.12.2008 та №00000808 від 29.12.2008, за якими нібито ТОВ «Вільний»відпустив, а ТОВ «Май - СП» прийняв муку на суму 37380,00 грн. та мішки на суму 420,00 грн., разом з ПДВ є сфальшованими, оскільки жодний робітник ТОВ «Май - СП»такого товару не отримував та свого підпису за вказаними накладеними не ставив.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи № 16/57/10-24/361/10, а саме рішення по цій справі, ТОВ «Вільний»особисто у своїх запереченнях на позов ТОВ «Май -СП»чітко вказав, що: «За усною домовленістю ТОВ "Вільний" розрахувався з ТОВ "Май СП" бартером, шляхом поставки муки за накладними № 00000799 та № 00000806 від 29.12.2008р. на суму 37 380 грн. 00 коп. і 420 грн. 00 коп. відповідно». Просить в задоволенні позову відмовити.

Клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору на 15 днів, судом відхилено як безпідставне

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вільний»(позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Май СП» (відповідач у справі) виникли господарські правовідносини щодо поставки продукції.

Відповідачу згідно видаткових накладних №-00000806 від 29.12.2008 та №-00000799 від 29.12.2008 передано товар (мішки в кількості 420 шт. та муку вищого сорту в кількості 15000 кг та 1 сорту в кількості 6000 кг) на загальну суму 37800,00 грн.

Вказана продукція отримана представником ТОВ «Май СП»ОСОБА_3 на підставі довіреності серії ЯОК №758408 від 25.12.2008. Про отримання товару свідчать підписи на видаткових накладних №-00000806 від 29.12.2008 та №-00000799 від 29.12.2008.

Видаткова накладна №-00000806 від 29.12.2008р. на суму 420 грн. не містить підпису особи на яку було видано довіреність на отримання товару ОСОБА_3, а також довіреність серії ЯОК №758408 від 25.12.2008р. не містить в графі «перелік цінностей, які належить отримувати»- найменування цінностей, одиниці виміру та кількості товару, який необхідно було отримати, однак судом витребувано від позивача податкові накладні з відображенням спірних господарських операцій за видатковими накладними. Як свідчать податкові накладні від 29.12.2008р. №743 та від 29.12.2008р. №742 спірні господарські операції відображено в податковому обліку, який ґрунтується на первинному бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02.08.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією №178 з вимогою сплатити заборгованість.

05.08.2011 вимога отримана керівником ТОВ «Май СП»Скориною, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих-кодом №7230901019909. Доказів надання відповіді на вимогу не надано.

Заборгованість відповідачем не сплачена до теперішнього часу.

Відповідно до матеріалі справи дії сторін, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними, прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними господарських правовідносин поставки.

Згідно із ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, загальні положення частини 2 статті 530 даного Кодексу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобовязання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений вищевказаною спеціальною нормою права, а саме покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обовязку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Оскільки відповідачем поставлений товар оплачений не в повному обсязі, то у позивача виникло право вимагати оплати товару.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача на позов щодо неотримання товару є безпідставними враховуючи наявні первинні документи, які свідчать про отримання товару уповноваженими представниками відповідача.

Посилання відповідача на дослідження даних спірних правовідносин у справі №16/57/10-24/361/10 та здійснення судами місцевого господарського суду та апеляційним господарським судом є безпідставними з огляду на наступне.

Постановою донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2011р. у справі №16/57/10-24/361/10 змінено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Май СП»м. Мелітополь Запорізької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»про стягнення суми 715207,29 грн. задоволено частково. Присуджено до стягнення заборгованість в розмірі 286037,49 грн. 3% річних в сумі 17286,65 грн., інфляційні нарахування в сумі 69934,20 грн.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідачем ТОВ «Вільний»не надано доказів проведення взаємозаліку з оплати відповідачем ТМЦ, а позивачем з оплати муки (за накладними №00000799 та 00000806 від 29.12.2008р. на суму 37380 грн. і 4520 грн., відповідно). Не доведено відповідачем і того, що мука ним передана позивачу в рахунок оплати ТМЦ.

Не надано таких доказів сторонами під час розгляду даної справи.

За викладеного вище, посилання відповідача на дані обставини є безпідставними.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 38000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Май СП»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Май СП»(72309 м. Мелітополь Запорізької області, вул. Бронзоса, 41 кв. 17, код ЄДРПОУ 33853001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»(72142, Запорізька область, Приморський район, с. Інзівка, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 31467717) 38000 (тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 09.04.2012р.