Рішення № 22501996, 02.04.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.12 Справа № 4/5009/7185/11

м. Запоріжжя

за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 27, кв. 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Дьоміна А.В., Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2., довіреність № 09-32/676 від 31.10.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_3., довіреність № 2 від 05.10.2011 р.;

від третьої особи не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

03.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (скорочено ПАТ “Промінвестбанк”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, м. Запоріжжя (ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”) про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” на праві власності і є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.06.2009 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2651, а саме: на будівлю культурно-офісного центру літ. А-3, загальною площею 1508,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р., укладеного ПАТ “Промінвестбанк” та ОСОБА_1, в сумі 10 278 461,51 грн., в тому числі заборгованість по кредиту 7 215 475,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 2 755 695,88 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків 307 290,63 грн., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, за ціною визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на ринку, передбаченою ст. 58 Закону України “Про виконавче провадження”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/7185/11, за клопотанням позивача на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 4/5009/7185/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений ОСОБА_1, м. Запоріжжя, судове засідання призначено на 06.12.2011 р., у сторін і третьої особи витребувалися документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.12.2011 р. судом за клопотанням відповідача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжувався процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/5009/7182/11 на пятнадцять днів, до 18.01.2012 р., у звязку із неявкою в судове засідання третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 16.01.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 16.01.2012 р. № 01-36/3/12 за заявою судді Зінченко Н.Г. на підставі ст. 4-6 ГПК України, враховуючи категорію та складність справи, справу № 4/5009/7185/11 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Дьоміна А.В., Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2012 р. справу № 4/5009/7185/11 прийнято до колегіального розгляду, з метою витребування у сторін і третьої особи додаткових документів і матеріалів, які необхідні для повного всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, зважаючи на неявку в судове третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 16.02.2012 р.

У звязку із неявкою в судове засідання представників сторін і третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 14.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2012 р. судом за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/5009/7185/11 продовжений на пятнадцять днів, до 01.04.2012 р., у звязку із неявкою в судове засідання третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 22.03.2012 р.

З метою витребування у сторін і третьої особи додаткових документів і матеріалів, які мають суттєве значення для повного всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, зважаючи на неявку в судове третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 02.04.2012 р.

В судовому засіданні 02.04.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представників позивача і відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Третя особа в жодне судове засідання не зявилася без повідомлення суд про поважність причин неявки.

Ухвали суду по даній справі, які направлялися за належною адресою третьої особи, повернулися на адресу суду з відмітками відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення третю особу про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/7185/11.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що 02.04.2012 р. є останнім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України для вирішення спору у справі № 4/5009/7185/11, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю третьої особи.

В судовому засіданні 22.03.2012 р. позивачем на виконання вимог суду позовні вимоги викладені у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням приписів ст.39 Закону України “Про іпотеку”, у звязку із чим судом розглядаються позовні вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” на праві власності і є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.06.2009 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2651, а саме: на будівлю культурно-офісного центру літ. А-3, загальною площею 1508,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р., укладеного ПАТ “Промінвестбанк” та ОСОБА_1, в сумі 10 278 461,51 грн., в тому числі заборгованість по кредиту 7 215 475,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 2 755 695,88 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків 307 290,63 грн., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, за ціною не менше 5 570 000,00 грн., визначеною в пункті 1.4 іпотечного договору з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 15, 16, 525, 526, 530, 554, 572, 590, 1048 1050, 1054 ЦК України, ст., ст. 1, 7, 11, 33, 35, 38, 39 Закону України “Про іпотеку” і полягають в тому, що 28.12.2007 р. ПАТ “Промінвестбанк” і ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття відновлювальної кредитно лінії № 309-07 квф (з наступними змінами та доповненнями, внесеними згідно з договорами про внесення змін № 1 від 14.05.2008 р., № 2 від 06.10.2008 р. і № 2 від 26.06.2009 р.), за умовами якого позивач (банк) зобовязався надати ОСОБА_1 (позичальнику) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 7 225 975,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених договором, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором. Згідно з п., п. 2.2 і 2.3 кредитного договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 20 % річних. Дата повернення кредиту визначається в кінцевий термін не пізніше 25.12.2017 р. У відповідності до п. 3.4 кредитного договору у випадку порушення строку погашення одержаного кредиту позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки в розмірі 21 % річних. Пунктами 2.1 і 2.4 кредитного договору передбачено, що ліміт кредитної лінії зменшується за графіком, наведеним у додатку № 1, який є невідємною частиною договору. Детальний розпис зменшення ліміту кредитної лінії для позичальника визначається в графіку, який є додатком № 1. Згідно з п. 3.2 кредитного договору нарахування банком процентів починається з дати отримання коштів з банку по дату повного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При цьому, п. 3.7 кредитного договору при наявності заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним, сторони встановили наступну черговість погашення позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк проценти; в другу чергу сплаті підлягають нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом, в четверту чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена договором. Відповідно до Графіку повернення кредиту (додаток № 1) датою початку погашення кредиту є 01.11.2008 р. Згідно з п., п. 5.3.2, 5.3.8 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії суми кредиту) сплатити в повному обсязі заборгованість за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або суму неустойки у випадку виникнення простроченої кредитної заборгованості перед банком у позичальника та/або у спорідненої особи за принаймні одним кредитним договором укладеним з банком. В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором позивачем з ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” (відповідачем у справі) був укладений іпотечний договір з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.06.2009 р. та зареєстрований в реєстрі за № 2651, предметом якого є будівля культурно-офісного центру літ. А-3, загальною площею 1508,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, що належить відповідачу(іпотекодавцю) на праві власності, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2008 р. № 10/526/08 та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22784561 від 20.05.2009 р., виданим ОП Запорізьке МБТІ. Відповідно до п. 1.4 іпотечного договору сторони оцінили предмет іпотеки у 5 570 000,00 грн. Пунктами 3.1.8 та 5.1 іпотечного договору сторонами визначено випадки, за яких позивач (іпотекодержатель) отримує право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію. Відповідно до п., п. 5.2, 5.4.2 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися шляхом звернення іпотекодержателя до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію. За умовами п. 5.6 іпотечного договору за рахунок коштів, отриманих внаслідок реалізації предмету іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги, що випливають з кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення, у тому числі несплачені суми кредитів відповідно до умов, передбачених кредитним договором, несплачені суми відсотків за користування кредитом, несплачені суми неустойки (пені, штрафів). Усманов В.В. взяті на себе за умовами кредитного договору зобовязання у повному обсязі та в обумовлені строки не виконав, зокрема, позичальником не була погашена сума кредиту та не сплачені проценти за користування кредитними коштами в строки та обсягах, обумовлених кредитним договором. У звязку із цим, як зазначає позивач, виникла заборгованість по кредиту в сумі 7 215 475,00 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 2 755 695,88 грн. Згідно з п. 6.2 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно. За несвоєчасну сплату суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами нарахована пеня в сумі 307 290,63 грн. На адресу позичальника направлявся лист-претензія № 06-10/29 від 20.01.2010 р. з вимогою про виконання умов кредитного договору та погашення існуючої заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом. Крім того, відповідно до вимог іпотечного договору банком на адресу відповідача направлялася вимога № 06-10/127 від 04.03.2010 р. про виконання відповідачем взятих на себе зобовязань. У звязку із тим, що позичальником та іпотекодавцем вказані вимоги банку залишені без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності і є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р. в сумі 10 278 461,51 грн., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, за ціною не менше 5 570 000,00 грн., визначеною в пункті 1.4 іпотечного договору.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву суду не надав, факт неналежного виконання позичальником зобовязань за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р. не спростував. В судовому засіданні 02.04.2012 р. представник відповідача надав суду письмову заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до вимоги позивача про стягнення 307 290,63 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2007 р. Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі в.о. керуючого філією “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” та Усмановим Валентином Віталійовичем (третьою особою у справі) був укладений Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 309-07 квф з відповідними додатками до нього, а також змінами і доповненнями, внесеними Договорами про внесення змін (далі за текстом Кредитний договір).

Згідно з п. 1 ст. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, затвердженого Загальними зборами акціонерів протоколом № 28 від 23.04.2010 р., погодженого 21.05.2010 р. Національним Банком України і зареєстрованого 08.06.2010 р. за № 10741050088013048, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (позивач у справі) є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство).

14.05.2008 р. сторонами був укладений Договір про внесення змін № 1, 06.10.2008 р. сторонами був укладений Договір про внесення змін № 2 та 26.06.2009 р. сторонами був укладений Договір про внесення змін № 2, якими вносилися відповідні зміни і доповнення до Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін № 2 від 06.10.2008 р., позивач (Банк) зобовязався надати ОСОБА_1 (Позичальнику) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка не може перевищувати 7 225 975,00 грн., на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені Договором.

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін № 2 від 06.10.2008 р., за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 20 % річних.

Виходячи з приписів п. 2.6 Кредитного договору, кредит надавався Позичальнику на споживчі цілі придбання, ремонт та будівництво нерухомості.

Дата повернення кредиту визначається в кінцевий термін не пізніше 25.12.2017 р. У разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом відповідно до п. 3.3 Договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не сплачені у встановлений Договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту та процентів за ним. (пункт 2.3 Кредитного договору).

Договором про внесення змін № 2 від 26.06.2009 р. сторони доповнили Кредитний договір пунктом 2.10, яким передбачено, що у разі наявності у Позичальника та/або у спорідненої особи простроченого боргу за кредитом або його частиною та/або простроченого боргу за процентами за користування кредитом та/або простроченого боргу за комісійною винагородою в межах цього та/або будь-якого кредиту та/або кредитної лінії, укладених з Банком, кінцевим терміном повернення кредиту Позичальником за цим Договором є в залежності від того, що наступає раніше: або 10-й робочий день з дня виникнення зазначеного простроченого боргу, або термін, передбачений п. 2.3 Договору. У разі якщо до настання передбаченого цим пунктом кінцевого терміну повернення кредиту Позичальником за цим Договором Позичальник (споріднена особа) поверне (сплатить) Банку зазначені прострочені борги, то положення цього пункту щодо визначення кінцевого терміну погашення кредиту Позичальником за цим Договором не застосовуються.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору детальний розпис зменшення ліміту кредитної лінії для Позичальника визначається в графіку, який є Додатком № 1 до Договору, який є невідємною частиною Кредитного договору.

Отже, відповідно до наведених умов Кредитного договору ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до зазначеного Графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

Як передбачено п. 3.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику грошові кошти не пізніше 25.01.2008 р. шляхом видачі готівки з каси банку згідно заявки Позичальника в межах встановленого ліміту.

Згідно з п., п. 3.2, 3.3 Кредитного договору нарахування Банком процентів за користування кредитом починається з дати отримання коштів з Банку по дату повного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній день звітного місяця, а також в день остаточного погашення кредиту та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця на рахунок, відкритий в Банку, шляхом: перерахування коштів з особистого вкладного (депозитного, карткового) рахунку; готівкою; іншими шляхами, передбаченими законодавством. (п. 3.3 Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № 2 від 06.10.2008 р.).

У відповідності до п. 3.4 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником строку погашення одержаного ним кредиту (згідно Додатку № 1 та п. 2.3 Кредитного договору), Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки в розмірі 31 % річних, порядок нарахування та сплати яких визначається відповідно до п., п. 3.2, 3.3 Кредитного договору.

Умовами п. 3.7 Кредитного договору передбачено, що при наявності заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним, сторони встановили наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк проценти; в другу чергу сплаті підлягають нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом; в четверту чергу сплаті підлягає неустойка, що передбачена Договором.

Відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитної лінії (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 2 від 06.10.2008 р. Кредитного договору) датою початку погашення кредиту є 10.11.2008 р.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обовязково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань перед позивачем за Кредитним договором 26.06.2009 р. позивачем з ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” (відповідачем у справі) був укладений Іпотечний договір з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 07-09 іф (далі за текстом Іпотечний договір), посвідчений 26.06.2009 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2651.

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору цей Договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя (позивач, Банк), що випливають з Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р., а також усіх договорів про внесення змін і доповнень до нього, укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником ОСОБА_1, за умовами якого Усманов В.В. зобовязаний в порядку, передбаченому Кредитним договором повернути Іпотекодержателю в кінцевий термін до 25.12.2017 р. кредит у розмірі 7 225 975,00 грн. (ліміт кредитної лінії), проценти за користування ним у розмірі 20 % річних, у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором № 309-07 квф від 28.12.2007 р.

Пунктом 1.2 Іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки за цим Договором є: будівля культурно-офісного центру літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131в, загальною площею 1 508,5 кв.м., балансовою вартістю 1 856 715,59 грн.

Предмет іпотеки належить відповідачу (Іпотекодавцю) на праві власності, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2008 р. у справі № 10/562/08, зареєстрованим ОП ЗМБТІ 28.10.2008 р. (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Орендним підприємством “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” № 20719274 від 28.10.2008 р., що підтверджується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Орендним підприємством “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” № 22784561 від 20.05.2009 р.). Право користування земельною ділянкою підтверджується договором оренди землі № б/н від 01.08.2007 р., укладеним ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” та Запорізькою міською радою, зареєстрованим у Запорізькій регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по Земельних ресурсах” від 03.08.2007 р. за № 040726100648, на строк 10 років, згідно з яким цільове призначення для розташування культурно-офісного центру (п. 1.3 Іпотечного договору).

Відповідно до п. 1.4. Іпотечного договору сторони оцінили предмет іпотеки у 5 570 000,00 грн.

Згідно п. 3.1.8 Іпотечного договору Іпотекодержатель має право вимагати від Іпотекодавця незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобовязань за Кредитним договором, а при незадоволенні його вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки у відповідності до закону та цього Договору при наявності, зокрема, при невиконанні Позичальником зобовязань за Кредитним договором.

При цьому, п. 3.1.9 Іпотечного договору передбачено право Іпотекодержателя задовольняти свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому законом та розділом 5 цього Договору.

Пунктом 5.1 Іпотечного договору сторони визначили, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, зокрема, у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки суми процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом), та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором;

- в інших випадках настання кінцевого терміну повернення кредиту та/або виникнення права банку достроково вимагати від Позичальника сплати в повному обсязі заборгованості за Кредитним договором у випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно з п. 5.2 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно цього Договору в добровільному (позасудовому) порядку.

Відповідно до п. 5.4.2 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися шляхом звернення Іпотекодержателем до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Як визначили сторони в п. 5.6 Іпотечного договору за рахунок коштів, отриманих внаслідок реалізації предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення, а саме:

-несплачену суму кредиту;

-несплачені суми відсотків за користування кредитом, у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом;

-несплачені суму неустойки (пені, штрафів);

-збитки завдані порушенням зобовязань за Кредитним договором.

У відповідності до п., п. 7.1 і 7.2 Іпотечний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Іпотекодавцем зобовязань за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Пунктом 5.1.1 Кредитного договору встановлений обовязок Банку видати кредит згідно з п. 3.1 цього Договору.

З матеріалів справи судом встановлено, що взяті на себе зобовязання за Кредитним договором позивач виконав належним чином та надав ОСОБА_1 відповідно до умов Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р. грошові кошти в розмірі 7 225 975,00 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки № 22218 від 14.05.2008 р. та № 22208 від 06.10.2008 р. та виписками по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 р. по 20.03.2012 р.

У відповідності до п., п. 5.2.1 та 5.2.2 Кредитного договору Позичальник зобовязався використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту перед Банком відповідно до розробленого Графіку погашення (Додаток № 1 до Договору) на рахунок, відкритий в Банку, шляхом: перерахування коштів з особистого вкладного (депозитного) рахунку; готівкою; іншими шляхами, передбаченими законодавством. Своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, суми неустойки і збитків в порядку, передбаченому Договором.

Однак, як свідчать фактичні обставини справи, в порушення умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства, Усманов В.В. (Позичальник) взяті на себе зобовязання належним чином та у встановлені Графіком зменшення ліміту кредитної лінії (Додаток № 1 до Договору про зміни № 2 від 06.10.2008 р. до Кредитного договору) строки не виконав, сплату кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами у встановлені строки та в повному обсязі не здійснив, погасивши лише 10 500,00 грн. суми отриманого кредиту та сплативши на користь позивача лише 2 518 821,47 грн. процентів за користування кредитом, що підтверджується довідкою про рух коштів за період з 01.01.2008 р. по 20.03.2012 р.).

У звязку із цим, за ОСОБА_1 (Позичальником) перед Банком (позивачем), згідно наданих позивачем розрахунків, рахується прострочена заборгованість з погашення кредиту в сумі 7 215 475,00 грн. та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, які нараховані за період з 30.10.2009 р. по 26.09.2011 р. за процентними ставками 20 % (на підставі п. 2.2 Кредитного договору) та 21 % (на підставі п. 3.4 Кредитного договору), в сумі 2 755 695,88 грн.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість з погашення кредиту та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами ОСОБА_1 погашена не була.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7.2 Кредитного договору встановлено, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним, повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Отже, зобов'язання ОСОБА_1 (Позичальника) по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Усманов В.В. (Позичальник) доказів належного і повного виконання зобовязань по поверненню основної суми заборгованості по кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами суду не довів.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобовязань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актами цивільного законодавства. Розмір неустойки , встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Кредитного договору сторони обумовили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

При цьому, п. 3.5 Кредитного договору встановлено, що у випадку, якщо Банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п. 3.3 Договору.

Враховуючи вищевказані умови Кредитного договору за прострочення Позичальником виконання зобовязань з погашення кредиту Банком нарахована пеня за період з 27.09.2010 р. по 26.09.2011 р. в сумі 1 523,46 грн. та пеня за прострочення виконання зобовязань зі сплати процентів за користування кредитом за загальний період з 27.09.2010 р. по 26.09.2011.2011 р. в сумі 305 767,17 грн.

Відповідачем в судовому засіданні заявлено про застосування до заявлених позивачем вимог про стягнення 1 523,46 грн. пені за прострочення погашення кредиту та стягнення 305 767,17 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом наслідків спливу позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки позовна заява подана позивачем до суду в листопаді 2011 року, тоді як нарахування пені позивачем здійснюється починаючи з вересня 2010 року.

Частинами 3 і 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування до заявлених вимог про стягнення 1 523,46 грн. пені за прострочення погашення кредиту та стягнення 305 767,17 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами наслідків спливу позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 03.11.2011 р., тоді як відповідно до розрахунку позивача пеня за прострочення повернення кредиту та пеня за прострочення сплати відсотків а користування кредитними коштами розрахована за період з 27.09.2010 р. по 26.09.2011 р.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не були дотримані вимоги ст. 258 ЦК України щодо застосування спеціальної (скороченої) позовної давності. Позивач не надав суду доказів поважності пропуску позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення 1 523,46 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 305 767,17 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також не звертався до суду з мотивованим клопотанням про поновлення пропущеної позовної давності.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає наявними підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 94,83 грн. пені за прострочення повернення кредиту за період з 27.09.2010 р. по 02.11.2010 р. включно та для відмови в задоволенні вимог про стягнення 20 803,49 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 27.09.2010 р. по 02.11.2010 р. включно з огляду на пропущення позивачем позовної давності.

З урахуванням викладеного, задоволенню судом підлягають вимоги про стягнення 1 428,63 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 284 963,68 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 03.11.2010 р. по 26.09.2011 р., а всього 286 392,31 грн. пені.

Згідно з п. 5.3.2 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії суми кредиту) сплатити в повному обсязі заборгованість за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або суму неустойки у випадку виникнення простроченої кредитної заборгованості перед Банком у Позичальника та/або у спорідненої особи за принаймні одним кредитним договором укладеним з Банком.

У звязку із невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе за умовами Кредитного договору зобовязань по поверненню суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами на адресу Позичальника Банком направлявся лист-претензія № 06-10/29 від 20.01.2010 р. з вимогою про виконання умов Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 309-07 від 28.12.2007 р. та погашення існуючої заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом.

ОСОБА_1 вказаний лист-претензія № 06-10/29 від 20.01.2010 р. був отриманий особисто 22.01.2010 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 9868834.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства Банком на адресу відповідача направлялася вимога № 06-10/127 від 04.03.2010 р. про виконання Іпотекодавцем взятих на себе зобовязань.

Відповідачем вимога № 06-10/127 від 04.03.2010 р. була отримана 10.03.2010 р., про що свідчить відмітка уповноваженої особу ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 10228288.

ОСОБА_1 та відповідачем у справі (Іпотекодавцем) вказані листи-вимоги були проігноровані, заходи з погашення заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем ними вжиті не були.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель маж право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 575 ЦК України закріплено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч., ч. 1, 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” від 05.06.2003 р. № 898-ІV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Приписи аналогічного змісту містить ст. 590 ЦК України, якою встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержателька буває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 35 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (ст. 35 Закону України “Про іпотеку”).

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав (ч. 3 ст. 39 Закону України “Про іпотеку”).

Частиною 6 ст. 38 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. В статті 39 цього ж Закону встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач письмових пояснень по суті спору не надав, доказів належного виконання зобовязань щодо погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів за користування кредитними коштами у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вище викладене, з огляду на те, що ані відповідач, ані третя особа не надали суду належних та допустимих, в розумінні ст. 32 ГПК України, доказів повного та своєчасного виконання взятих на себе зобовязань згідно умов Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р. та Іпотечного договору з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині звернення стягнення на предмет іпотеки (на підставі Іпотечного договору з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р.) будівлю культурно-офісного центру літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131в, загальною площею 1 508,5 кв.м., що належить на праві власності ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ “Промінвестбанк” з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, спрямувати на користь ПАТ “Промінвестбанк” в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ “Промінвестбанк” за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р. у розмірі 10 257 563,19 грн. (у тому числі: заборгованість по кредиту 7 215 475,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами 2 755 695,88 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків за користування кредитом 286 392,31 грн.), встановивши ціну реалізації ПАТ “Промінвестбанк” будівлі культурно-офісного центру літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131в, загальною площею 1 508,5 кв.м.; в розмірі не менше 5 570 000,00 грн., який визначений в п. 1.4 Іпотечного договору з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В частині позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст., ст. 258, 267, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 575, 589, 590, 599, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст., ст. 174, 175, 193, 199, 230-232, 345 ГК України, ст., ст. 33, 35, 38, 39 Закону України “Про іпотеку”, ст., ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, м. Запоріжжя про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” на праві власності і є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.06.2009 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2651, а саме: на будівлю культурно-офісного центру літ. А-3, загальною площею 1508,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131в, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р., укладеного ПАТ “Промінвестбанк” та ОСОБА_1, в сумі 10 278 461,51 грн., в тому числі заборгованість по кредиту 7 215 475,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 2 755 695,88 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків 307 290,63 грн., шляхом продажу ПАТ “Промінвестбанк” вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною не менше 5 570 000,00 грн., визначеною в пункті 1.4 іпотечного договору з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки (на підставі Іпотечного договору з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.06.2009 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2651) будівлю культурно-офісного центру літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131в, загальною площею 1 508,5 кв.м., що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 27, кв. 9, код ЄДРПОУ 34641014), шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2008 р. у справі № 10/562/08, що підтверджується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Орендним підприємством “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” № 22784561 від 20.05.2009 р., та зареєстроване на праві власності за іпотекодавцем, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Орендним підприємством “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” № 20719274 від 28.10.2008 р. Право користування земельною ділянкою підтверджується договором оренди землі № б/н від 01.08.2007 р., укладеним ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” та Запорізькою міською радою, зареєстрованим у Запорізькій регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по Земельних ресурсах” від 03.08.2007 р. за № 040726100648, на строк 10 років, згідно з яким цільове призначення для розташування культурно-офісного центру.

3. Встановити початкову ціну реалізації будівлі культурно-офісного центру літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131в, загальною площею 1 508,5 кв.м., в розмірі не менше 5 570 000 (пять мільйонів пятсот сімдесят тисяч) грн. 00 коп., визначену в п. 1.4 Іпотечного договору з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 07-09 іф від 26.06.2009 р.

4. Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, спрямувати на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 309-07 квф від 28.12.2007 р. у розмірі 10 257 563 (десять мільйонів двісті пятдесят сім тисяч пятсот шістдесят три) грн. 19 коп., (в тому числі: заборгованість по кредиту 7 215 475 (сім мільйонів двісті пятнадцять тисяч чотириста сімдесят пять) грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами 2 755 695 (два мільйона сімсот пятдесят пять тисяч шістсот девяносто пять) грн. 88 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків за користування кредитними коштами 286 392 (двісті вісімдесят шість тисяч триста девяносто дві) грн. 31 коп.).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 27, кв. 9, код ЄДРПОУ 34641014) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) 25 448 (двадцять пять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 15 коп. державного мита і 235 (двісті тридцять пять) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “06” квітня 2012 р.

Головуючий суддя Н.Г.Зінченко

Судді А.В.Дьоміна

Н.А.Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.